Рішення № 134360029, 24.02.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 357/18553/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

25.12.2025 до Погребищенського районного суду Вінницької області за підсудністю з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 07.09.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4948988, відповідно до якого ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 12 000,00 грн на строк 360 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , за сплатою відсотків 1% від суми кредиту за кожен день користування.

Згідно укладеного Договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025 право вимоги за кредитним договором №4948988 від 07.09.2024 перейшло від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ « Українські Фінансові Операції».

Відповідач порушив умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 51 477, 60 грн.

Враховуючи викладене, в зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 51 477, 60 грн, а саме: заборгованість за кредитом 11 999,99 грн, заборгованість за нарахованими процентами первісним кредитором 28 557,62 грн, заборгованість за нарахованими процентами ТОВ «Українські фінансові операції» 10 919, 9909 грн,а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн; витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Також в прохальній частині заяви міститься вимога в порядку ч.ч.10, 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України за формулою:

Розрахунок інфляційних втрат: І =((si*s):100) -s, де І-сума інфляційних втрат; si-індекс інфляції за певний період; s-сума заборгованості; 100-переведення відсотків, Розрахунок 3% річних:С*3:100:365*Дн., де С сума основного боргу; 3 - 3%річних; 100-переведення відсотків; 365 кількість днів уроці; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3%річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції»;

- роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Аргументи учасників справи та позиція суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 29.01.2026 через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 155).

Відповідач повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином в силу пункту 3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, де зазначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (а.с. 152-153, 168-169)в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав, причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання не надіслав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П (а.с. 144).

Ухвалою суду від 26.12.2025 відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін,витребувано з Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо:

- підтвердження належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжної картки № НОМЕР_1 ;

- підтвердження або спростування факту зарахування (надходження) коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 банком-емітентом якої є АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за період з 07.09.2024 включно та протягом наступних пяти календарних днів у сумі 12 000 грн за ініціативою ТОВ "ЛІНЕУРА" (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ". (а.с.145).

29.01.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін та не виконання ухвали про витребування доказів.

03.02.2026 на адресу суду надійшла витребувана ухвалою суду інформація та виписка про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 166).

24.02.2026 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд встановив, що 07.09.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4948988,відповідно до якого ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 12 000,00 грн на строк 360 днів, зі сплатою відсотків 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 договору (а.с. 48-59). Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 34413 07.09.2024.

Також ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 82330) підписав паспорт споживчого кредиту (а. с. 46-46а).

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок № НОМЕР_3 .

Згідно із пунктом 5.4.1 споживач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності та інші платежі передбачені договором).

Згідно із пунктом 9.7.1. договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами в договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в особистий кабінет/Мобільний за стосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта в Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Згідно із повідомленням №1-1006 від 10.06.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомляє про успішність операцій згідно із договором з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», зокрема й щодо операції 07.09.2024 на суму 12 000,00 грн, номер транзакції - 502606649, номер картки № НОМЕР_1 (а.с. 69).

Згідно із повідомленням №20.1.0.0.0/7-260120/94887-БТ від 22.01.2026, що надійшло в порядку виконання ухвали про витребування доказів, Акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» картку № НОМЕР_4 емітовано на ім`я ОСОБА_1 . Також у повідомленні підтверджено інформацію про зарахування 07.09.2024 на карту № НОМЕР_4 зарахування коштів на суму 12 000 грн (а.с. 166).

З розрахунку заборгованості за договором №4948988 від 07.09.2024, вбачається, що відповідач після отримання кредитних коштів, кредит не погашав, а відтак належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у період з 07.09.2024 по 02.06.2025 включно перед Первісним кредитором у розмірі 46 557,61 грн, зокрема:

- 11 999, 99 грн за тілом кредиту;

- 28 557,62 грн проценти за користування кредитом;

- 6 000 грн штрафні санкції (а. с. 78-82).

Згідно із Договором факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025 право вимоги за кредитним договором №4948988 від 07.09.2024 перейшло від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «Українські Фінансові Операції» (а. с. 86-90).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025 ТОВ «ФК «Українські Фінансові Операції» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4948988 від 07.09.2024 в сумі 46 557, 61 грн (а.с. 75).

Відповідно до умов п.1.3 Договору строк кредитування 360 днів, з 07.09.2024 по 02.09.2025.

Станом на дату укладення договору факторингу від 02.06.2025 №02-1/06/2025 строк дії договору №4948988 від 07.09.2024 не закінчився, а відтак в межах строку дії Договору, ТОВ «Українські Фінансові Операції» з дати факторингу 03.06.2025 донараховано відсотки за 91 календарний день (12 000*1%=119,999 грн *91 календарних дні= 10 919,9909 грн).

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що 07.09.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» був укладений Договір про надання споживчого кредиту №4948988 в електронній формі, шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У договорі сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.

Договір про надання кредиту є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався. Розрахунок заборгованості, відповідачем не спростовано.

Відповідач був вільним в укладанні зазначеного договору та був обізнаний із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши електронним підписом кредитні документи. Своїми діями ОСОБА_1 погодився з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.

Отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за нарахованими відсотками, а саме: нарахованих первісним кредитором 28 557,62 грн та 10 919,9909 грн відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Позивач також просив в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Відповідно до ч.10, 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Правила частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з`ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.

Правова мета приписів частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України передусім полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як було ухвалено судове рішення.

Формулювання вказаних норми процесуального права визначають право, а не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великою Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22.

Таким чином, норма ч.10, 11 ст. 265 ЦПК України передбачає, що суд може зазначити в рішенні про нарахування саме відсотків або пені, натомість позивач просить нарахувати інфляційні витрати та 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, що в розумінні Цивільного кодексу України є різним.

Окрім того, відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для зазначення в рішенні про нарахування до моменту виконання рішення про стягнення боргу, платежів, передбачених ст. 625 ЦК України.

Тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Згідно з вивченими судом матеріалів справи, з`ясованих обставин справи та досліджених доказів, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову ТОВ «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду з цим позовом ТОВ "Українські фінансові операції" сплачено 2 422,40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією №11625 від 31.10.2025.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «Українські фінансові операції» витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024, укладений між ТОВ "Українські Фінансові Операції" та адвокатом Дідух Є.О. (а.с. 124-125); акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року (а.с. 61); детальний опис робіт (наданих послуг) №4948988 від 30.10.2025(а.с. 62).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 2 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України,ст. 2, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280, 281, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором №4948988 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.09.2024 станом на 02.06.2025 у розмірі 51 477 (п`ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн 60 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду та 2 000 (дві тисячі) грн за правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Погребищенського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи (сторони):

Позивач ТОВ "Українські фінансові операції", адреса місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 40966896.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя