Постанова № 1343555, 29.01.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

29.01.08 Справа № 28/377 А

За позовом: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерком-Львів”, м. Львів

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроспецселект ХХІ”, м. Київ

про визнання недійсним господарського зобов”язання на загальну суму 12 550,00 грн.

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Демідюк В.В. - старший державний податковий інспектор

Від відповідача 1:не з”явився

Від відповідача 2: не з”явився

Позов заявлено Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерком-Львів” та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроспецселект ХХІ” про визнання недійсним господарського зобов”язання між ТзОВ „Інтерком-Львів” та ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” на суму 12 550,00 грн. та про застосування передбачених ст. 208 Господарського кодексу України наслідків, а саме: все одержане за зобов”язанням стягнути в дохід державного бюджету.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити з підстав, наведених у позовній заяві. Зокрема позивач зазначив, що оспорюване господарське зобов”язання повинне бути визнане недійсним з підстав того, що відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2007 року по справі № 2а-121 визнано недійсним та скасовано Статут ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” від 12.11.2004 року з моменту його реєстрації, свідоцтво № 37670007 про реєстрацію платника податку на додану вартість „Агроспецселект ХХІ” з моменту його видачі. Гр. Савінський Ю.О. та гр. Кислощаєва І.О. –засновники та власники „Агроспецселект ХХІ”, ніякого відношення до створення та діяльності „Агроспецселект ХХІ” не мали, фінансово-господарські документи від імені підприємства не підписували. Таким чином, оспорюване господарське зобов”язання укладалось „Агроспецселект ХХІ” з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, у зв”язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Відповідач 1 та відповідач 2 вимоги ухвал суду не виконали, письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надали, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (податкова накладна, картка рахунку, постанова Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2007 року № 2а-121/2007р. та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Між ТзОВ „Інтерком-Львів” та ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” виникло господарське зобов”язання, що підтверджується виписаною ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” податковою накладною № 950428 від 28.04.2006 року на загальну суму 12 550,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 091,67 грн.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2007 року по справі № 2а-121/2007р. визнано недійсним статут ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” в редакції затвердженої загальними зборами товариства від 12.11.2004 року у відповідності до протоколу № 1 з моменту його складання, визнано недійсним статут ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” в новій редакції затвердженої загальними зборами товариства від 17.03.2006 року у відповідності до протоколу № 4 з моменту його складання, скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість № 37670007 від 19.11.2004 року ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” з моменту внесення його до реєстру платника податку на додану вартість, скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість № 37709860 від 22.12.2005 року ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” в новій редакції затвердженої загальними зборами товариства протоколом № 4 від 17.03.2006 року з моменту внесення його до реєстру платника податку на додану вартість.

Даним рішенням встановлено, що згідно статуту „Агроспецселект ХХІ” засновниками та власниками згаданого товариства спочатку був гр. Савінський Ю.О., а з 17.03.2006 року у відповідності до протоколу № 4 від зазначеної дати та нової редакції статуту товариства Кислощаєва І.О. З пояснень Савінського Ю.О. вбачається, що він став засновником підприємства не виявляючи на те бажання, не призначав нікого на посаду директора та не уповноважував на будь-які дії від свого імені інших осіб. Кислощаєва І.О., яка не призначала на посаду директора товариства нікого, тому сама рахувалась як директор, ніякої господарської діяльності від імені товариства не вела, а також не складала та не підписувала обов”язкову податкову звітність.

Крім цього, комісією ДПІ у Печерському районі м. Києва складено Акт № 6447 від 10.03.2007 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ „Агроспецселект ХХІ”, індивідуальний податковий номер 332349026559, Свідоцтво № 37709860 від 22.12.2005 року, дата анулювання реєстрації –22.12.2005 року.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови № 3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. Умисел юридичної особи - сторони у договорі визначається умислом посадової особи, яка підписала (уклала) угоду від імені такої юридичної особи і яка мала такі повноваження на момент її підписання.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов’язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов”язанням, а у разі виконання зобов”язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Господарське зобов’язання, яке виникло між ТзОВ „Інтерком-Львів” та ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” на підставі податкової накладної № 950428 від 28.04.2006 року на суму 12 550,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 091,67 грн., спрямоване на приховування від оподаткування доходів відповідачем 1 (ТзОВ „Агроспецселект ХХІ”).

Зокрема, після здійснення фінансово-господарських операцій та поставки товару у Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроспецселект ХХІ” виникли податкові зобов'язання з ПДВ, які останній згідно з ст.3, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) повинен був відобразити у деклараціях по податку на додану вартість та сплатити відповідну суму податку у встановлений Законом термін до державного бюджету України; засновники ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” не мали на меті займатися підприємницькою діяльністю та безпосередньо не формували установчий фонд підприємства, не розробляли статут підприємства, також не реєстрували його як платника податку на додану вартість та не давали довіреність на зазначені дії, що встановлено Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2007 року по справі № 2а-121/2007р.

Податкова накладна, яка була видана ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” не може бути використана ТзОВ „Інтерком-Львів” в податковому обліку, оскільки свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” визнано недійсним. Таким чином, ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” не мало права виписувати податкові накладні.

Таким чином, вищенаведені обставини підтверджують наявність наміру у відповідача 2 (ТзОВ „Агроспецселект ХХІ”) на приховування від оподаткування доходів.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про задоволення позову, і визнає недійсним господарське зобов’язання, яке виникло між ТзОВ „Інтерком-Львів” та ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” згідно податкової накладної № 950428 від 28.04.2006 року на суму 12 550,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 091,67 грн., як таке що укладене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства за наявності наміру в однієї із сторін –ТзОВ „Агроспецселект ХХІ”.

Щодо вимоги позивача про застосування передбачених ст. 208 Господарського кодексу України наслідків, суд зазначає наступне.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим за змістом ч. 1 ст. 208 ГК застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Частиною 1 ст. 208 ГК передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст.41 Конституції, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст.250 ГК.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Виконання господарського зобов”язання, укладеного між ТзОВ „Інтерком-Львів” та ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” відбулося згідно податкової накладної № 950428, виписаної ТзОВ „Агроспецселект ХХІ” 28.04.2006 року. Позов подано позивачем до суду 03.12.2007 року. Таким чином, строки застосування адміністративно-господарських санкцій, визначені ст. 250 Господарського кодексу України сплили, тому в суду немає підстав для застосування таких санкцій.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.) покладаються на відповідача 2, так як спір виник з його вини.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.17, 48, 69-71, 86, 158, 160, 162, 163, 167, п.6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсним господарське зобов’язання між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерком-Львів” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроспецселект ХХІ” на суму 12 550,00 грн.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроспецселект ХХІ” (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 33234903) в дохід державного бюджету України (р/р 31119095700006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м.Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200) –3 грн 40 коп - судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Морозюк А.Я.