Ухвала суду № 134368673, 24.02.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1140/26

Провадження № 1-кс/592/757/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР у місті Полтаві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №62025170040002323 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Артемівськ Донецької області, одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

установив:

Суть питання, що вирішується ухвалою.

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , яке мотивує тим, що наказом начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України за №1748-ОС від 26.12.2024 сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - начальника другої групи автоматичних гранатометників станкових гранатометного відділення третьої прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ), та вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою з 26 грудня 2024 року.

Однак, військовослужбовець військової служби НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 19, 20 Закону України Про Державну прикордонну службу України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у НОМЕР_1 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасового незаконного ухилення від її проходження, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, а саме: 26.01.2025 приблизно о 18:00 год. самовільно залишив тимчасове місце дислокації підрозділу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України в АДРЕСА_4 , та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.

Так, ОСОБА_4 з 18:00 год. 26.01.2025 по теперішній час обов`язки військової служби не виконує, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживає, а займається особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Враховуючи вищевикладене, 22.01.2026 в рамках кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Слідство вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, вказують на наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб без визначення розміру застави.

Позиція сторін.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наведених у ньому підстав та мотивів підтримав.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Встановленні слідчим суддею обставини. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши сторони кримінального провадження та перевіривши надані докази, приходжу до таких висновків.

Слідчим суддею встановлені наступні обставини.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалось насильство та інші незаконні дії.

Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2025 за № 62025170040002323, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

22.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування; протоколами допитів свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; повідомленням ОСОБА_4 про підозру; постановою про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_4 в розшук, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 , також враховується і усталена судова практика з цього питання Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) та від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що суд (слідчий суддя), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч.1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення».

В іншому своєму рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), ЄСПЛ вказав, що «наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин». При цьому, слід зазначити, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу (п. 55 рішення від 28.10.1994 у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), заява № 14310/88) (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що підозрюваний усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (тяжкий злочин), може продовжувати ухилятися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить тривалий період його відсутності у військової частини, хоча він мав реальну можливість вчасно повідомити командування військової частини та компетентні органи про своє незаконне перебування поза межами військової частини, місце свого перебування та самостійно вжити заходів для вчасного повернення до військової частини.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, не доведений прокурором у судовому засіданні, оскільки прокурор не зміг зазначити свідків.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід послатися на той факт, що злочин вчинений підозрюваним є продовжуваним, і сторона обвинувачення має достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання та втрати свободи на тривалий строк, матиме можливість продовжити ухилятися від слідства та суду, надалі перебувати поза місцем проходження військової служби, в тому числі поза межами свого місця проживання.

Отже, в даному кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним у п.п.1-5 ч. 1 вказаної норми права.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При цьому, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, проте враховуючи дані про особу підозрюваного та ступінь можливості реалізації встановлених ризиків слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків. Зважаючи на майновий стан підозрюваного необхідно визначити заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на реквізити: Одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, Код: 26270240, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р UA558201720355249001000008869, Призначення платежу: застава за кого прізвище, ім`я, по-батькові, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Також у разі внесення вказаного розміру застави на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з населеного пункту за місцем розташування військової частини НОМЕР_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(и), або інший документ(и), що дає право на виїзд за межі України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17.04.2026 включно.

Визначити заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

не відлучатися з населеного пункту за місцем розташування військової частини НОМЕР_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(и), або інший документ(и), що дає право на виїзд за межі України.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та слідчому.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_11