Ухвала суду № 134367361, 25.02.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/546/19

Провадження №: 6/752/279/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., за участю секретаря судового засідання Осадчук А.В., заявника ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи адвоката Хоруженка В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій заявник просить суд замінити сторону (боржника) виконавчого провадження № НОМЕР_2 з ОСОБА_3 на її спадкоємця ОСОБА_2 .

В обґрунтування поданої заяви заявник послався на те, що в провадженні Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження НОМЕР_2, відкрите на підставі виконавчого листа Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 650 000,00 гривень.

Постановою про арешт майна боржника від 02 березня 2023 року накладено арешт на все належне їй майно, зокрема на частину АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що боржник ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник просить замінити сторону виконавчого провадження (боржника) на спадкоємця за заповітом - ОСОБА_2 .

16 січня 2026 року представником заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокатом Хоруженко В.А. подано до суду заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що заявником не доведено обставин правонаступництва, тобто наявності статусу спадкоємця у ОСОБА_2 а також не обгрунтовано яка частка боргу померлої ОСОБА_3 відповідає частці ОСОБА_2 у спадковому майні.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав заяву про заміну сторони виконавчого провадження, з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.

Представник заінтрересованої особи Хоруженко В.А. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви.

Дослідивши заяву про заміну сторони виконавчого провадження та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 150 000,00 грн., штраф в розмірі 1 500 000,00 грн.

Постановою старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)від 02 березня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 752/546/19 від 21.02.2023 Голосіївського районного суд міста Києва про стягнення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 650 000 грн.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10 жовтня 2024 рокі серії НОМЕР_1 , актовий запис №16881, ОСОБА_3 померла.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII)).

Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.

Так, частинами першою та другою статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

Відповідно до приписів статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Оскільки зі смертю боржника його грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права) за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (пункти 57-62), від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (пункт 69.5), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 39), від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункти 99-100)).

Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) вказала, що «оскільки зі смертю боржника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а також припинення таких зобов`язань (подібний правовий висновок викладено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження 14-397цс19)). Звідси сплив строків, визначених частиною четвертою статті 1281 ЦК України, має своїм наслідком і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. За таких обставин при вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України та заміни сторони виконавчого провадження в порядку статті 334 цього ж Кодексу у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника». Також у пункті 117 згаданої постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження, слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 ЦК України.

Згідно листа завідувача Другої київської державної нотаріальної контори Погорілої Л.С. від 25.06.2025 року №2537/01-16, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Другою київською державною нотаріальною конторою не заводилася.

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №81586189 від 19.06.2025 року дата видачі свідоцтва про право на спадщину - 20.05.2025 року, однак стан - видалений.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 та є її спадкоємцем, а отже і правонаступником.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 261 Цивільного процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду за правилами, встановленими статтями 354-356 Цивільного процесуального кодексу України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя А.О. Митрофанова