Ухвала суду № 134364187, 24.02.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/283/25

Провадження 2-823/26

ухвала

24 лютого 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

за участю прокурора Курінного С.О.,

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про скасування державної реєстрації земельних ділянок та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться зазначена вище справа.

В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 заявлено клопотання про залишення позовної заяви без руху. На обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що прокурором подано заяву про зміну предмету позову в якій останній просив суд: скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 3223185100:05:004:0013 та 3223185100:05:004:0014 площею по 1 га кожна; витребувати на користь держави в особі позивача в категорію лісогосподарського призначення із незаконного володіння ОСОБА_3 частини ділянок з кадастровими номерами 3223185100:05:004:0013 площею 0,0747 га та 3223185100:05:004:0014 площею 0,0116 га, а також стягнути судовий збір. Обгрунтовуючи клопотання він зазначив, що у своїй заяві про зміну предмету позову прокурор визнав, що він попередньо звернувся із минулими позовними вимогами щодо усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним розпоряджень та скасування державної реєстрації земельних ділянок у спосіб, який не є ефективним, однак до матеріалів справи останнім не долучено експертно-грошової оцінки земельних ділянок та не внесено на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області грошових коштів у розмірі вартості спірних земельних ділянок, а тому вказана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Представник третьої особи підтримав думку прокурора.

Суд вислухавши прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03.06.2025 року, даний позов був залишений без руху з аналогічних підстав заявлених представником відповідача.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10.06.2025 року вказаний позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 30.09.2025 року, ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10.06.2025 року, скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

09 квітня 2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (далі - Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.

Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (частина п`ята статті 390 ЦК України, в редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).

У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац третій частини другої статті 185 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).

У пункті 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

У випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини п`ятої статті 390 ЦК України не застосовуються.

Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини п`ятої статті 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує про наявність підстав для витребування земельної ділянки.

Справа не стосується питання про зворотну дію закону в часі. За змістом пункту 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду встановлений у нормах матеріального права, зокрема у частині п`ятій статті 390 ЦК України. Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

В позовній заяві прокурор посилався на недобросовісність набувача спірної земельної ділянки.

Оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувачів, то положення частини п`ятої статті 390 ЦК України до спірних відносин не застосовуються. Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовими висновками викладеними в Постанові Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 127/8274/24.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для залишення позову без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями175,177, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача Боженка Ігоря Федоровича про залишення позовної заяви без руху - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя: