Ухвала суду № 134338932, 23.02.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 755/17654/24

Провадження № 2-п/0186/2/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Шахтарське

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Демиденка С.М.

при секретарі Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» про перегляд заочного рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про перегляд заочного рішення Шахтарського (колишній Першотравенський) міського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року у справі №755/17654/24.

В обґрунтування заяви заявниця зазначає, що 25.03.2025 року, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області по справі №755/17654/24 за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до неї про стягнення заборгованості, ухвалив заочне рішення.

Рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року було задоволено частково позовні вимоги ТОВ«ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до неї про стягнення заборгованості та з неї стягнуто ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №8865218357 від 03 лютого 2021 року в сумі 63813 гривень 48 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу - 42480,01 грн.; заборгованості за річними відсотками - 4782,10 грн.; заборгованість за щомісячними відсотками - 16551,37 грн., заборгованість за кредитним договором №2575694 від 13 листопада 2021 року в сумі 24444 (двадцять чотири тисячі чотириста сорок чотири) гривні 40 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу - 10500,00 грн.; заборгованості за відсотками - 13944,40 грн., а також, судовий збір в сумі 2635 гривень 24 копійки.

З вищезазначеним заочним рішенням суду вона не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Так, вона перебуває на військовій службі, тому на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом.

Таким чином, нарахування проценті за користування кредитом суперечить п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому вказані проценти та комісія підлягають списанню.

Крім того, жодних документів про набуття ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до неї до позовної заяви позивачем не додано, у тому числі і реєстр боржників № 173 від 15.02.2022 року до договору факторингу №28/1118-01 укладено між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», на який позивач посилається у позовній заяві, та сам договір факторингу №28/1118-01, а відтак позивачем не доведено, що до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №812724297 від 15.10.2021 року, та у свою чергу, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» мало таке право вимоги для його подальшого передання позивачу за договором факторингу №20102022 від 20.10.2022 року, у зв`язку з чим не доведено наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з неї боргу за кредитним договором № 812724297 від 15.10.2021 року.

Згідно з змісту позовної заяви вищезазначений кредитний договір укладено у 2021 році, а Договір факторингу, на підставі якого за кредитом було передано право вимоги у 2018 році.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до матеріалів позовної заяви не було надано Реєстру боржників до Договору факторингу №28/1118-01 укладено між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», на який позивач посилається у позовній заяві, та сам договір факторингу №28/1118-01, а відтак позивачем не доведено, що до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 812724297 від 15.10.2021 року, та у свою чергу, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» мало таке право вимоги для його подальшого передання позивачу за договором факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року, а тому вимоги про стягнення заборгованості за № 812724297 від 15.10.2021 року є недоведеними та не підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивачем не зазначено про наявність доказів, які він не може подати разом з позовною заявою, не виконано обов`язку, що передбачений ч. 4 ст. 83 ЦПК України, щодо зазначення доказів, які позивач не може подати разом з позовною заявою, щодо зазначення причин неможливості подання таких доказів та щодо подання доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. При цьому, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Також, у матеріалах позовної заяви відсутні докази про перерахування кредитних коштів на її рахунок за кредитними договорами.

Натомість, позивач не зазначав у позовній заяві про неможливість надання доказів зарахування кредитних коштів на картку позичальника, та відповідно, не заявляв до суду клопотання про витребування вказаних доказів.

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Так, позивач не надав суду докази про отримання нею листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, про здійснення входу останньою на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, а тому в матеріалах справи відсутні докази укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Матеріали справи містять копію договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, графік платежів, який є додатком до вказаного договору, і паспорт споживчого кредиту, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису.

Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання нею логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.

Позивачем не було долучено до матеріалів позову доказів отримання кредитних коштів/встановлення кредитного ліміту на її картку.

Матеріали справи не містять виписку за рахунком, яка є первинним бухгалтерським документом та за допомогою якої можна відстежити правомірність нарахування заборгованості за кредитним договором, а також, розмір внесених позичальником коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Також зазначає, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредиту за межами строку кредитування, відтак у задоволенні вимог позивача у частині нарахування відсотків слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження, що до позивача перейшло право вимоги до неї відповідно до договору факторингу.

Надані позивачем витяги з Реєстру боржників до договорів факторингу не містять підпису сторін фактору та клієнта, які би підтверджували дійсність переходу права вимоги до неї за договорами. Безпосередньо реєстрів боржників до договорів факторингу, з якого вбачалося би право вимоги за кредитними договорами, позивачем надано не було.

Надані позивачем розрахунків заборгованості не є належними доказами виникнення заборгованості за кредитним договором та не підтверджують правильність нарахування вказаної заборгованості

Тобто в матеріалах справи міститься лише розрахунки заборгованості, підготовлені працівниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», у яких відсутні будь-які пояснення, щодо нарахування суми заборгованості, а також відсутні будь-які дані, стосовно розрахунку заборгованості, наданого первісними кредиторами.

Також заявницею подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, в якому остання прохала суд поновити їй строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду посилаючись на те, що жодних ухвал суду чи матеріалів позовної заяви нею не було отримано. 24.10.2025 року, вона зареєструвала Електронний кабінет у системі Електронний суд і ознайомилась з матеріалами позовної заяви про стягнення заборгованості та заочного рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, заявниця просить суд скасувати заочне рішення Шахтарського (колишній Першотравенський) міського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року по справі №755/17654/24 та призначити розгляд цивільної справи №755/17654/24.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник Ходін Надія Володимирівна не з`явились, представник ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності заявниці, заявлені вимоги підтримала та прохала суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, надав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому прохав суд залишити заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без задоволення, оскільки вимоги заявниці є необґрунтованими, незаконними та такими, що не заслуговують на увагу суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 25.03.2025 року Шахтарським (колишній Першотравенський) міським судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, яким позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №8865218357 від 03 лютого 2021 року в сумі 63813 гривень 48 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу 42480,01 грн.; заборгованості за річними відсотками 4782,10 грн.; заборгованість за щомісячними відсотками 16551,37 грн., заборгованість за кредитним договором №2575694 від 13 листопада 2021 року в сумі 24444 (двадцять чотири тисячі чотириста сорок чотири) гривні 40 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу 10500,00 грн.; заборгованості за відсотками 13944,40 грн., та судовий збір в сумі 2635,24 грн.

10.11.2025 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд заочного рішення Шахтарського (колишній Першотравенський) міського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року.

Вирішуючи заявлені вимоги по суті, суд приходить до наступного.

Статтею 288 ЦПК України визначено підстави за яких заочне рішення підлягає скасуванню, а саме, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на роз`яснення, надані в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної вище статті та роз`яснень Пленуму ВСУ вбачається, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом таких обставин одночасно: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено. Доводи, викладені відповідачкою ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду по суті.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов`язки цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

В даній ситуації суд виходить з того, що оскільки підставами скасування заочного рішення є неналежне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про судове засідання, та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», за відсутності зазначених обставин у сукупності суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

Також суд зазначає, що оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично непогодженням з винесеним рішенням по суті, що є підставою для апеляційного оскарження рішення суду, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Що стосується клопотання щодо поновлення строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заявник ОСОБА_1 у своєму клопотання зазначає, що про існування заочного рішення Шахтарського (колишній Першотравенський) міського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року, їй стало відомо 24.10.2025 року, коли вона зареєструвала Електронний кабінет у системі Електронний суд і ознайомилась з матеріалами позовної заяви про стягнення заборгованості та заочним рішенням суду, тому прохала поновити їй строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Суд вважає можливим поновити заявнику ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання нею копії заочного рішення Шахтарського (колишній Першотравенський) міського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року у справі №755/17654/24.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.260, ч.3 ст.284, п.2 ч.3 ст.287, ч.1 ст.288 ЦПК України, - суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Шахтарського (колишній Першотравенський) міського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Шахтарського (колишній Першотравенський) міського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року по цивільній справі №755/17654/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» про перегляд заочного рішення Шахтарського (колишні Першотравенський) міського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року у справі №755/17654/24, відмовити.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, протягом тридцяти днів. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: С.М. Демиденко