Рішення № 134352194, 25.02.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1371/25 Провадження № 2/613/90/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - Адамової І.Х. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 613/1371/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Богодухівського районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, в якому просить суд: 1) позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) судові витрати стягнути стягнути з ОСОБА_3 .

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що протягом 2018-2019 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 , від яких мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відносини з відповідачем не склалися та були розірвані, вона з донькою стала мешкати окремо. Відповідач припинив піклуватися про дитину як батько, не цікавився її життям, її станом здоров`я, її розвитком та необхідністю матеріального забезпечення. Також батько з дитиною взагалі не спілкується та не переймається про стан здоров`я доньки, жодного разу не надав допомоги при захворюваннях дитини.

Вказала, що з початку війни вона з донькою мешкають в Харківській області та м. Харкові. Позивачка забезпечує доньку усім необхідним. Батько доньки перебуває за кордоном у Канаді, з дитиною не бачиться, та має іншу родину.

З того часу, як відповідач перестав проживати із позивачкою та донькою однією сім`єю, він ухиляється від виконання батьківських обов`язків, донькою не цікавиться, не виховує, не піклується про її фізичний, духовний та моральний розвиток, дитячий садок не відвідує, в розвитку доньки участі не приймає. З батьком дитина не проводить часу, вони не мають спільного відпочинку, не організовано жодне дозвілля або розвиток дитини за участю батька.

Відповідач припинив спілкувався з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками. Все це підтверджує відсутність у відповідача батьківських почуттів та відповідальності перед малолітньою дитиною та є прикладом байдужого ставлення відповідача до своєї дитини, що не відповідає ані моральним засадам суспільства, ані нормам діючого законодавства.

Вважає, що є всі законні підстави стверджувати, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківського обов`язку по вихованню дитини, не проявляє до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча має реальну можливість виконувати цей обов`язок, але не вчиняє відповідних дій. ОСОБА_1 наголосила, що не забороняла відвідувати дитину та спілкуватися з нею, виховувати і допомагати, це є особистим свідомим вибором батька.

На підставі вищевикладеного, вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав буде відповідати інтересам дитини, та з посиланням на ст.ст. 150, 155, 164, 180 Сімейного кодексу України, Закон України «Про охорону дитинства», Конвенцію про права дитини, ст. 110,119-121 ЦПК України, вказує на наявність підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 .

У зв`язку з викладеним позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 24.07.2025 позовну заяву булоприйнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих документів. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 17.09.2025 клопотання позивачки про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Богодухівського районного суду Харківської області копію ухвали суду від 26.11.2018 у кримінальному провадженні (справа № 613/872/17) за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та копію вироку суду від 15.02.2013 у кримінальному провадженні (справа № 2004/2067/12) за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України за останні 5 років громадянином України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.09.2025 та 24.09.2025 до суду надійшли витребувані докази.

21.10.2025 до суду від представника Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради надійшли письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких Департамент служб у справах дітей підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 .. Зазначив, що батько ухиляється від виконання батьківських обов`язків, що відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу є підставою для позбавлення батьківських прав. Також надано висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 18.12.2025 закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті. За клопотанням предстанвика позивачки у судове засідання викликано свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Представник позивачки - адвокат Адамова І.Х. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснила, що дитина мешкає разом з матір`ю ОСОБА_1 .. ОСОБА_3 виїхав з країни та не приймає участі у житті дитини. Догляд, виховання та розвиток дитини забезпечує ОСОБА_1 самостійно. Просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав.

Позивачка в судовому засіданні пояснила, що сама виховує доньку та забезпечує її всім необхідним. ОСОБА_3 виїхав з країни та не бачиться взагалі з дитиною, наразі перебуває в Канаді, участі у вихованні та утриманні дитини не бере. Позивачка із ОСОБА_3 не проживає з 2019 року, відповідач ні фінансово, ні морально дитину не підтримує, участі у житті дитини не бере фактично з її народження, певний час допомагав фінансово, а потім взагалі перестав. Останній раз спілкувався з дитиною восени 2025 року, а фізично бачився у 2022 році. Також зазначила, що наразі ОСОБА_3 не сплачує аліменти та має заборгованість, однак ніде з приводу цього не зверталася. Вказала, що у спілкуванні відповідача з дитиною не перешкоджала, до війни намагалася налагодити спілкування батька з дитиною. Зазначила, що дитина відвідує додаткові гуртки з підготовки до школи, танці. За все ОСОБА_1 платить сама. Крім того, донька потребує оформлення у закладах, де потрібна згода батька. Також зазначила, наскільки їй відомо, ОСОБА_3 наразі одружений та в нього народилася донька.

Представник третьої особи Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради у поданих до суду письмових поясненнях просив розгляд справи проводити за його відсутності. Зазначив, що підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 .. Просив рішення по справі прийняти з урахуванням наданого висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 .

Відповідач у судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву, письмових пояснень щодо позову або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, показання свідків, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 від 17.05.2019. Сторони в зареєстрованому шлюбі не перебували.

За заявою ОСОБА_1 Богодухівським районним судом Харківської області 26.02.2025 видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 14 лютого 2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади дитина ОСОБА_4 зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 .

Разом з цим, згідно з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.03.2025 ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_4 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з довідки щодо виховнаки дитячого клубу, наданої ФОП ОСОБА_7 , ОСОБА_4 відвідує заклад з 29.01.2024. Регулярно відвідує додаткові секції з роботехніки та підготовки до школи. До дитячого клубу дівчинку приводить та забирає мати. Дитина завжди охайна та доглянута. Мати дитини спілкується з педагогами, які навчають доньку, виявляє постійну зацікавленість і участь в житті дитини в закладі.

Відповідно до довідки танцювальної студії «ІНФОРМАЦІЯ_6» ОСОБА_4 з 26.03.2024 по теперішній час відвідує заняття у школі танців «ІНФОРМАЦІЯ_6». Усі питання, пов`язані з організацією занять, оплатою, участю в заходах і змаганнях вирішує ОСОБА_1 ..

Згідно з довідкою КНП «Міська дитяча лікарня №19» Харківської міської ради від 18.04.2025, за інформацією лікаря-педіатра малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває під наглядом фахівців КНП «МДКЛ №19» ХМР з 06.09.2022, декларація №0001-РМ78-К5АО. Під час відвідування лікаря-педіатра та консультацій щодо стану здоров`я дитини її супроводжувала мати ОСОБА_1 , саме мати є особою, яка виконує рекомендації щодо здоров`я та розвитку дитини. Під час відвідування лікаря-педіатра у медичному закладі ОСОБА_3 жодного разу не був присутнім.

В матеріалах справи також наявна декларація №0001-РМ78-К5АО про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (пацієнт - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законний представник пацієнта - ОСОБА_1 , надавач первинної медичної допомоги - КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №19» Харківської міської ради).

Як вбачається з матеріалів справи, від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України до суду надійшов лист, надано витяг з інформацією щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_8 в період з 22.09.2020 по 22.09.2025 (станом на 15:20 год.), відповідно до якого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув держаний кордон України (напрям - виїзд) 14.02.2023 о 01:40 год.

Тобто, з 14.02.2023 ОСОБА_3 перебуває за кордоном.

З відповіді Харківського районного управління поліції №3 Головного управління національної поліції в Харківській області на адвокатський запит Адамової І.Х. вбачається, що в період часу з 01.01.2024 по теперішній час до Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області жодних звернень ОСОБА_3 щодо перешкоджання у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 не надходило.

Згідно з наявними в матеріалах справи відповідями Богодухівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківської області від 14.04.2025, наданими на адвокатський запит Адамової І.Х. , проведеним моніторингом баз даних ІП «Єдиний облік» та ІП «Особа» ІПНП встановлено, що від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Богодухівського РВП звернень не надходило.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що є матір`ю ОСОБА_1 та бабусею дитини ОСОБА_4 .. Зазначила що батько ОСОБА_3 ніяк не бере участі у житті та вихованні дитини, не цікавиться нею та не вживає заходів для спілкування з донькою. З 2023 ОСОБА_1 з дитиною почали проживати окремо від батьків в м. Харкові. Наразі дитині ОСОБА_10 6 років, вона добре розмовляє, про батька нічого не розповідає, не висловлює бажання бачитися з батьком. ОСОБА_10 відвідує дошкільну підготовку, займається танцями та катанням на роликах. Також відмітила, що протягом спільного проживання з її донькою, коли ОСОБА_10 була зовсім маленькою, мали місце прояви агресивної поведінки та фізичного впливу з боку ОСОБА_3 стосовно цивільної дружини ОСОБА_1 , у т.ч. в присутності дитини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що є подругою ОСОБА_1 .. Зазначила, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільне життя не склалося. Батько не брав участі у житті та вихованні дитини, нічим не допомагав, влаштовував сварки та істерики на очах у доньки. ОСОБА_1 сама забезпечує дитину всім необхідним, займається її розвитком та вихованням. За її словами останній раз батько бачився з дитиною на початку війни в м. Ужгород у 2022 році. Також вказала, що ОСОБА_3 іноді надсилав ОСОБА_1 певні кошти, на даний час цього не робить. Вказала, що вона часто спілкується з ОСОБА_10 , яка про батька нічого не розповідає. Дитина ходить на гуртки, танці, займається катанням на роликах. ОСОБА_1 забезпечує розвиток, навчання та дозвілля дитини. Батько у цьому не допомагає.

Згідно з висновком Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав від 20.10.2025, батьки ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі не перебували. Малолітня ОСОБА_4 разом з матір`ю є внутрішньо переміщенними особами, які проживають за адресою: АДРЕСА_2 , де, відповідно до акту обстеження умов проживання створені умови для проживання дитини. Мати дитини ОСОБА_1 станом на 14.05.2025 до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває. Психіатричних, у тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, протипоказань не має. На профілактичних обліках Національної поліції України не перебуває, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася. Заяв та скарг на поведінку ОСОБА_1 від членів сім`ї чи громадян до Богодухівського РВП не надходило.

Відповідно до листа Служби у справах дітей Богодухівської міської ради посадовими особами був здійснений виїзд за адресою реєстрації ОСОБА_3 .. У ході візиту двері відчинила ОСОБА_11 (мачуха ОСОБА_3 ), яка повідомила, що її пасинок проживає за кордоном з 2023 року, зі своєю малолітньою донькою спілкується, однак, як часто відбувається спілкування їй невідомо. Крім того, працівник служби зв`язався з батьком дитини через застосунок «Телеграм». У процесі листування ОСОБА_3 підтвердив, що проживає у Канаді, заперечує проти позбавлення його батьківських прав та висловлює бажання й надалі підтримувати стосунки з донькою, за його словами, колишня дружина чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною ще з моменту народження. ОСОБА_3 зазначив, що щомісячно надає фінансову підтримку донці, а безпосереднє спілкування відбувається за допомогою відеозв`язку в середньому 3-5 разів на місяць, іноді частіше.

Однак, доказів виконання батьківських обов`язків та матеріального забезпечення дитини батьком не надано. Звернень до Департаменту служб у справах дітей з приводу усунення перешкод у вихованні дитини від ОСОБА_3 не надходило.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 164 Сімейного кодексу України, рекомендацією комісії, в інтересах дитини, Департамент служб у справах дітей, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні питання про позбавлення батьківських прав органом опіки та піклування також було враховано, зокрема, інформацію КНП «Міська дитяча клінічна лікарні №19» Харківської міської ради, інформацію щодо вихованки дитячого клубу від ФОП ОСОБА_7 , довідку танцювальної студії « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії вироку Богодухівського районного суду Харківської області від 15.02.2013, ОСОБА_3 було визнано виним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначено покарання у вигляді 2-ох років обмеження волі. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік.

Крім того, ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 26.11.2018 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України, кримінальне провадження закрито на підставі п.7 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За приписами ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч.4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно роз`яснень, що містяться у ч. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного суду від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Разом з тим, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Наявні в матеріалах справи докази, поснення свідків, надані у судовому засіданні, висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав, свідчать про те, що батько малолітньої дитини ОСОБА_4 - ОСОБА_3 тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не бере участі у вихованні дитини; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не бере участі у матеріальному забезпеченні дитини; не створює умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Будучи обізнаним про факт перебування на розгляді суду позовної заяви ОСОБА_1 , яка розглядалася судом певний час (з серпня 2025 року), відзиву на позов не подав, жодного разу не взяв участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції або через представника, не висловив жодних заперечень проти позбавлення його батьківських прав.

Крім того, будучи повідомленим Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради про те, що матір`ю ініційовано питання про позбавлення батьківських прав, що це питання розглядається Комісією з питань захисту прав дитини, ОСОБА_3 , маючи можливість подати свої заперечення засобами електронного зв`язку, подати до Департаменту докази спілкування з дитиною та/або надання їй матеріальної допомоги, інші докази, які б могли свідчити про зацікавленість батька у збереженні зв`язку з дитиною, відповідач такою можливістю не скористався. Доказів виконання батьківських обов`язків та матеріального забезпечення дитини ОСОБА_3 не надано. Звернень до Департаменту служб у справах дітей з приводу усунення перешкод у вихованні дитини з боку матері від ОСОБА_3 не надійшло.

Враховуючи фактичні обставини справи, які свідчать про відсутність будь-якої участі відповідача у вихованні та утриманні дитини ОСОБА_4 протягом 2 років, позицію відповідача, в даному випадку суд вважає доцільним застосування такого крайнього заходу впливу до відповідача, як позбавлення його батьківських прав.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 заявлені обґрунтовано, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, ч.5 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до ч. 1 ст. 166 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 141, ч.1 ст.223, ст.ст.259, 263-265, 280-284, 354,355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа : Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 55, код ЄДРПОУ 26489104.

Повний текст рішення складено 25.02.2026.

Суддя Сеник О.С.