Ухвала суду № 134356847, 25.02.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 360/1161/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення у справі № 360/1161/24 за позовом адвоката Маслак Марії Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 360/1161/24 за позовом адвоката Маслак Марії Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі також - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

За наслідками розгляду вказаної справи 07 листопада 2024 року Луганським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2024, яким позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 17.05.2024 № 20-148; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 17.05.2024 № 20-148, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем зазначеного судового рішення, звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в порядку статті 382 КАС України.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, судом 13 лютого 2025 року постановлено ухвалу, якою відповідну заяву позивача задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, протягом трьох місяців з дня отримання вказаної ухвали, подати до суду звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24.

На виконання наведеної ухвали, 12 травня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області подано до суду заяву про прийняття звіту про виконання судового рішення у справі № 360/1161/24.

Ухвалою суду від 22.05.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення у справі № 360/1161/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24, - три місяці з дня отримання вказаної ухвали.

На виконання вищевказаної ухвали, 15 серпня 2025 року відповідач подав до суду заяву про прийняття звіту про виконання судового рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 25.08.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення у справі № 360/1161/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24, - три місяці з дня отримання зазначеної ухвали. Також у цій ухвалі вказано, що відповідачу одночасно зі звітом надати до суду документальні докази вжиття керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі № 360/1161/24 в частині здійснення виплати коштів, а також докази погашення відповідної суми заборгованості або неможливості її сплати.

На виконання наведеної ухвали, 24 листопада 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області подано до суду заяву про прийняття звіту про виконання судового рішення у справі № 360/1161/24.

Ухвалою суду від 03.12.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення у справі № 360/1161/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24, - три місяці з дня отримання означеної ухвали. Також у цій ухвалі вказано, що відповідачу одночасно зі звітом надати до суду документальні докази вжиття керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі № 360/1161/24 в частині здійснення виплати коштів, а також докази погашення відповідної суми заборгованості або неможливості її сплати.

16.02.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов звіт про виконання судового рішення у цій справі.

У звіті зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24 у лютому 2025 року ОСОБА_1 з 01.02.2023 проведено перерахунок пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 17.05.2024 № 20-148, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Грошове забезпечення за довідкою від 17.05.2024 № 20-148, виданою 3 управлінням Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області), усього складає 67144,55 грн.

З 01.02.2023 основний розмір пенсії позивача становить 57744,31 грн (67144,55 грн х 86% = 57744,31 грн).

Водночас, відповідач вказав, що виплата пенсій, призначених за спеціальними законами, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

При цьому, на виконання вимог статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» Кабінетом Міністрів України 03.01.2025 прийнято постанову № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

З 01.01.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» складає 32217,63 грн.

За період з 01.02.2023 по 28.02.2025, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 нараховано доплату до пенсії в сумі 680751,36 грн.

Пенсією в розмірі, обчисленому на виконання рішення суду у справі № 360/1161/24, ОСОБА_1 забезпечено з березня 2025 року.

З 01.04.2021 здійснення фінансування виплати пенсії можливо виключно Пенсійним фондом України.

Пенсійний фонд України фінансує вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.

Відповідач зазначає, що 17.09.2025 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1152 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік».

Бюджетом Пенсійного фонду України на 2025 рік на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, передбачено видатки в розмірі 1 млрд грн.

Виплата заборгованості у справі № 360/1161/24 не проводилась, оскільки по пенсійній справі № 101202008495 - СБУ ОСОБА_1 наявна заборгованість у справі № 360/1245/21 (дата набрання законної сили 08.05.2021) залишок складає 99617,03 грн та у справі № 360/1271/23 (дата набрання законної сили 08.04.2024) - 648278,23 грн, які обліковані раніше.

Виплата боргу у справі № 360/1161/24 буде проводитись після погашення боргів за попередньо облікованими судовими рішеннями.

Також відповідач вказує, що він вчетверте, у зв`язку з отриманням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2025, з метою повного виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24 та недопущення накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, листом від 08.12.2025 № 1200-0405-5/37779 просив Пенсійний фонд України розглянути можливість виплати ОСОБА_1 заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, на загальну суму 680751,36 грн.

Однак, листом від 24.12.2025 № 2800-030101-9/89379 Пенсійний фонд України повідомив, що суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, обліковуються в Головних управліннях Пенсійного фонду України та підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».

Отже, відповідач наголошує, що виплата заборгованості, яка нарахована на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24, буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

На підставі викладеного, відповідач просить прийняти звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24.

Ухвалою суду від 16.02.2026 призначено звіт до розгляду в порядку письмового провадження. Також цією ухвалою запропоновано позивачу, у строк не пізніше трьох днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, надати до суду письмові пояснення щодо звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення у даній справі. Крім того, цією ухвалою запропоновано позивачу та відповідачу, у строк не пізніше трьох днів з моменту отримання копії ухвали, надати до суду пояснення щодо питання зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду сум пенсії.

19.02.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшли письмові пояснення, в яких останнє вказує, що вчинило усі, передбачені чинним законодавством дії, для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24, вини або умислу відповідача на навмисне невиконання рішення суду немає.

Інших можливостей для виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24 немає.

За таких обставин, у вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі № 360/1161/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду сум пенсії за період з 01.02.2023 по 28.02.2025, відповідач покладається на розсуд суду.

20.02.2026 від представника позивача надійшли пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що відповідач не надає доказів відсутності коштів або недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати, а лише в якості доказів надає листування з Пенсійним фондом України. Крім того, відповідач не надає докази вжиття керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/1161/24 в частині здійснення виплати коштів, а також докази погашення відповідної суми заборгованості або неможливості її сплати.

Також у поясненнях зазначено, що позивач не заперечує щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду сум невиплаченої пенсії.

Перевіривши поданий відповідачем звіт, суд зазначає таке.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 17.05.2024 № 20-148, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії, розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача, розрахунками пенсії за вислугу років, наданими відповідачем.

Пенсію у перерахованому розмірі позивача забезпечено з 01 березня 2025 року.

Водночас, згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання пенсії) за пенсійною справою позивача, внаслідок проведеного перерахунку пенсії позивача, на підставі вищевказаного рішення суду, виникла заборгованість з пенсії за період з лютого 2023 року по лютий 2025 року в розмірі 680751,36 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зверталось до Пенсійного фонду України з листами від 19.02.2025 № 1200-0405-5/4390, від 26.05.2025 № 1200-0405-5/13029, в яких просило розглянути питання щодо можливості фінансування виплати заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 680751,36 гривень для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі № 360/1161/24.

Листами Пенсійного фонду України від 27.02.2025 № 2800-030101-9/13434, від 27.02.2025 № 2800-030101-9/13434 повідомлено, що суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, обліковуються в Головних управліннях Пенсійного фонду України та підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».

Також Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області направило до Пенсійного фонду України лист від 28.08.2025 № 1200-0405-5/21962, в якому просило, з метою недопущення застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду та надання вичерпного звіту до суду, розглянути питання щодо можливості фінансування виплати заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 680751,36 гривень для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі № 360/1161/24.

Листом Пенсійного фонду України від 11.09.2025 № 2800-030203-9/60539 повідомлено, що на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам, у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 № 1156, було передбачено 1 млрд. грн, які використано в повному обсязі. На сьогодні бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено.

Крім того, відповідач звертався до Пенсійного фонду України з листом від 08.12.2025 № 1200-0405-5/37779, в якому також просив з метою недопущення застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду та надання вичерпного звіту до суду, розглянути питання щодо можливості фінансування виплати заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 680751,36 гривень для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі № 360/1161/24.

Листом Пенсійного фонду України від 24.12.2025 № 2800-030101-9/89379 повідомлено, що суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, обліковуються в Головних управліннях Пенсійного фонду України та підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), невиплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».

Згідно з інформаційною довідкою від 18.02.2026 № 3585/05-16, наданою відповідачем на виконання ухвали суду від 16.02.2026, залишок заборгованості з пенсії, утвореної внаслідок виконання судового рішення в даній справі, складає 680751,36 грн.

Відповідач посилається на те, що ним здійснено усіх залежних від нього заходів для повного виконання рішення суду в цій справі, однак заборгованість з пенсії буде виплачено після надходження відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного вбачається, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Надаючи оцінку вжитим відповідачем заходам для виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Як вже зазначалось вище та у попередніх ухвалах суду, що стосуються судового контролю в цій справі, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 17.05.2024 № 20-148, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, вказаним судовим рішенням також покладено на відповідача обов`язок щодо здійснення виплати позивачу перерахованої з 01 лютого 2023 року пенсії.

Однак доказів виплати спірної щомісячної доплати до пенсії, до матеріалів справи не додано.

Сума доплати з перерахунку пенсії становить 680751,36 грн.

Відповідач вказує, що виконання рішення суду в повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.

Тобто, зазначена доплата (заборгованість) до теперішнього часу не виплачена.

Отже, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24 в частині здійснення виплати перерахованої пенсії з 01 лютого 2023 року, залишається невиконаним.

Водночас неможливість повного виконання цього рішення зумовлена відсутністю у відповідача бюджетних асигнувань, призначених для виконання рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку таких підстав.

Посилання представника позивача у поясненнях щодо невжиття відповідачем жодних дій з метою виконання рішення суду в цій справі, незважаючи на висновки суду в ухвалі від 03.12.2025, суд вважає незмістовними, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було вчергове направлено до Пенсійного фонду України лист від 08.12.2025 № 1200-0405-5/37779, тобто після постановлення судом вищезазначеної ухвали, в якому відповідач просив розглянути можливість фінансування виплати заборгованості з пенсії, на виконання рішення суду в цій справі.

Однак, відповідним фінансуванням відповідача не забезпечено, при цьому, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів у бюджеті, відповідач не в змозі здійснити виплату заборгованості з пенсії з незалежних від нього обставин, оскільки є державним органом, який фінансується, зокрема, з державного бюджету.

Верховний Суд України у постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії позивача та внесення заборгованості з пенсії, що утворилась внаслідок такого перерахунку, на облік до відповідних автоматизованих систем відповідача, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині судового рішення.

Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.

Водночас, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.

Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом в ухвалі від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24, при розгляді звіту у подібних правовідносинах та за подібних обставин та причин невиконання судового рішення.

За наведених обставин суд вважає, що наявні правові підстави для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення в цій справі.

Разом з тим, при розгляді звіту суд також виходить з такого.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (пункт 40 цього рішення) вказав, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року (980_086), серія А, № 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Суд зазначає, що незважаючи на встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в цій справі та неодноразове встановлення відповідачу нових (додаткових) строків для виконання рішення суду, такі заходи не призвели до повного виконання такого рішення в частині виплати позивачу заборгованості з пенсії.

Водночас, як вже мовилось, відповідач не виконує судове рішення у зв`язку з об`єктивними причинами, які не залежать від його волі, а саме відсутністю відповідних бюджетних асигнувань, а тому у суду відсутні правові підстави для застосування до керівника відповідача відповідних санкцій (накладення штрафу), які є єдиним заходом, передбаченим адміністративно-процесуальним законодавством, для спонукання до виконання судового рішення в порядку судового контролю.

Відтак, на переконання суду, відповідні процесуальні дії, вчиненні в межах судового контролю, зокрема, встановлення нового строку для подання до суду звіту про виконання судового рішення, є неефективними, за встановлених обставин відсутності бюджетних призначень для виконання в повному обсязі рішення суду, оскільки не призвели до виконання судового рішення в цій справі, яке залишається невиконаним протягом тривалого часу.

Тож, суд не вбачає доцільності у черговому встановленні відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення в цій справі та продовження судового контролю.

Водночас, за приписами статті 382-3 КАС України та, зокрема, частини 9 цієї статті, суд за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення може розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Суд в своїй ухвалі від 16.02.2026 пропонував сторонам надати пояснення щодо питання зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду сум пенсії.

Сторони надали відповідні пояснення та не заперечували проти зміни способу і порядку виконання рішення суду в цій справі.

Отже, згідно з положеннями частин 1 та 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як вже мовилось, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 360/1161/24 на відповідача покладено обов`язок не лише здійснити перерахунок пенсії, а й здійснити виплату перерахованого розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023.

Разом з тим, судом встановлено, що незважаючи на здійснення відповідачем перерахунку пенсії та нарахування суми заборгованості у розмірі 680751,36 грн, рішення суду в частині виплати в повному обсязі належних позивачу коштів фактично не виконано, при цьому, протягом значного часу після набрання таким рішенням законної сили (понад тринадцять місяців) та після встановлення судового контролю за його виконанням (понад 12 місяців).

Станом на теперішній час невиплаченою залишається нарахована заборгованість у розмірі 680751,36 грн.

При цьому, відсутність бюджетних асигнувань, а також посилання відповідача на черговість фінансування судових рішень, свідчить про наявність обставин, які істотно ускладнюють його виконання у спосіб, визначений рішенням суду.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 378 КАС України саме такі обставини - істотне ускладнення або фактична неможливість виконання судового рішення - є підставою для зміни способу і порядку його виконання.

Крім того, положення частини 3 статті 378 КАС України вказують, що невиконання протягом двох місяців судового рішення щодо пенсійних виплат є самостійною та достатньою підставою для зміни способу його виконання шляхом стягнення відповідної суми коштів.

Стадія виконання судового рішення є невід`ємною складовою судового процесу та завершальною стадією розгляду справи, а отже, на цій стадії підлягають застосуванню загальні принципи адміністративного судочинства, зокрема принципи верховенства права, обов`язковості судових рішень, ефективного судового захисту та забезпечення реального поновлення порушеного права. Зміна способу та порядку виконання судового рішення спрямована не на надання переваг окремому стягувачу, а на усунення перешкод для реального виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання для боржника.

Таким чином, судом встановлено наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 360/1161/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії за період з 01.02.2023 по 28.02.2025 в сумі 680751,36 грн.

Підсумовуючи суд вказує, що за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення в цій справі, суд, керуючись положеннями статей 378 та 382-3 КАС України, вважає за необхідне:

- прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення у справі № 360/1161/24;

- змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 360/1161/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії за період з 01.02.2023 по 28.02.2025 в сумі 680751,36 грн;

- припинити судовий контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 360/1161/24, встановлений ухвалою від 13 лютого 2025 року.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 249, 256, 294, 378, 382, 382-1, 382-2, 383-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення у справі № 360/1161/24.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 360/1161/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) від 17.05.2024 № 20-148, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії за період з 01.02.2023 по 28.02.2025 в сумі 680751,36 грн (шістсот вісімдесят тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня 36 коп.).

Припинити судовий контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 360/1161/24, встановлений ухвалою від 13 лютого 2025 року.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Качанок