Рішення № 1343500, 30.01.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"30" січня 2008 р.

справа № 20-5/549

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СімСітіТранс” (95493, м. Сімферополь, пр. Лавандовий, 2)

до Приватного підприємства „Ваш Успіх” (99053 м. Севастополь, вул. Горпіщенко, б. 88, кв. 14)

про стягнення шкоди в розмірі 16446,32 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач –Гаффаров Е.Е., представник, довіреність б/н від 21.02.2007;

Відповідач - не з’явився;

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СімСітіТранс”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Ваш Успіх”, про стягнення заборгованості за договором № 3 від 21.02.2005 в розмірі 16446,32 грн., з яких: 602,48 грн. –основна заборгованість, 11991,84 грн. – пеня, 3402,00 грн. – збитки за демонтаж та поновлення автобусів, 450,00 грн. –денна виручка за простій.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати наданих послуг.

Позивач, також, звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві: 99053 м. Севастополь, вул. Горпіщенко, б. 88, кв. 14, а також у довідки статистики (а.с. 16).

Ухвала про порушення провадження по справі була повернута на адресу суду у зв’язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 71-73).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2005 між позивачем (Підприємство) та відповідачем (Замовник) був укладений договір № 3.

Предметом даного договору є надання відповідачу пасажирських автобусів, які належать позивачу, та які перебувають в м. Севастополі, для розміщення на зовнішньої та внутрішньої поверхнях, реклами про товари, роботи та послуги відповідача –салону краси „STYLE”, який надає косметологічні послуги згідно з ескізом та додатком № 1 від 01.03.2005 до договору.

Відповідно до п. 3.1 вартість послуг за розміщення одного виду реклами складає 300,00 грн. на місяць.

Зобов’язання по наданню послуг позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 602,48 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3.7 договору у випадку несвоєчасної оплати відповідач зобов’язується сплатити позивачу неустойку-пеню в розмірі 3% за кожний день прострочення.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 11991,84 грн. за період з 01.01.2006 по 01.11.2007, яка підлягає стягненню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевірив та встановив, що пеня підлягає стягненню в розмірі 55,13 грн., за період з 06.03.2005 по 06.09.2005.

Також, суд не застосовує строк позовній давності по стягненню пені, на підставі того, що відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяви від відповідача про застосування позовній давності не надходило.

Також, позивач просить стягнути з відповідача денну виручку за простій автобусів в розмірі 450,00 грн.

Суд вважає цю вимогу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.4.6 договору та довідки Севастопольської філії позивача розмір денної виручки в результаті простою двох автобусів в ході виконання робіт по зняттю реклами та поновленню поверхні автобусів станом на 22-23 січня 2006 за один день склав: з автобусу маршруту № 10 –270,00 грн., з автобусу маршруту № 22- 180,00 грн.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача збитків за демонтаж та поновлення автобусів в розмірі 3402,00 грн., суд вважає такою, що підлягає стягненню частково на суму 636,00 грн., у зв’язку з тим, що тільки на цю суму позивачем були надані докази того, що він дійсно поніс вказані збитки (накладна № 7 від 30.01.2006 а.с. 82).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1743,61 грн., з яких: 602,48 грн. –основний борг, 55,13 грн. –пеня, 636,00 грн. –збитки за демонтаж та поновлення автобусів, 450,00 грн. –денна виручка за простій.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 17,44 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 12,51 грн. покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Ваш Успіх” (99053 м. Севастополь, вул. Горпіщенко, б. 88, кв. 14, код ЄДРПОУ 31709980, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СімСітіТранс” (95493, м. Сімферополь, пр. Лавандовий, 2, код ЄДРПОУ 31898522, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) заборгованість в сумі 1743,61 грн., з яких: 602,48 грн. –основний борг, 55,13 грн. –пеня, 636,00 грн. –збитки за демонтаж та поновлення автобусів, 450,00 грн. –денна виручка за простій, витрати по сплаті державного мита в сумі 17,44 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 12,51 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позовних вимог ТОВ „СімСітіТранс” відмовити

Суддя І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

31.01.2008

Розсилка:

1. ТОВ „СімСітіТранс” (95493, м. Сімферополь, пр. Лавандовий, 2)

2. ПП „Ваш Успіх” (99053 м. Севастополь, вул. Горпіщенко, б. 88, кв. 14)

3. Справа

4. наряд