Ухвала суду № 134368785, 25.02.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 6/759/155/26

ун. № 759/15840/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Косінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву Кудлінської Катерини Олександрівни в інтересах Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту», заінтересована особа: ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2026 р. представник заявника звернувся до суду із зазначеною заявою, просить суд визнати виконавчий лист від 11.02.2026 по справі №759/15840/25 таким, що не підлягає виконанню повністю у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.12.2025 у справі №759/15840/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» (ДП «Моррічсервіс») про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі задоволено частково, зобов`язано стягнути з ДП «Моррічсервіс» середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 13.08.2024 по 20.05.2025 у розмірі 145690 грн 83 коп. та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 1456 грн 91 коп. ДП «Моррічсервіс» 15.01.2026 зазначене рішення виконало добровільно, про що Святошинський районний суд м. Києва було повідомлено того ж дня, проте 11.02.2026 позивачеві було видано виконавчий лист.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Заінтересована особа у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечила.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши наведені заявником підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18.12.2025 рішенням Святошинського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» (ДП «Моррічсервіс») про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі задовольнити частково. Стягнуто з Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» (ДП «Моррічсервіс») (код ЄДРПОУ 42615235) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 13.08.2024 по 20.05.2025 в розмірі 145690 (сто сорок п`ять тисяч шістсот дев`яносто) грн. 83 коп. Стягнуто з Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» (ДП «Моррічсервіс») (код ЄДРПОУ 42615235) на користь держави судовий збір в розмірі 1456 (одна тисяча чотириста п`ятдесят шість) грн. 91 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.

11.02.2026 по справі №759/15840/25 видано виконавчий лист за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.12.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Тобто, виконавчий лист, є похідним від судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до змісту вказаної вище норми ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 винесеній у справі № 2-4671/11.

Також Верховним Судом у постанові від 19.01.2023 по справі № 824/2/22 викладено висновок, що у зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом. Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22).

Таким чином, за змістом ст. 432 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов`язок у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому, словосполучення «або з інших причин» стосується саме відсутності (припинення) обов`язку боржника, який підлягає виконанню.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Отже, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Матеріали справи містять докази, що у боржника Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» відсутній обов`язок з виконання зобов`язання у зв`язку з його добровільним виконанням.

Враховуючи, викладені обставини, суд дійшов висновку, що є усі законні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 17, 18, 260, 261, 353, 432 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

заяву Кудлінської Катерини Олександрівни в інтересах Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту», заінтересована особа: ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий лист від 11.02.2026 по справі №759/15840/25 таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя: О.В. Ул`яновська