Єдиний державний реєстр судових рішень 24.02.2026 Справа № 363/150/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Поліщук Є.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
08 січня 2026 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить суд стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 67308,14 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00гривень.
В обґрунтування позову позивач посилається, що 10 жовтня 2019 року укладено кредитний договір № 2026539595 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 20 червня 2025 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників. Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набула право грошової вимоги до ОСОБА_2 у розмірі 67308,14 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 36998,81 грн., заборгованість за відсотками 30309,33 грн. Відповідач умови кредитного договору щодо порядку повернення кредитних коштів порушила у зв`язку з чим має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором.
Процесуальні дії та рішення у справі.
23 січня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Позиції учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі позовні вимоги визнала.
Встановлені судом обставини справи.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2019 року відповідач звернулася до АТ «ОТП Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала анкету-заяву від 10 жовтня 2019 року.
10 жовтня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2026539595, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати відповідачці грошові кошти в загальній сумі 7950,00 грн. на придбання товару у продавця на суму строком на 24 місяців. Тип процентної ставки:0,01 річних (фіксована). Підписанням вказаного договору відповідач уповноважила банк перерахувати суму на рахунок продавця.
На підтвердження отримання кредитної картки ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила видачу та отримання банківської платіжної картки АТ «ОТП Банк» та що з правилами користування карткою та діючими тарифами АТ «ОТП Банк» ознайомлена.
Згідно зі специфікацією до кредитного договору АТ «ОТП Банк» перераховано суму в загальному розмірі 7950,00 грн. на придбання товарів ОСОБА_1 .
Із рахунку-фактури від 10 жовтня 2019 року підтверджується придбання товарів за кошти банку є із чітким переліком товарів, отриманих у кредит, та сумою розрахунку за товар в розмірі 7950,00 за рахунок кредиту та 500,00 особистого внеску на загальну суму за товар 8060,00 грн.
Крім того, у вищенаведеному кредитному договорі вказано про випуск для відповідачки кредитної картки та відкриття їй кредитної лінії з розміром 3000 грн. За користування кредитно лінією банк нараховує 37,20 відсотків річних.
Зі змісту звіту-рахунку щодо руху коштів на рахунку ОСОБА_1 в АТ «ОТП-Банк» за період з 11 жовтня 2019 року по 24 січня 202 року вбачається, що відповідач у вказаний період неодноразово користувалася коштами банка та здійснювала погашення заборгованості.
20 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «ОТП Банк» укладено договір факторингу №20/06/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату відповідно до умов цього Договору. За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами.
Згідно п.6.1.1. зазначеного Договору факторингу, портфеля Заборгованості Клієнта по кредитних продуктах (Реєстр Боржників № 1), що виник внаслідок укладення з Боржниками кредитних договорів та надання Клієнтом Боржникам кредитних коштів.
Згідно з витягом з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 20/06/25 від ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 2026539595.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2016760972 станом на 20 червня 2025 року заборгованість у загальній сумі становить 67308,14 грн., яка складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 36998,81 грн., заборгованість за відсотками 30309,33 грн.
Застосовані норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з статями626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.
а приписами пункту 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Мотиви і висновки суду.
Суд, дослідивши надані документи та матеріали справи, встановив, що 10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір №2026539595 з АТ «ОТП Банк» на суму 7950,00 грн для придбання товару, отримала кредитну картку та відкриту кредитну лінію з умовами погашення та нарахування відсотків, підтверджуючи отримання коштів і ознайомлення з правилами користування карткою; у період з 11 жовтня 2019 року по 13 серпня 2026 року відповідач користувалася коштами банку, здійснювала часткові погашення заборгованості, однак умов кредитного договору не дотрималася, залишивши непогашеною заборгованість. 20 червня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклало договір факторингу з АТ «ОТП Банк», відповідно до якого банк передав фактору права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач набув право стягувати заборгованість у розмірі 67?308,14 грн, що включає основний борг 36?998,81 грн та нараховані відсотки 30?309,33 грн. Враховуючи те, що відповідач позовні вимоги не заперечила та погодилася з ними, правочини щодо відступлення права вимоги відповідають ст. 512514, 10771078 ЦК України та умовам договорів, суд вважає, що вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є обґрунтованими, і боржник зобов`язаний сплатити зазначену суму, а також судовий збір. Суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).
Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору № 2016760972 від 26.10.2017між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та відповідачем щодо спірного договору.
Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за кредитним договором.
Отже, позовні вимоги про стягнення боргу за кредитним договором є обґрунтованими.
Відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором виконала не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 67308,14 грн., яку слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від про сплату судового збору в сумі 3028 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товаристваз обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейськ аагенція з повернення боргів» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором 67308,14 гривень та витрати по сплаті судового збору 3028,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд, або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1
Суддя Олійник С.В.
Судове рішення № 134364001, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 24.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 363/150/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: