Рішення № 134358261, 25.02.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2026 року м. Рівне№460/13981/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 21.05.2025 № 057150013641 Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 15.07.1987 по 31.12.1998 на посаді контролера у виробництві чорних металів, зайнятого на гарячих ділянках робіт, згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 03.03.01-15/к від 31.01.2025, виданої ПрАТ МК Азовсталь та призначити ОСОБА_1 з 14.05.2025 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що звернулася до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2, однак їй було відмовлено у такому призначенні, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що до пільгового стажу має бути зараховано період її роботи з 15.07.1987 по 31.1.1998 в ПрАТ «МК «Азовсталь». Вважає, що відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства, протиправно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин справи, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 12.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи .

Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяви по суті справи, подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

14.05.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності заяву і додані до неї документи передано для розгляду до ГУ ПФУ в Рівненській області. За результатами розгляду вказаної заяви прийнято рішення від 21.05.2025 №057150013641 про відмову у призначенні пенсії.

У рішенні вказано, вік заявниці 56 років 0 місяців 7 днів. Страховий стаж особи становить 35 років 7 місяців 27 днів. Пільговий стаж по Списку № 2 - 5 років 4 місяці. Результати розгляду документів, доданих до заяви: - за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.07.1987 по 31.12.1998 на посаді контролера у виробництві чорних металів, зайнятого на гарячих ділянках робіт, згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 03.03.01-15/к від 31.01.2025, виданої ПрАТ МК Азовсталь, оскільки у довідці не зазначено роки первинних документів, на підставі яких внесено відомості про пільговий характер роботи, не зазначено позиції посад та професій відповідно до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, чинних впродовж періодів роботи заявниці, що не відповідає вимогам пункту 20 Порядку № 637. З огляду на положення пункту 18 Порядку № 637 до пільгового стажу за Списком № 2 зараховано періоди роботи згідно з відомостями по спеціальному стажу, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.

Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2 визначені статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

За змістом пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон №213-VІІІ), який набрав чинності з 01.04.2015, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вказаним Законом №213-VІІІ збільшений раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, для жінок - з 50 років до 55 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. За змістом пункту 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах".

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішенням від 23.01.2020 №1-р/2020 зазначені положення Закону України "Про пенсійне забезпечення", визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 для жінок, які досягнули 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Натомість Законом №1058-ІV передбачене право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 для жінок, які досягнули 55 років.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду вказує на наявність колізії між нормами Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-IV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

У постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Суд встановив, що на час звернення з заявою про призначення пенсії (14.05.2025) позивач досягнула 56 річного віку, тобто понад необхідного для призначення пільгової пенсії відповідно до Закону №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020. Страховий стаж становить понад 35 років.

Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення та дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії вона досягла 56 річного віку, відтак, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах достатньо було підтвердити наявність спеціального стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 10 років.

Суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається відсутність спору щодо наявності у позивача загального страхового стажу та досягнення ним визначеного законом віку для призначення пенсії.

За змістом спірного рішення, єдиною підставою, яка на думку Пенсійного органу перешкоджає позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є відсутність необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2.

За доданими документами до пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.07.1987 по 31.12.1998 на посаді контролера у виробництві чорних металів, зайнятого на гарячих ділянках робіт, згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 03.03.01-15/к від 31.01.2025, виданої ПрАТ МК Азовсталь, оскільки у довідці не зазначено роки первинних документів, на підставі яких внесено відомості про пільговий характер роботи, не зазначено позиції посад та професій відповідно до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, чинних впродовж періодів роботи заявниці, що не відповідає вимогам пункту 20 Порядку № 637.

Суд оцінює критично та відхиляє вказані висновки пенсійного органу, виходячи із наведеного.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 КЗпП України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п.20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.07.1987 та довідку ПрАТ «МК АЗОВСТАЛЬ» від 31.01.2025 №03.03.01-15/к про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої, ОСОБА_1 працювала повний робочий день а ПрАТ МК «Азовсталь» за період з 15.07.1987 по 30.04.2004, виконувала роботи в прокатному виробництві (ВТК), за професією, посадою контролери у виробництві чорних металів, зайняті на гарячих ділянках робіт що передбачено Списком № 2 розділ III підрозділ За код КП Позиція 2040300a-12942, Підстава: Постанова Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року; що передбачено Списком № 2 розділ III підрозділ За код КП Позиція 3.3а Підстава: Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 26.01.2003 року: Відволікання від основної роботи: немає. За період з 15.07.1987 р. по 30.04.2004 р. (весь період за сп. № 2).

Підстава: особиста картка, особові рахунки, штатний розпис, дані, наявні в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємства, технологія виробництва.

Додаткова інформація: робочі місця атестовано. Накази по комбінату: №118 від 07.06.1994 р., №427 від 28.11.2000 р., №315 тр від 28.09.2001 р.

Суд зазначає, що посада контролера у виробництві чорних металів зайняті на гарячих ділянках робіт (контролера у виробництві чорних металів зайняті на гарячих ділянках мартенівська ділянка) відноситься до шкідливої відповідно до Списку № 2 постанов Кабінету Міністрів України від 16.03.1994 №162 та від 16.01.2003 №36 (Список №2, Розділ ІІІ).).

Суд відхиляє доводи відповідача про те , що у довідці від 31.01.2025 №03.03.01-15/к не зазначено роки первинних документів, на підставі яких внесено відомості про пільговий характер роботи, не зазначено позиції посад та професій відповідно до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, чинних впродовж періодів роботи заявниці, що не відповідає вимогам пункту 20 Порядку №637, оскільки, як встановлено судом, зміст довідки відповідає вимогам пункту 20 Порядку №637 та містить усю необхідну інформацію.

Окрім наведеного, позивачем до довідки долучені відповідні витяги із наказів, а саме: витягом із Наказу № 118 від 07.06.1994 року, витягом з Наказу № 427 від 28.11.2000 року, витягом із Наказу №315тр від 28.09.2001 року.

В довідці від 31.01.2025 №03.03.01-15/к міститься посилання на дані накази із зазначенням років та зазначено позиції посад та професій відповідно до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, чинних впродовж періодів роботи позивача.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем при зверненні до відповідача було надано уточнюючу довідку, в якій зазначено період роботи та його належність до Списку №2 відповідно до проведених на підприємстві атестацій, відмова відповідача щодо не зарахування спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу за Списком №2 є протиправною.

Так, згідно з нормами п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Водночас, відповідачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження його доводів щодо відсутності у позивача необхідного пільгового стажу за Списком №2 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дня його звернення.

З огляду на вищевикладене та встановлені судом під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу, а також зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 15.07.1987 по 31.12.1998 на посаді контролера у виробництві чорних металів, зайнятого на гарячих ділянках робіт, згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 03.03.01-15/к від 31.01.2025, виданої ПрАТ МК Азовсталь

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача , який прийняв спірне рішення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 21.05.2025 № 057150013641 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 15.07.1987 по 31.12.1998 на посаді контролера у виробництві чорних металів, зайнятого на гарячих ділянках робіт, згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 03.03.01-15/к від 31.01.2025, виданої ПрАТ МК Азовсталь, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 лютого 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя С.М. Дуляницька