Рішення № 134352355, 24.02.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1084/25

№ провадження 2/624/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 25% від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання, починаючи з моменту подання заяви і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є сином відповідача, ОСОБА_2 . На цей час позивач досяг повноліття, однак продовжує навчання. З 01.09.2023 наказом №1 «З-УДЗ від 21.08.2023 позивача було зараховано у ЗП (ПТ)О «Регіональний центр професійної освіти залізничного транспорту та устаткування; тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва; водій автотранспортних засобів», за кваліфікацією: слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування 1-2 розряду, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії «А1», «А2», «В1», водій автотранспортних засобів категорії «В» і «С», в групі Т- 23 на 3 курс, на денну форму навчання. Відтак, позивач продовжує навчання на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Позивач проживає на утриманні матері, ОСОБА_3 .. Зараз мати не працює і не може забезпечити позивача усім необхідним. Відповідач офіційно не працює і перебуває на обліку як безробітній в Лозівському МРЦЗ з 10.09.2020. Де отримував виплати з допомоги по безробіттю та може мати тимчасові підробітки. Відповідач інших утриманців не має, він працездатний, його стан здоров`я дозволяє працювати, займається пасікою, має дохід від продажу меду, а тому може сплачувати аліменти.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 17.11.2025 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

09.12.2025 від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що ознайомившись з позовними вимогами позивача, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зазначив, що батьки зобов`язанні сплачувати аліменти на повнолітню дитину яка продовжує навчання за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу. Він, ОСОБА_2 не має змоги сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання, оскільки наразі не працює, інші доходи відсутні, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, пенсію, житлову субсидію, соціальні допомоги не отримує, живе на випадкові заробітки. Також зазначив, що не має у власності майна та має непогашені фінансові зобов`язання (кредит) в сумі 26756,50 гривень. У зв`язку з чим, він не має змоги сплачувати аліменти, оскільки у нього відсутня така можливість. Просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання в повному обсязі.

20.01.2026 від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява в якій вказав, що не погоджується з викладеною у відзиві позицією ОСОБА_2 та зазначив, що хоча відповідач і є його біологічним батьком, але він ніколи не виявляв зацікавленості його життям, турботою про нього, майже не спілкувався з ним. Їх спілкування було обмежене лише докорами в тому, що відповідач змушений сплачувати аліменти на його утримання і щоб сплачувати якомога меншу суму він не може офіційно працювати, і наразі у нього немає необхідного стажу для оформлення пенсії в майбутньому. Такий підхід відповідача прослідковується і стосовно його майна. Так, 14.02.2024 він придбав за довіреністю автомобіль Renault Kadjar за 17777 доларів. На присадибній ділянці своїх батьків має велику пасіку теж офіційно не зареєстровану, тому визначити реальний дохід відповідача не виявляється можливим. Зазначив, що його звернення з цим позовом до суду викликало у відповідача лише гнів та роздратування, що вилилось в прямі погрози на його адресу. В зв`язку з вищевикладеним просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

02.02.2026 на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що не погоджується з доводами, викладеними в заяві позивача від 20.01.2026, оскільки вони є не доведеними. Так, позивач не надає жодних доказів щодо того, що він має можливість сплачувати аліменти (як зазначено в позовній заяві, що він займається пасікою та має дохід від продажу меду), тому вважає, що такі доводи позивача не повинні враховуватися судом при прийнятті рішення, так як вони не підтверджені жодними доказами.

Позивач в судове засідання не з`явився. Відповідно до заяви від 24.02.2026, просив суд розглядати справу без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав та просив суд ухвалити рішення на підставі, наданих ним доказів.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Скористався своїм правом та надав відзив на позовну заяву та заяву02.02.2026 в якій просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідно до копії актового запису про народження № 66, сформованого через застосунок Дія, батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кегичівського районного управління юстиції у Харківській області видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 19.10.2007.

06 листопада 2007 року Кегичівським районним судом Харківської області видано виконавчий лист у справі №2-535-2007 згідно з яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 30% його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25.10.2007 року і до досягнення дитиною повноліття.

На момент звернення ОСОБА_1 до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття.

Відповідно до довідки № 276 від 13 жовтня 2025 року, виданої Закладом професійної (професійно-технічної) освіти «Регіональний центр професійної освіти залізничного транспорту та агротехнічного сервісу», ОСОБА_1 , є студентом 3 курсу спеціальності «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва; водій автотранспортних засобів» денного відділення (онлайн, з використанням технологій дистанційного навчання). Зарахований з 21.08.2023 року згідно наказу № 1 «З-УДЗ». Термін навчання: 01.09.2023-30.06.2026.

На даний час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на утриманні матері ОСОБА_3 , що підтверджено довідкою № 10-10/2072/06 від 14.10.2025, виданою ЦНАП Кегичівської селищної ради Харківської області.

Згідно наданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору № 17/2016-26-00234 від 16.01.2026 станом на 16.01.2026 за період з 01.01.2022 по 01.11.2025 інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утримання податків в Державному реєстрі відносно ОСОБА_3 наявна інформація, останні відомості про доходи датовані січнем 2025 року у розмірі 390,56 гривень.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно наданих відповідачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору № 2027-25-06169 від 03.12.2025 станом на 03.12.2025 за період з 01.01.2025 по 01.11.2025 інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утримання податків в Державному реєстрі відсутня.

Згідно наданих відповідачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору № 2027-25-05976 від 24.11.2025 станом на 24.11.2025 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утримання податків в Державному реєстрі відсутня.

Згідно довідки форми ОК-5 від 24.11.2025 та копії довідки, виданої Відділом обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, вбачається, що ОСОБА_2 на обліку не перебуває, пенсію, житлову субсидію, пільги на оплату житлово-комунальних послуг та соціальні допомоги не отримує.

Відповідно до копії довідки № 381 від 24.11.2025 року, виданої Лозівською філією Харківського обласного центру зайнятості, вбачається, що ОСОБА_2 станом на 24.11.2025 не перебуває на обліку, як безробітний в Лозівській філії ХОЦЗ.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 453324876 від 24.11.2025, сформованої Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області, вбачається, що інформації щодо права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень за ОСОБА_2 відсутня.

Згідно довідки № МВАL47J92EAPM05N від 24.11.2025, виданої АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що ОСОБА_2 станом на 24.11.2025 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 26756,50 гривень.

Правовідносини батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Статтею 198 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що повнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання звернувся самостійно з даним позовом до суду на своє утримання. Позивач не одружений, не працює, так як навчається на денній формі навчання.

Витрат на утримання ОСОБА_1 у зв`язку з навчанням відповідач ОСОБА_2 не несе.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог позивача про стягнення аліментів з відповідача на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з наступного.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За нормами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти до висновку, що обоє батьків зобов`язані утримувати своїх дітей, якщо останні продовжують навчання, у разі можливості надавати таку допомогу, і така допомога може надаватись як у твердій грошовій сумі так і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.04.2024 року в справі №308/4214/18, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У постанові від 16.02.2022 в справі №381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Чинне законодавство пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6/1296-цс15 зазначено, що при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 478/2108/16-ц та від 29 січня 2018 року у справі 622/373/16-ц).

За загальним правилом батьки несуть рівний обов`язок із утримання своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання. Спосіб виконання батьками цього обов`язку залежить від домовленості між ними. Водночас у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дочка, син, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дочку, сина можуть бути присуджені за вибором позивача як в частці від заробітку (доходу) іншого з батьків і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, які будуть стягуватися як аліменти на дочку, сина, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний врахувати ряд обставин, а саме, матеріальний та сімейний стан платника аліментів і повнолітніх дочки, сина.

Відповідач ОСОБА_2 в своєму відзиві на позовну заяву вказав, що не має змоги сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання, оскільки не працює, інші доходи відсутні, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, пенсію, житлову субсидію, соціальні допомоги не отримує, живе на випадкові заробітки. Також зазначив, що не має у власності майна та має непогашені фінансові зобов`язання (кредит) в сумі 26756,50 гривень.

Суд критично відноситься до доводів відповідача, що він не має змоги сплачувати аліменти, оскільки його доводи ґрунтуються на тому, що він не має доходів, але сам у відзиві зазначає, про те, що має випадкові заробітки. Відповідачем у свою чергу не надано суду доказів наявності виняткових обставин, які б унеможливлювали виконання ним обов`язку із утримання дитини.

Оцінивши в сукупності зібрані докази, суд дійшов висновку, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу у розмірі 1/8 частини його доходів на період навчання його сина ОСОБА_1 до закінчення ним навчання, а саме до 30.06.2026.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність доказів потреби позивача у матеріальній допомозі, оскільки сам факт навчання дитини за денною формою є об`єктивною підставою для висновку про таку потребу, так як навчання на денній формі обмежує повноцінне працевлаштування, а отже і можливість самостійного забезпечення своїх життєвих потреб. Відсутність у повнолітньої дитини власного доходу у період навчання не може тлумачитися як відсутність потреби у матеріальній допомозі, оскільки у такому випадку обов`язок з її утримання фактично покладається на одного із батьків, що суперечить принципу рівності прав та батьків щодо дитини.

Оцінивши всі докази у їх сукупності, суд робить висновок, що повнолітній ОСОБА_1 , який ще не досяг 23 років, у зв`язку з навчанням у Закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Регіональний центр професійної освіти залізничного транспорту та агротехнічного сервісу» потребує матеріальної допомоги, яку законом зобов`язані надавати його батьки. Обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, однак аліменти на утримання повнолітньої дитини стягуються тоді, коли той з батьків, хто проживає окремо, добровільно не надає допомоги, але має можливість її надавати.

Суд враховує, що зі слів позивача його утримання фактично здійснює мати, однак закон не покладає обов`язок із утримання дитини лише на одного із батьків, цей обов`язок є спільним для обох батьків, незалежно від того, з ким проживає дитина.

А тому, суд при визначенні розміру аліментів на період навчання, враховує, що відповідач не має на утриманні інших неповнолітніх дітей, а також те, що ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання, у зв`язку із чим не має можливості працювати та матеріально себе забезпечувати, оскільки процес навчання на денній формі навчання потребує від нього постійного зайняття у навчальному процесі, а затрати, пов`язані із навчанням при денній формі навчання є значними, майновий і сімейний стан сторін, а також те, що відповідач не надав суду наявність виняткових обставин, які б унеможливлювали виконання ним обов`язку із утримання дитини, а тому вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути аліменти на користь ОСОБА_1 на його утримання, який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, що на переконання суду буде відповідати засадам розумності, виваженості, справедливості та співмірності, не буде надмірним та відповідатиме принципу розумності й співмірності. Зазначений розмір аліментів не призводить до істотного погіршення матеріального становища відповідача і не позбавляє його засобів до існування, а також це відповідатиме інтересам дитини.

Суд також враховує, що обов`язок зі сплати аліментів має обмежений у часі характер, оскільки встановлюється виключно на період навчання позивачки, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років, тобто спрямований на забезпечення мінімальних потреб дитини у період здобуття освіти, а не на постійне утримання повнолітньої особи.

З урахуванням встановлених обставин, а саме: навчання позивача за денною формою, відсутності у нього самостійного доходу, та наявності у відповідача тимчасових заробітків, що надають можливості надавати таку допомогу, суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 199 СК України підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання до закінчення навчання 30.06.2026 у розмірі 1/8 частини усіх його доходів.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що днем пред`явлення позову позивачем є 13.11.2025.

Стягнення аліментів на навчання повинно проводитись починаючи з 13 листопада 2025 року і до закінчення строку навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 (двадцяти трьох) років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за категорією спорів про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися, то з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на його утримання у розмірі 1/8 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, на період навчання, починаючи з 13.11.2025 і до його закінчення, а саме до 30.06.2026, але не більше, ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянин України, паспорт НОМЕР_4 від 31.05.2023, орган, що видав 6350, ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець см. Лозова, Харківської області, громадянин України, ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Лозівським МВ ГУМВС України в Харківській області 22.09.2009, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.В. Богачова