Рішення № 134357576, 24.02.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35773/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 21.10.2025 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській, у якій позивач просить суд:

відкрити провадження у справі та розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2025 року призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду- України в Одеській області здійснювати з 01.03.2025 року нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження її максимального розміру;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , різниці між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами пенсії за минулий час починаючи з 01.03.2025 року по день проведення доплати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України); витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються предмету та підстав позову.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу з липня 1996 року по жовтень 2021 року, відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України Міністра оборони України (по особовому складу) № 407 від 30 вересня 2021 року був звільнений у запас за підпунктом б (за станом здоров`я) та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 212 від 12 жовтня 2021 року був виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення і направлений на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 13 жовтня 2021 року позивачу була призначена пенсія по інвалідності на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. При призначенні пенсії її розмір обчислено з грошового забезпечення: посадового окладу посади заступника начальника відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 6 630,00 грн., окладу за військове звання підполковника у розмірі 1410,00 грн., процентної надбавки за вислугу років 50% у розмірі 4 020,00 грн., середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці (у т.ч. надбавки за роботу з таємними виробами-, носіями, документами 15%; надбавки за специфічні умови проходження служби 68,3%; премії 35%) у розмірі 11 328,30 грн. Всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 23 388,30 грн. Основний розмір пенсії склав 80% грошового забезпечення у розмірі 18 710,64 грн. З урахуванням доплати: збільшення основного розміру пенсії на 25% у розмірі 4 677,6б грн.; як інваліду 2 групи внаслідок війни у розмірі 5,0 грн. - підсумок пенсії (з надбавками) склав 23 438,30 грн. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області незаконно обмежило виплату позивачу пенсії сумою в 18 540,00 грн., що складає 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 року по справі № 420/758/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати з 13.10.2021 нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності без обмеження її максимального розміру. На виконання вищезазначеного рішення ГУПФ України в Одеській області позивачу починаючи з серпня 2022 року фактично виплачувалося пенсійне забезпечення у сумі 24 179,90 грн. З повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.07.2025 № 21177-19250/К-02/8-1500/25 позивачу стало відомо, що відповідно до розрахунку пенсії по інвалідності по пенсійній справі № 1501027377 ОСОБА_1 від 01.03.2025 року виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області слідує, що нараховується пенсійне забезпечення у сумі 33 282,06 грн., а фактично пенсійне забезпечення виплачується у сумі 24 179,90 грн.

Такі дії позивач вважає протиправними.

06.11.2025 року відповідач подав суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що з позовом позивач звернувся в 2025 році, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 01.03.2025 року, а тому позивачем було пропущено строки позовної давності без поважних на те підстав, отже позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України. Безпідставною є вимога позивача стосовно виплати пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. За таких обставин, передбачені ст. 2 Закону № 3668 обмеження застосовані до позивача правомірно. Уряд 3 січня 2025 року ухвалив постанову № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану, якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Зазначені коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб. У березні 2025 року, відповідно до вимог пункту 2 Постанови КМУ від 25 лютого 2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області проведено перерахунок з 1 березня 2025 року встановлено та нараховано індексацію у розмірі 1500 грн. Як результат, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

17.11.2025 року відповідач на виконання ухвали суду від 24.10.2025 року надіслав лист, в якому зазначив, що Головне управління позбавлене можливості надати матеріали паперової пенсійної справи, оскільки пенсійна справа ОСОБА_1 на час військового стану знаходиться на зберіганні за межами Одеської області (а.с.33).

Розглянувши наявні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності (інвалід війни ІІ групи) відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення. На пенсійному обліку перебуває у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (а.с.15), що не заперечується відповідачем.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 року у справі №420/758/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати з 13.10.2021 нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності без обмеження її максимального розміру.

08.07.2025 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив надати довідки про нарахування пенсійного забезпечення у період з 01.01.2025 року по т.ч.; довідку про фактичну виплату пенсійного забезпечення у період з 01.01.2025 року по т.ч.; копії розрахунків пенсії по інвалідності з 01.01.2025 року по т.ч. помісячно (а.с.9-11).

29.07.2025 року отримав відповідь відповідача з відповідними довідками (а.с.12).

Згідно:

- розрахунку пенсії позивача від 01.01.2025 року, основний розмір пенсії визначений у розмірі 80% сум грошового забезпечення, підсумок пенсії становить 31407,06 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 24179,9грн.(а.с.14);

- розрахунку пенсії позивача з 01.03.2025 року, основний розмір пенсії визначений у розмірі 80% сум грошового забезпечення, підсумок пенсії становить 33282,06 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 24179,90грн.(а.с.15).

Не погоджуючись із обмеженням пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2025 року, проте до виплати пенсія обмежена максимальним розміром.

01.01.1992 року введений в дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.

У зв`язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Так, згідно ч. 7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

В мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Таким чином, з 20.12.2016 року ч.7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб втратила чинність.

Що ж до приписів Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року замінено словами і цифрами по 31.12.2017 року слід зазначити наступне.

Буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не вносилось.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено розрахунок пенсії позивача з 01.01.2025 року зі встановленням обмеження її максимальним розміром, що визнається відповідачем.

Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Таким чином, дії відповідача щодо застосування обмеження нарахованої та виплачуваної позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними, ними порушені право позивача на належне пенсійне забезпечення військовослужбовця.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваних дій не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів, у тому числі щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», інші витрати для розподілу відсутні.

Підстави для встановлення судового контролю, передбачені ч.ч.5,6 ст.382 КАС України, згідно п.6-1 ч.1 ст.244 КАС України наразі відсутні.

Керуючись ст. ст.143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у вигляді обмеження з 01.03.2025 року призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати з 01.03.2025 року нарахування та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром, та здійснити виплату різниці між нарахованим та фактично виплаченим йому розміром пенсії з 01.03.2025 року.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м.Одеса, Одеська область, 65012).

Суддя М.М. Аракелян