Рішення № 134343175, 25.02.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 744/746/25

Провадження № 2/743/68/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.11.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) № 02.11.2023-100002820, за умовами якого відповідачу перераховано грошові кошти в розмірі 13000 гривень, строком користування 140 днів. Відповідачем пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку та електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору, а отже акцептовано умови договору. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання заяви утворилась заборгованість у розмірі 30349,75 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13000 гривень, відсоткам в розмірі 16379,93 гривень, комісії 969,82 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 12.08.2025 справу передано на розгляд Ріпкинському районному суду Чернігівської області за підсудністю.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05.09.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.10.2025.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.10.2025 відкладено підготовче засідання до 10.11.2025 у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2026.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.01.2026 судове засідання відкладено до 25.02.2026 з метою повторного виклику відповідача.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися. Повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Виходячи з наведеного, з урахуванням положень частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України, судом 25.02.2026 постановлена ухвала про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

За правилом частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

До позовної заяви позивачем не додано копії договору № 02.11.2023-100002820, відтак суд позбавлений можливості дослідити його істотні умови, перевірити зміст прав та обов`язків сторін, а також встановити сам факт укладення такого договору, його дійсність та належність сторонам у справі.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно частин 1, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

Приписами частини 2 статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення між сторонами кредитного договору № 02.11.2023-100002820, його істотних умов, а також погодження сторонами розміру процентів, комісії, строку та порядку повернення кредиту. Відсутність у матеріалах справи копії кредитного договору позбавляє суд можливості встановити зміст спірних правовідносин, перевірити дійсність правочину та з`ясувати обсяг прав та обов`язків сторін.

Саме по собі посилання позивача на укладення договору в електронній формі без надання належних письмових доказів на підтвердження таких обставин не може вважатися достатнім доказом існування договірних правовідносин між сторонами у розумінні статей 77, 78 ЦПК України.

Крім того, за відсутності тексту договору суд позбавлений можливості перевірити правомірність нарахування процентів та комісії, а також встановити підстави та порядок їх обчислення.

Враховуючи принцип змагальності сторін та покладений на позивача обов`язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є недоведеними.

За таких обставин у задоволенні позову ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

З урахуванням викладено, керуючись статтями 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Ріпкинським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 25.02.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ