Ухвала суду № 134356781, 25.02.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа №340/491/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ф»:

- №0054663-5302-1126 від 11.05.2018 р. на суму 2 275,52 грн за 2017 рік;

- №0568071-2410-1126-UA35080150000074379 від 09.12.2023 р. на суму 46 221,50 грн за 2022 рік;

- №0121679-2410-1126- UA35080150000074379 від 10.05.2024 р. на суму 47 643,70 грн за 2023 рік;

- №0497117-2410-1126- UA35080150000074379 від 21.11.2023 р. на суму 408 323,50 грн за 2022 рік;

- №0121674-2410-1126- UA35080150000074379 від 10.05.2024 р. на суму 420 887,30 грн за 2023 рік.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 27.01.2022 р. у справі №160/11673/20 (провадження №К/9901/30170/21) Верховний Суд зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Судова палата зазначила, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження). Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України. Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок. Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення №0054663-5302-1126 від 11.05.2018 р., №0497117-2410-1126-UA35080150000074379 від 21.11.2023 р., №0568071-2410-1126-UA35080150000074379 від 09.12.2023 р., №0121679-2410-1126-UA35080150000074379 та №0121674-2410-1126-UA35080150000074379 від 10.05.2024 р.

Однак, позовна заява подана до суду після спливу шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2025 р. позовну заяву залишено без руху та, зокрема, встановлено позивачу строк для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.

20.02.2026 р. представником позивача подано до суду докази усунення недоліків позовної заяви, а також заяву про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку звернення до суду, представник позивача, із посиланням на норми Податкового кодексу України та позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 14.12.2011 р. №19-рп/201, та висновки Верховного Cуду, зазначив, що чинним національним законодавством загалом передбачена альтернатива у визначенні законодавчих джерел закріплення строків звернення до суду. КАС України визначає загальний шестимісячний строк звернення до суду для всіх видів правовідносин, який, лише якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Натомість ПК України як спеціальний нормативно-правовий акт рівної юридичної сили визначає більш тривалий, й, відповідно, більш сприятливий для платника податків строк звернення до суду для оскарження рішень податкового органу, та по-іншому визначає порядок його обчислення, відлік строку починається після настання події, з якою пов`язано його початок - отримання такого рішення. Представник позивача вказав, що наведеними доводами, належними і послідовними правовими аргументами позивачем з достатньою повнотою доведено, що платник податків для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу у межах гарантованого спеціальним законом строку, встановленого сукупністю правових норм пунктом 56.18 статті 56 та пунктом 102.1 статті 102 ПК України, а не загального, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України. Також представник зазначив, що ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем, а є пенсіонеркою та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 30 листопада 2007 року. Тобто, у позивача згідно чинного законодавства податкова адреса це АДРЕСА_1 . І надсилання позивачем відповідачці податкових повідомлень-рішень та податкових вимог на адресу АДРЕСА_2 є неправомірним. На думку представника позивача, з цього випливає, що ці податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги надсилалися не у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, а тому вважаються неналежним чином врученими, а відтак позивач не дотримався процедури стягнення податкового боргу, що в свою чергу стало підставою пропуску строку звернення до адміністративного суду. Окрім того, представник позивача вказав, що Лазаренко Г.М. є особою похилого віку та має ряд захворювань, що на думку представника свідчить про поважність підстав пропуску звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підстав пропуску строків звернення до суду, суддя враховує, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Так, представник позивача, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку, вказує на порушення відповідачем порядку надсилання копій податкових повідомлень-рішень, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення направлялися податковим органом на адресу, яка не відповідає фактичній адресі місця реєстрації ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 . Однак, представником не надано до суду доказів на підтвердження того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення направлялися позивачці саме на адресу: АДРЕСА_2 , натомість зі змісту доданих до позову корінців податкових повідомлень-рішень №0497117-2410-1126-UA35080150000074379 від 21.11.2023 р., №0568071-2410-1126-UA35080150000074379 від 09.12.2023 р., №0121679-2410-1126-UA35080150000074379 та №0121674-2410-1126-UA35080150000074379 від 10.05.2024 р. встановлено, що у них зазначена адреса: АДРЕСА_1 , окрім корінця податкового повідомлення-рішення №0054663-5302-1126 від 11.05.2018 р.

Також сам по собі факт того, що позивачка є особою похилого віку та має захворювання, не є самостійною підставою для поновлення строків звернення до суду.

Зважаючи на викладене, заява представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, задоволенню не підлягає.

З огляду на ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.122, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути позивачу разом із усіма доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня підписання такої ухвали.

Дата підписання ухвали 25 лютого 2026 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ