Рішення № 134357433, 24.02.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33607/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000313/2 від 15.09.2025.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення не містить в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Прийняте рішення про коригування митної вартості є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях самого інспектора.

Позивач вказує у позові, що під час повномасштабної війни в Україні до портів «великої Одеси» не заходять великі лінійні контейнеровози. При цьому при здійснені морського вантажного перевезення визначається його вартість з місця навантаження до місця розвантаження включаючи всі можливі супутні витрати. Відповідно, вартість транспортування, включаючи всі можливі додаткові витрати, знайшла своє відображення у наданому рахунку на оплату № 69011 від 12.09.2025 року який містить в собі детальну та вичерпну інформацію, щодо понесених витрат на транспортування товарів в тому числі компенсації перевезення морським транспортом за визначеним маршрутом, плати експедитору, послуги з організації автоперевезення та всіх інших складових. Також до митного оформлення було додатково надано коносамент № CHN2416901 однак жодної оцінки Відповідачем йому надано не було. Товар поставлявся на умовах FOB СN SHANGHAI які передбачають, що продавець своїм коштом повинен доставити товар до порту відправки та завантажити його на борт судна. Тобто перелічені витрати входять до вартості товарів та не підлягають окремому обрахунку. При цьому жодних кордонів окрім китайського на експорт та українського на імпорт товар не перетинав тобто жодних митних оформлень (витрат) не відбувалось. Після надання декларантом додаткових документів, митницею їх до уваги взято не було. В рішенні зазначено про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься.

Ухвалою суду від 08.10.2025 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник позивача зазначив, що адміністративний позов ПП ГЕЛІОС-ВАН не підлягає задоволенню.

Представником відповідача вказано у відзиві, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. За результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено, що наданий додатково прайс-лист не містить кінцевої дати, у зв`язку з чим не можна прийти до однозначного висновку про його дійсність (можливо видавався новий прайс-лист). В коносаменті від 27.06.2025 № CHN2416901 відсутній підпис та печатка перевізника. Декларантом також не надано на вимогу митного органу висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Отже, зазначає представник відповідача, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500029121U9 від 15.09.2025 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, та від відповідача - заперечення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 01.04.2025 року між GUANGZHOU OCT GLASSWARE INDUST RIAL CO., LTD (продавець) та ПП «ГЕЛІОС-ВАН» (покупець) укладено контракт №GOG042025, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари (столовий посуд та кухонне приладдя), асортимент, номенклатура, кількість, ціна та порт відвантаження та доставки яких вказується в інвойсах (рахунках продавця) до даного Контракту (п.1.1). Ціни за цим контратом встановлюються в доларах США та вказуються у Інвойсі на відповідну поставку (п.2.1). Ціна на Товар включає вартість самого товару, вартість експортного пакування та маркування, транспортування до порту відправлення, вантажних робіт, витрат на оплату митного оформлення та інші витрати в країні вивезення (п.2.2). 3.1. Постачання товару здійснюється на умовах FOB SHANGHAI, Китай (ІНКОТЕРМС-2010) або інших умовах поставки, які вказуються в Інвойсі на кожну окрему поставку. Сторони керуються положенням Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС» (у редакції Міжнародної торгової палати 2010 року) у частині, що стосується визначення базису поставки FOB, який використовується у цьому контракті (п. 3.1).

15.09.2025 року позивачем до Одеської митниці подано електронну митну декларацію № 25UA500500029121U9, а також, на виконання вимог ч.1 ст.49, ч.2 ст.53 МК України, були подані документи, що підтверджують митну вартість товарів - посуду столового зі зміцненого скла за ціною 28479,20 дол. США і обраний перший (основний) метод її визначення.

Для митного оформлення було надано наступний перелік документів:

- Пакувальний лист (Packing list) від 19.06.2025 року;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OCTGZCI2506020 від 19.06.2025 року;

- Домашній коносамент (House bill of lading) №UTRUST25061565 від 27.06.2025 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №2417 від 14.09.2025 року;

- Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №OCTGZCI2506020 від 19.06.2025 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №51 від 10.09.2025 року;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №69011 від 12.09.2025 року;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №11825 від 12.09.2025 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №GOG042025 від 01.04.2025 року;

- Доповнення до внутрішнього договору (контракту) - Додаткова угода № 1 до договору від 31.07.2024 року;

- Договір (контракт) про перевезення №0905-Т/20 від 11.12.2020 року;

- Копія митної декларації країни відправлення №223120250002415869 від 19.06.2025 року.

15.09.2025 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000313/2.

Так, відповідно до рішення про коригування митна вартість товару була відкоригована відповідачем шляхом збільшення її розміру, при цьому замість першого методу визначення митної вартості застосовано резервний метод.

В якості підстави такого збільшення відповідачем у рішенні про коригування зазначено, що:

1) У рахунку на оплату №69011 від 12.09.2025 р. зазначено судно LILA CANADA що не відповідає даним зазначеним у коносаменті UTRUST25061565 від 27.06.2025 CSCL STAR/0BXL7W1MA, також в рахунку на оплату № 69011 від 12.09.2025 р. зазначений MBL № CHN2416901, який до митного оформлення не наданий, що може свідчить про наявність витрат про навантажувально - розвантажувальні роботи поза межами митної території, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення складової митної вартості товару. Також у наданій копії декларації країни відправлення від 19.06.2025 № 223120250002415869 зазначений інший номер коносаменту, який до митного оформлення не надавався;

2) Декларантом заявлені умови поставки FOB СN SHANGHAI. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Інкотермс. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати послуг; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2 договору перевезення від 11.12.2020 №0905-Т/20 перевізник надає послуги згідно заявок на перевезення, які відсутні у пакеті документів. Не було надано інформацію щодо додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на судно в іноземному порту;

3) У довідці про транспортні витрати від 12.09.2025 № 11825 заявлені умови поставки FOB але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця що може свідчити про невідповідність даним про вартість перевезення фактичним затратам у зв`язку із наявністю додаткових витрат на транспортування.

В рішенні вказано, що з огляду на вищевикладене, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації згідно ст.254 МКУ. Згідно з пунктом 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

В оскаржуваному рішенні вказано, що в рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, враховуючи інформацію викладену у листі від 15.09.2025 № 249 до електронної митної декларації (ЕМД) № 25UA500500029121U9, що прийнята до митного оформлення 15.09.2025, повідомляємо, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення буде скориговано, оскільки декларантом після поданням додаткових розбіжності не скасовані. 15.09.2025 декларантом Приватного підприємства "Геліос-ВАН" було надіслано: Заявка №30 від 12.09.2025, коносамент №CHN2416901 від 27.06.2025, прайс-лист б/н від 01.05.2025, виписку по рахунку Б/н від 10.09.2025, оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за 01.01.2025-15.09.2025 та лист від декларанта № 241 від 03.09.2025, у якому перелічено усі надані документи для підтвердження митної вартості та повідомлено митний орган, що інших додаткових надати немає можливості. За результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено, що наданий додатково прайс-лист не містить кінцевої дати, у зв`язку з чим не можна прийти до однозначного висновку про його дійсність (можливо видавався новий прайс-лист). В коносаменті від 27.06.2025 № CHN2416901 відсутній підпис та печатка перевізника. Декларантом також не надано на вимогу митного органу висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

Також відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000705.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000327/2 від 15.09.2025 р. підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом в оскаржуваному рішенні №UA500500/2024/000327/2 зазначено, серед іншого, що у рахунку на оплату №69011 від 12.09.2025 р. зазначено судно LILA CANADA що не відповідає даним зазначеним у коносаменті UTRUST25061565 від 27.06.2025 CSCL STAR/0BXL7W1MA, також в рахунку на оплату № 69011 від 12.09.2025 р. зазначений MBL № CHN2416901, який до митного оформлення не наданий, що може свідчить про наявність витрат про навантажувально - розвантажувальні роботи поза межами митної території, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення складової митної вартості товару. Також у наданій копії декларації країни відправлення від 19.06.2025 № 223120250002415869 зазначений інший номер коносаменту, який до митного оформлення не надавався.

Суд не вважає обґрунтованою зазначену підставу коригування митної вартості товару.

Так, послуги з транспортування до України контейнерів надавались позивачу ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» на підставі договору від 11.12.2020 року № 0905-T/20 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів.

У рахунку на оплату № 69001 від 12.09.2025 року вказано вартість перевезення контейнера TCNU3719919 за маршрутом морського перевезення (Shipping route): Shanghai-Odessa морським транспортом, що включає в себе, зокрема, компенсацію перевезення морським транспортом Shanghai-Odessa та плату експедитору за межами України, на суму 285057,60 грн.

Аналогічна інформація щодо вказаних витрат на транспортування міститься у довідці ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» про транспортні витрати № 11825 від 12.09.2025 року.

Суд зазначає, що згідно п.п. 2.2-2.4 договору № 0905-T/20 від 11.12.2020 року в Заявці клієнта визначаються характеристика вантажу, його особливості, вага і кількість вантажу (контейнерів), маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з врахуванням плати Експедитору (ТОВ «Глобал оушен лінк»), перелік послуг, що замовляються, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші необхідні умови. Заявка складається на кожне перевезення в письмовій формі, завіряється печаткою, підписується уповноваженою особою Клієнта та передається Експедитору засобами факсимільного зв`язку або електронної пошти. Після отримання Заявки Експедитор повідомляє Клієнта про можливість або неможливість виконання перевезення на викладених в Заявці умовах. У випадку прийняття, Експедитор завіряє Заявку на перевезення своєю печаткою і підписом уповноваженої особи та повертає її Клієнту за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти.

Згідно п. 3.1. Договору №0905-Т/20 від 11.12.2020 р. експедитор зобов`язаний організувати перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов Договору та Заявки Клієнта, включаючи організацію перевалки і зберігання контейнерів та інші операції, необхідні для виконання Договору та Заявки Клієнта. Укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. А також має право укладати договори з брокерськими компаніями, щодо послуг митного оформлення вантажів. Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов`язкові платежі за рахунок коштів Клієнта.

Згідно п.3.2 Договору №0905-Т/20 від 11.12.2020 року в разі необхідності експедитор змінює вид транспорту, маршрут, порядок перевезення та виконання транспортно-експедиторських послуг, діє в інтересах Клієнта.

В разі необхідності відступає від вказівок Клієнта, зокрема, при виникненні загрози пошкодження вантажу, безпеки людей і навколишнього природного середовища. В такому випадку Експедитор має право на відступ, отримавши попередню згоду Клієнта.

Отже, з викладеного вбачається, що експедитор на власний розсуд обирає судноплавні компанії які будуть перевозити товар клієнта, в разі необхідності змінює вид транспорту, маршрут, порядок перевезення та виконання транспортно-експедиторських послуг, а також забезпечує за рахунок клієнта, зокрема, завантаження та розвантаження контейнерів.

Тобто, додаткові витрати на перевезення, пов`язані з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на судно в іноземному порту вже включені в заявку на перевезення.

Суд зазначає, що відповідач не наводить обґрунтованих доводів на підтвердження того, що перевізник при виставленні рахунку та складанні довідки про вартість перевезення контейнера не зазначив додаткову оплату чи витрати понесені під час перевезення поза межами кордону України.

Доводи оскаржуваного рішення, що в рахунку на оплату № 69011 від 12.09.2025 р. зазначений MBL № CHN2416901, який до митного оформлення не наданий суперечать твердженню цього ж рішення, що 15.09.2025 декларантом Приватного підприємства "Геліос-ВАН" було надіслано … коносамент №CHN2416901 від 27.06.2025.

Суд також вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що нормативно-правовими актами не визначено обов`язку проставлення печаток на коносаментах при переміщенні товарів.

Посилання відповідача на те, що у наданій копії декларації країни-відправлення від 19.06.2025 № 223120250002415869 зазначений інший номер коносамента суд не приймає до уваги, зважаючи на те, що це не впливає на числове значення митної вартості товару та що заповнення такої митної декларації не відноситься до повноважень позивача. Слід також зауважити, що експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а декларант не відповідає за її заповнення.

Суд зазначає, що експортна митна декларація країни відправлення складається у відповідності до законодавства такої країни, проте митним органом у оскаржуваному рішенні не обгрунтовано невідповідність експортних митних декларацій зазначеному законодавству.

Щодо посилань відповідача на те, що у довідці про транспортні витрати від 12.09.2025 № 11825 заявлені умови поставки FOB але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця суд зазначає.

Відповідно до Правил Інкотермс умови поставки FOB визначають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з моменту переходу через поручні судна в названому порту відвантаження усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Умови поставки FOB (Free On Board) визначають, що всі можливі витрати, пов`язані з доставкою вантажу на борт вказаного покупцем судна, несе продавець. Вираз «Free On Board» дослівно перекладається з англійської мови як «безкоштовно на борт» із зазначенням порту відвантаження.

При цьому правила Інкотермс не визначають обов`язку вказувати географічний пункт переходу обов`язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документі.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 160/8775/18.

Незазначення у довідці про транспортні витрати від 12.09.2025 № 11825 географічного пункту переходу обов`язків сторін не впливає на числове значення митної вартості товару.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.

Таким чином, відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000327/2 від 15.09.2025 р. прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ПП «ГЕЛІОС-ВАН» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 5166,09 грн.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 5166,09 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000313/2 від 15.09.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» сплачений судовий збір у розмірі 5166,09 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватне підприємство «ГЕЛІОС-ВАН» (код ЄДРПОУ 37439444, адреса: пров. Шевченка, 7А, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001);

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)

Суддя П.П.Марин