Рішення № 134366046, 23.02.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2655/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк» Попов Євген Васильович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №6155912350 від 15 серпня 2022 року у загальному розмірі 85 906,35 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 серпня 2022 року між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (надалі первісний кредитор «ФК «Центр фінансових рішень») та ОСОБА_1 (надалі відповідачка) було укладено кредитний договір (індивідуальна частина) № 6155912350, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 93 602,75 грн. строком на 42 місяці, а відповідачка зобов`язалася повернути отримані грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші зобов`язання у строки та на умовах, визначених зазначеним договором. Вказаний кредитний договір укладено, у тому числі, в електронному вигляді шляхом підписання його електронним підписом позичальника із застосуванням одноразового ідентифікатора через Особистий кабінет клієнта на веб-сайті кредитодавця, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Перед укладенням договору відповідачка заповнила заявку на отримання кредиту, зазначила свої персональні дані, надала реквізити для отримання коштів та підтвердила ознайомлення і згоду з істотними умовами кредитування.

Первісний кредитор належним чином та у повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачці грошові кошти у сумі 93 602,75 грн. шляхом безготівкового перерахування.

У подальшому, на підставі договору факторингу, право грошової вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено первісним кредитором на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк», яке набуло статусу нового кредитора та, відповідно, права грошової вимоги до відповідачки за зазначеним зобов`язанням у повному обсязі.

Внаслідок неналежного виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, що виразилося у порушенні обов`язку щодо своєчасного та повного повернення кредиту і сплати процентів, станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 85 906,35 грн., яка складається з: 42 185,09 грн. заборгованості за тілом кредиту; 4 408,06 грн заборгованості за річними процентами; 39 313,20 грн заборгованості за щомісячними процентами.

У позовній заяві представник позивача просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка будучи двічі належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про її виклик (а.с.16, 20), в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 серпня 2022 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та відповідачкою було укладено кредитний договір (індивідуальна частина) № 6155912350.

Відповідно до пункту 1.1 договору Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору сума кредиту становить 93 602,75 грн, строк кредитування 42 місяці, кредит надається безготівковим шляхом або готівкою протягом 3 (трьох) банківських днів з дня укладення договору, процентна ставка є фіксованою та не підлягає зміні протягом строку кредитування, кредит надається на будь-які законні цілі, забезпеченням виконання зобов`язань визначено предмет застави без проведення зовнішньої оцінки.

Процентні умови договору передбачають: початковий процент при наданні кредиту 10,00 % від суми кредиту, що становить 8 509,34 грн, щомісячні проценти 3,50 % від суми кредиту відповідно до графіку платежів, річні проценти 10,99 % від суми боргу за договором, реальна річна процентна ставка 108,08 %, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування 251 539,89 грн.

Договір містить детальний графік платежів із визначенням дат платежів, розміру загального щомісячного платежу, сум погашення основного боргу, річних та щомісячних процентів, при цьому дата остаточного повернення кредиту визначена як дата останнього платежу за графіком 20 лютого 2026 року.

Пунктом 2.7 договору передбачено право Кредитодавця відступити право вимоги за договором новому кредитору.

Пунктом 2.8 договору визначено можливість підписання кредитного договору в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису, у тому числі одноразовим ідентифікатором.

Згідно з пунктом 3.2 договору у разі прострочення виконання кредитних зобов`язань Позичальник зобов`язаний сплачувати штраф у розмірі 1 % від суми наданого кредиту за кожний факт виникнення прострочення.

Пунктами 2.12.2 договору Позичальник підтвердив, що до укладення договору отримав усю інформацію, передбачену Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист прав споживачів» та іншими нормативними актами, а також отримав Паспорт споживчого кредиту та роз`яснення щодо умов кредитування.

Крім того, факт надання відповідачці до укладення кредитного договору повної та вичерпної інформації про умови кредитування підтверджується Паспортом споживчого кредиту № 5912350 від 15 серпня 2022 року, з якого вбачається, що кредит надається на будь-які законні цілі, безготівковим шляхом протягом трьох банківських днів, у сумі 93 602,75 грн строком на 42 місяці, із фіксованими процентними ставками, реальна річна процентна ставка становить 108,08 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 251 539,89 грн, Паспорт містить графік платежів та підписаний відповідачкою, що підтверджує її ознайомлення та згоду з указаними умовами, а отже вимоги статей 9, 11 Закону України «Про споживче кредитування» дотримані.

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір (індивідуальна частина) № 6155912350 від 15 серпня 2022 року було укладено в електронному вигляді відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови надання кредиту, його загальну вартість, розмір процентної ставки, строки та порядок виконання грошових зобов`язань, а також надала згоду на укладення договору саме такого змісту шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Судом також встановлено, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується наданими у матеріалах справи платіжними документами та випискою по рахунку, відповідно до яких грошові кошти у сумі 93 602,75 грн. були перераховані відповідачці шляхом безготівкового зарахування.

Разом із тим матеріалами справи встановлено, що відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконала, у передбачені договором строки грошові кошти та проценти за користування кредитом у повному обсязі не повернула, у зв`язку з чим допустила порушення грошових зобов`язань.

Як убачається з поданого представником позивача розрахунку заборгованості, станом на 02 вересня 2025 року за відповідачкою обліковується заборгованість за кредитним договором №6155912350 від 15 серпня 2022 року у загальному розмірі 85 906,35 грн, яка складається з: 42 185,09 грн. заборгованість за тілом кредиту (в тому числі прострочена); 4 408,06 грн. заборгованість за відсотками (в тому числі простроченими); 39 313,20 грн. заборгованість за щомісячними процентами (в тому числі простроченими).

Поданий розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, альтернативного розрахунку суду не надано, доказів неправильності визначення розміру заборгованості матеріали справи не містять. Відповідачем також не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення заборгованості, припинення зобов`язання з інших передбачених законом підстав або спростовували факт отримання грошових коштів.

Таким чином, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором позики не виконала, у визначений договором строк грошові кошти та нараховані проценти за користування грошовими коштами не повернула, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, відступлення права вимоги за правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав або настане в майбутньому.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України, клієнт зобов`язаний повідомити боржника про відступлення права грошової вимоги фактору, якщо інше не встановлено договором.

27 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» було укладено договір факторингу № Н1/11/8-Ф, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а Акціонерне товариство «Таскомбанк» набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 6155912350 від 15 серпня 2022 року, укладеним з відповідачкою ОСОБА_1 .

Факт переходу до Акціонерного товариства «Таскомбанк» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором підтверджується договором факторингу № Н1/11/8-Ф від 27 січня 2023 року, актом приймання-передачі реєстру прав вимоги та реєстром прав вимоги, долученими до матеріалів справи, які містять відомості про відповідачку, номер та дату кредитного договору, а також розмір заборгованості.

Таким чином, з моменту відступлення права вимоги Акціонерне товариство «Таскомбанк» є належним кредитором за кредитним договором № 6155912350 від 15 серпня 2022 року та має право вимагати від відповідачки належного виконання зобов`язань за цим договором у повному обсязі.

Позивачем на адресу відповідачки було направлено досудову вимогу (повідомлення-вимогу) від 18 вересня 2025 року про сплату заборгованості за кредитним договором № 6155912350 від 15 серпня 2022 року, у якій відповідачці повідомлено про наявність простроченої заборгованості станом на 27 серпня 2025 року у загальному розмірі 85 906,35 грн., у тому числі: 42 185,09 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 4 408,06 грн. заборгованість за річними процентами, 39 313,20 грн. заборгованість за щомісячними процентами, та запропоновано у добровільному порядку погасити борг у визначений строк. Однак відповідачка на зазначену досудову вимогу належним чином не відреагувала та заборгованість у добровільному порядку не погасила, що й стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а також інтересів держави.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що будь-який договір, укладений на підставі ЦК України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, відповідає письмовій формі правочину.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 цього Закону, електронний договір це домовленість сторін, оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію, відповіді про її прийняття.

Відповідно до ч. 4 6 ст. 11 цього Закону, акцепт може бути здійснений шляхом заповнення електронної форми, вчинення дій, що свідчать про прийняття оферти, та підтверджується використанням електронного підпису.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо позикодавцем є юридична особа незалежно від суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання процентів, розмір і порядок сплати яких визначаються договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання фінансового кредиту був укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що свідчить про належну ідентифікацію відповідача та його волевиявлення на укладення договору.

Враховуючи, що всупереч умовам кредитного договору та наведеним нормам закону відповідачка порушила строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, оскільки при подачі позову позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору, то понесені ним судові витрати слід стягнути з відповідачки.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 15, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 13, 81, 133, 141, 247, 280284, 259, 263265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №6155912350 від 15 серпня 2022 року у розмірі 85 906,35 грн (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот шість гривень 35 копійок), з яких: 42 185,09 грн заборгованість за тілом кредиту; 4 408,06 грн заборгованість за річними процентами; 39 313,20 грн заборгованість за щомісячними процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», місцезнаходження: вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 26 березня 2002 року Березнівським РВ УМВС України в Рівненській області.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.