Рішення № 134368528, 04.02.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 761/15528/25

Категорія 82

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві та Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до Головного управління Національної поліції у місті Києві та Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві (надалі за текстом - співвідповідачі), третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора (надалі за текстом - третя особа), про зняття арешту з нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю обтяження майна позивача - квартири АДРЕСА_1 (надалі за текстом - спірна квартира), а саме, арешту який накладено на підставі повідомлення Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві від 11.09.1998 року №20916. З огляду на вказане, позивач просить суд (з урахуванням заяви про зміну підстав позову):

1. Зняти арешт з спірної квартири, реєстраційний номер обтяження 1407336, зареєстровано 25 жовтня 2004 року 11:13:04 Першою київською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: повідомлення Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 20916 від 11.09.1998 року, додаткові дані: архівний номер: 1283197KIEV1, архівна дата: 11.09.1998, дата виникнення: 11.09.1998, № реєстра: 3- 2212, внутр. № 4С01162С2АEF34315533, комментарий: вх.4061.

2. Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис про арешт на спірну квартиру, накладений реєстратором Першою Київською державною конторою 25.10.2004 р. на підставі повідомлення Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 20916 від 11.09.1998 року, реєстраційний номер обтяження: 1407336, додаткові дані: архівний номер: 1283197KIEV1, архівна дата: 11.09.1998, дата виникнення: 11.09.1998, № реєстр: 3-2212, внутр. № 4С01162С2АEF34315533, коментар: вх.4061.

Відповідач 1 заперечує проти позову виходячи з того, що є неналежним відповідачем.

Відповідач 2 заперечує проти позову виходячи з того, що арешт може бути скасовано лише за правилами кримінального судочинства.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29.04.2025 дану справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гребенюк В.В.

Ухвалою від 20.05.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

02.06.2025 до суду від відповідача 1 надійшов відзив.

09.07.2025 до суду від позивача надійшла заява про залучення співвідповідача.

У підготовчому засіданні 15.07.2025 залучено до участі у справі відповідача 2.

24.07.2025 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява (заява про зміну підстав позову).

31.07.2025 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 26.08.2025 прийнято до розгялду уточнену позовну заяву (заява про зміну підстав позову), закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 04.02.2025 учасники судової справи не прибули.

Позивач просила суд проводити розгляд справи без його участі.

За змістом ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

Суд, керуючись приписами ч.1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення оголосивши дату та час його проголошення.

У судовому засіданні судом було прийнято, складено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.

Позивач є власником спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.1998 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я., зареєстрований в реєстрі за № 892, право власності на Квартиру зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації під № 549/63733064 08.09.1998 р.

Згідно Інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно №343578795 від 21.08.2023 року щодо спірної квартири у відомостях з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься наступна інформація: «Тип обтяження: арешт (архівний запис) Реєстраційний номер обтяження: 1407336 Зареєстровано: 25.10.2004 11:13:04 за №1407336 реєстратором Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 11, 234-65-63, 234-99- 96, 235-30-35; ІНФОРМАЦІЯ_1 Підстава обтяження: повідомлення, 20916, 11.09.1998, Подільське РУ ГУ МВС України в м. Києві Об`єкт обтяження: квартира, состав: ціле, состояние: добудоване , статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 Власник: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Причина відсутності коду: архівний запис Додаткові дані: Архівний номер: 1283197KIEV1, Архівна дата: 11.09.1998, Дата виникнення: 11.09.1998, № реєстра: 3-2212, внутр. № 4С01162С2АEF34315533, комментарий: вх.4061».

Листом №34707-2025 від 31.01.2025 року Оболонське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві повідомило, що у зв`язку із значним проміжком часу в Оболонському УП ГУНП у місті Києві не зберігається інформація про надходження звернення гр. ОСОБА_2 протягом 1998 року до Мінського РУ ГУ МВС у місті Києві. В архіві слідчого відділу Оболонського управління поліції не зберігаються будь-які матеріали зареєстровані протягом 1998 року. З відповідною заявою щодо зняття арешту з спірної квартири необхідно звернутись до суду.

21.08.2023 року листом вих. №5367/01-16 третя особа повідомила, що термін зберігання процесуальних документів на підставі яких були накладені (зняті) арешти (заборони) на майно включно до 2001 року складав три роки, тому надати копію документів, на підставі яких було внесено обтяження за 1998 рік не має можливості у зв`язку із відсутністю документів.

Листом від 13.06.2025 відповідач 1 повідомив, що надати копію постанови слідчого Подільського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві про арешт майна за вказаною адресою та повідомлення Подільського районного управління ГУ МВС України в місті Києві під N?20916 від 11.09.1998, яке стало підставою для накладення арешту не представляється за можливе, у зв?язку із неможливістю ідентифікації за наявними даними номера кримінальної справи, в рамках якої було накладено зазначений арешт, та у зв?язку із знищенням документів створених в процесі діяльності Подільського районного управління ГУ МВС України в місті Києві ліквідаційною комісією.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

За правилами ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Так, як встановлено у ході розгляду справи, арешт, що був накладений на квартиру не знято.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

Статтею 41 Конституції України та ч.1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За приписами ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15.03.2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року по справі №727/2878/19 визначено, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України (в редакції 1960 року) та не знятого за цим Кодексом після прийняття остаточного рішення по справі, яке набуло законної сили, слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, з огляду на те, що обставини на підставі яких був накладено арешт на квартиру не існують, а дія арешту на вказане нерухоме майно порушує права позивача, щодо володіння, користування та розпорядження майном, суд доходить висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування арешту.

Крім того, згідно відповідей відповідачів та третьої особи неможливо встановити на підставі яких документів було накладено обтяження.

Відтак, враховуючи вище вказане, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

В той же час, суд відхиляє доводи відповідача про те, що арешт може бути скасовано лише за правилами кримінального судочинства, з огляду на наведені вище положення законодавства.

Щодо позовних вимог до відповідача 1, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 року), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону№ 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 року). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Як встановлено судом вище, обтяження накладено на спірну квартиру на підставі повідомлення Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві

З урахуванням вказаного вище, суд доходить до висновку про залишення позову без задоволення у частині позовних вимог до Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, він компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві та Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити частково;

Зняти арешт з об`єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 1407336, зареєстровано 25 жовтня 2004 року 11:13:04 Першою київською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: повідомлення Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 20916 від 11.09.1998 року, додаткові дані: архівний номер: 1283197KIEV1, архівна дата: 11.09.1998, дата виникнення: 11.09.1998, № реєстра: 3- 2212, внутр. № 4С01162С2АEF34315533, комментарий: вх.4061;

Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис про арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , накладений реєстратором Першою Київською державною конторою 25.10.2004 р. на підставі повідомлення Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 20916 від 11.09.1998 року, реєстраційний номер обтяження: 1407336, додаткові дані: архівний номер: 1283197KIEV1, архівна дата: 11.09.1998, дата виникнення: 11.09.1998, № реєстра: 3-2212, внутр. № 4С01162С2АEF34315533, комментарий: вх.4061;

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві на користь держави судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок;

В іншій частині позову відмовити;

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Національної поліції у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 40108583);

Відповідач: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 08592201)4

Третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 11; код ЄДРПОУ 02901807);

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.В. Гребенюк