Ухвала суду № 134351133, 17.02.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/127/26

Провадження № 2-о/351/65/26

У Х В А Л А

17 лютого 2026 року м. Снятин

Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновський М.М. розглянувши матеріали цивільної справи в порядку окремого провадження за заявою Снятинського споживчого товариства, заінтересована особа: Приватний нотаріус Григорець Михайло Федорович, про встановлення факту припинення застави ( іпотеки ) нерухомого майна та скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Голова правління Снятинського споживчого товариства звернувся Снятинського районного суду з заявою в порядку окремого провадження , заінтересована особа приватний нотаріус Григорець М.Ф. про встановлення факту припинення (іпотеки) нерухомого майна та скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна.

Заяву мотивував тим, що 30.10.1996р. між Снятинським споживчим товариством та Акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" було укладено Договір застави №146 від 30.10.1996р. для забезпечення зобов`язань за Кредитним дговором №136 від 15.10.1996р. посвідченого приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорцем М.Ф.

Згідно умов Договору кредитної лінії від 15.10.1996р. за №136 сума кредиту становила 20 000грн. В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором оформлений договір застави (іпотеки) від 15.10.1996р. приміщення магазину.

На підставі договору застави нерухомого майна (іпотеки) від 30.10.1996р. приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорцем М.Ф. від 30.10.1996р. було накладено заборону на відчуження майна та внесено відповідний запис до реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Правління Національного банку України за №246 від 16.07.2001 року прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 16.07.2001р. Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (м. Київ).

Відповідно до рішення Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків №167 від 13.04.2009р. АК АПБ "Україна" виключено з Державного реєстру банків, у зв`язку з завершенням ліквідаціної процедури банку. Відбулася повна ліквідація без правонаступництва. Оскільки у Снятинського споживчого товариства фактично відсутня можливість звернутися до установи з отриманням відповідної довідки, щодо погашення кредиту та звернення за зняттям обтяження, заявник змушений звернутись до суду із даною заявою, в якій просив встановити факт припинення застави (іпотеки) за Договором застави нерухомого майна від 30.10.1996р.,посвідченого приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорцем М.Ф. та скасувати запис про заборону відчуження на нерухоме майно від 11.10.2007р., зареєстрованого на об`єкт обтяження: будівлю, магазин №12 по АДРЕСА_1 .

Дослідивши вказану заяву та додані до неї документи суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому згідно з ч. 2 даної статті цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до приписів ст. 315 ЦПК України, судам підвідомчі справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 травня 2022 року у справі № 443/398/15-ц (провадження № 61-15275св21).

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Ч. 6 ст. 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст. 315 ЦПК України).

Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і мати безспірний характер.

Вимога про встановлення факту припинення зобов`язань за договором може встановлюватися судами лише при розгляді спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог кредитора.

В постанові Верховного суду від 13 вересня 2023 року у справі №295/7291/20 Верховний Суд дійсно зазначає зокрема, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону. Водночас, з аналізу вказаної постанови вбачається, що у даному випадку розгляд справи здійснювався в порядку позовного провадження .

Судом встановлено, що метою звернення Голови правління Снятинського споживчого товариства із заявою про встановлення факту припинення (іпотеки) нерухомого майна та скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна є скасування обтяження нерухомого майна, а саме будівлі магазину № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

З даної заяви вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, оскільки спір виник з приводу припинення іпотеки нерухомого майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

На підставі зазначеного суд вважає за належне відмовити заявнику у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 293, 294, 315, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою Снятинського споживчого товариства, заінтересована особа: Приватний нотаріус Григорець Михайло Федорович, про встановлення факту припинення застави ( іпотеки ) нерухомого майна та скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна.

Роз`яснити заявнику, що відмова у відкритті провадження по справі в порядку окремого провадження не перешкоджає звернутися до суду за захистом порушеного права у порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ