Ухвала суду № 134358657, 24.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

24 лютого 2026 р. справа № 520/26014/24

Харківський окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст. 382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі №520/26014/24 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.05.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити з 01.05.2024 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат в розмірі 847 (вісімсот сорок сім) грн. 84 коп.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі №520/26014/24 набрало законної сили 05.12.2024.

10.02.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку ст. 382 КАС України з проханням встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/26014/24; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/26014/24.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що після здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі №520/21192/24, припинив виплату ОСОБА_1 доплати у повному розмірі, а саме 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Отже, позивач вважає, що на даний час рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/26014/24 не виконано належним чином, оскільки відповідач - Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, всупереч судового рішення, не виплачує пенсію ОСОБА_1 у повному розмірі, а саме 2000 грн, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 прийнято до розгляду заяву в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/26014/24 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у триденний строк з дня отримання даної ухвали надати письмові пояснень на подану заяву в порядку ст. 382 КАС України та докази виконання рішення суду у справі №520/26014/24.

20.02.2026 від представника відповідача надійшли письмові пояснення на подану заяву, в яких зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 520/26014/24 головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в грудні 2024 проведено перерахунок пенсії та нараховано різницю в пенсії за період з 01.05.2024 по 31.12.2024 в розмірі 16000,00 грн., яку внесено до Реєстру судових рішень. З 01.01.2025 виплата пенсії проводиться з урахуванням рішення суду. Для виконання рішення суду по зазначеній справі в повному обсязі головним управлінням 17.02.2026 за вих. № 2000-0510-5/29612 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період в розмірі 16000 гривень.

Дослідивши матеріали справи та заяву у порядку ст. 382 КАС України, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Тобто, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Згідно з положеннями частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 2 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у разі необхідності у резолютивній частині рішення вказується про порядок і строк виконання рішення.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі № 806/2594/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 520/26014/24 головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в грудні 2024 проведено перерахунок пенсії та нараховано різницю в пенсії за період з 01.05.2024 по 31.12.2024 в розмірі 16000,00 грн., яку внесено до Реєстру судових рішень.

В подальшому, позивачем ініційовано спір в межах адміністративної справи №520/21192/24.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі №520/21192/24, яке набрало законної сили 08.03.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 грудня 2019 року у розмірі 77% грошового забезпечення, здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.

Після здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі №520/21192/24, відповідач припинив виплату ОСОБА_1 доплати у повному розмірі, а саме 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

З цього приводу, суд зазначає, що правовідносини з приводу припинення виплати позивачу доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713, після здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №520/21192/24, не були предметом розгляду даної справи по суті.

Відтак, спірні правовідносини перебувають поза межами процедури судового контролю, передбаченої статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки утворюють самостійний окремий предмет позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України у справі №520/26014/24, у зв`язку з чим у задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295, 381-1, 382, ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача в порядку ст. 382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя Марина Лук`яненко