Ухвала суду № 134356246, 24.02.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 лютого 2026 року справа № 369/18965/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Києво-Святошинського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом від 17.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про внесення змін стосовно виключення з розшуку та внесення змін до бази Резерв, в якому позивач просить суд:

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідно до ч. 7 ст. 38, ст. 247 КУпАП;

- виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук;

- направити повідомлення відповідним органом Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставляння ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовну заяву направлено на адресу Києво-Святошинського районного суду м. Києва засобами поштового зв`язку 29.09.2025.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 22.10.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про внесення змін стосовно виключення з розшуку та внесення змін до бази Резерв, передано на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26).

20.01.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 24.12.2025 №369/18965/25/28535/2025 надійшли матеріали адміністративної справи №369/18965/25, та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду судді Кушновій А.О.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №369/18065/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідно до ч. 7 ст. 38, ст. 247 КУпАП.

Отже судом вирішується питання щодо наявність підстав для відкриття провадження в частині позовних вимог, а саме:

- виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук;

- направити повідомлення відповідним органом Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставляння ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наданий адміністративний позов у вказаній частині не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб`єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов`язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.

При цьому суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання відповідності положенням КАС України формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 117241509) зазначила, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову, а формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Отже позовні вимоги у прохальній частині позову мають бути максимально чіткими, зрозумілими, без зазначення альтернатив можливих способів захисту порушеного права.

Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги у зазначеному вигляді (виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук; направити повідомлення відповідним органом Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставляння ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ) не відповідають положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, не містять позовних вимог щодо визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності відповідача та зобов`язальної частини.

В порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати уточнену позовну заяву (для суду та відповідача), в якій чітко зазначити прохальну частину позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дії (рішень або бездіяльності) відповідача та зобов`язати вчинити певні дії.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Отже, суб`єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб`єкта, до якого адресовані позовні вимоги.

У позовній заяві позивачем зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. зв`язку НОМЕР_2 .

Як відповідача позивач вказує структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_4 ; телефон НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; поштовий індекс 03115, засіб зв`язку поштовий, тел засобу зв`язку невідомий.

У той же час, в матеріалах справи міститься лист відповідача від 15.04.2024 №4606, адресований позивачу, в якому зазначено у верхньому лівому куті адресу та ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_5 : АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Отже, у порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти позивача, місцезнаходження та ідентифікаційний код відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

При цьому, у прохальній частині позовних вимог позивач просить суд виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук; направити повідомлення відповідним органом Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставляння ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тобто позовні вимоги у зазначеному вигляді не лише не відповідають положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, як зазначалось судом вище, а взагалі не звернуті до відповідача - Відділу №1 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву, в якій зазначити адресу електронної пошти позивача, місцезнаходження та ідентифікаційний код відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; уточнити прохальну частину позову, звернуту до належного відповідача.

Також, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Позовна заява від 17.09.2025 містить дві самостійні вимоги немайнового характеру:

- виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук;

- направити повідомлення відповідним органом Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставляння ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за звернення з якими (у вказаному вигляді, без їх уточнення) необхідно було сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн ((3028,00 х 0,4)х2).

Матеріали позовної зави доказів сплати судового збору не містять.

У зв`язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати уточнену позовну заяву (для суду та відповідача), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій чітко зазначити прохальну частину позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та звернутих до належного відповідача; зазначити адресу електронної пошти позивача, місцезнаходження та ідентифікаційний код відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;

- надати докази сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру в сумі 2422,40 грн, або уточнити позовні вимоги з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.