Рішення № 134358580, 25.02.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6665/25

25 лютого 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 14385,53 грн по наступних платежах:

по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 9585,53 грн (основний платіж);

по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 4800,00 грн (основний платіж).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував самостійно узгодженні суми грошового зобов`язання по єдиному податку з фізичних осіб та по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування на загальну суму 14385,53 грн, з огляду на що податковий орган просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Дана ухвала надсилалась відповідно до ч.4 си.124 КАС України за місцем реєстрації відповідача в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за адресою: АДРЕСА_1 . У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

До суду повернувся конверт з ухвалою суду, причина повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням встановленого строку зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №820/5676/17.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку на його подання - до суду не звертався.

Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

З матеріалів справи слідує, що відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником податків та перебуває на податковому обліку в органах Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Станом на 08.10.2025, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наявний податковий борг перед держаним бюджетом на загальну суму 14385,53 грн, який включає суми донарахувань по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 9585,53 грн (основний платіж); по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 4800,00 грн (основний платіж).

Дана заборгованість виникла згідно поданої до контролюючого органу зави про застосування спрощеної системи оподаткування №191623218218 від 31.08.2023, відповідно до якої фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі ст.298 ПК України обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.09.2023, зазначивши відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України 2 групу платника єдиного податку та обравши 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати згідно ст.293 ПК України.

Відповідач згідно ст.295 ПК України щомісячно зобов`язаний сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску в сумі 1600,00 грн не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця у 2025 році, а згідно підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України з 1 січня 2025 року щомісячно зобов`язаний сплачувати військовий збір шляхом здійснення авансового внеску в сумі 800,00 грн не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця у 2025 році.

Однак, відповідачем залишилось фактично не сплачені узгоджені податкові зобов`язання:

по єдиному податку з фізичних осіб за період квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2025 року в сумі 9585,53 грн (враховано переплату в сумі 14,47 грн);

по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2025 року в сумі 4800,00 грн.

Виконанням податкового обов`язку згідно п.38.1 ст.38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до пункту 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 ст.295 ПК України).

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (перехідні положення) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп (підпункт 2 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Об`єктом оподаткування збором для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (абзац 3 підпункт 1.2 пункту 16- 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Ставка збору для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, становить - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (абзац 3 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (абзац 5 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Згідно підпункту 1.11 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники збору, зазначені у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (кварта, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників збору, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюється контролюючими органами.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визнається податковим боргом.

Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: виписками з інтегрованих карток платника податку, розрахунками сум боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу виставлялась податкова вимога "Ф" №0003264-1306-1900 від 23.06.2025, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Відповідно до п. 41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 14385 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят п`ять) грн 53 коп., в тому числі:

по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 9585 (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 53 коп.;

по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ 44143637);

відповідач:

- Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.