Рішення № 134336491, 23.02.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 157/2079/25

Провадження № 2/162/87/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 лютого 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Савича А.С.,

за участю секретаря судового засідання Гичук О. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (далі Позивач) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" та через свого представника Усенка М. І. 21.11.2025 звернулося до Камінь-Каширського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Відповідача) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 448814 (надалі кредитний договір), згідно з яким товариство надало Відповідачу кредит у розмірі 1500,00 грн, загальним строком на 365 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписав договір електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора. Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» 01.02.2024 уклали Договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №448814 від 14.10.2022, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Відповідачем. Вказує, що у зв`язку з невиконанням Відповідачем належним чином умов кредитного договору, у нього виникла заборгованість в загальному розмірі 13380,00 грн, а тому позивач просить стягнути з Відповідача суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25.11.2025 вищевказану цивільну справу № 157/2079/25 передано на розгляд за підсудністю до Любешівського районного суду Волинської області (а.с.61).

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 24.12.2025 провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з (викликом) повідомленням сторін (а.с.70).

У відкладене судове засідання учасники справи повторно не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 80, 81), про причини своєї неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності (а.с.5).

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням з представником позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 14.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 448814, згідно з яким товариство надало Відповідачу кредит у розмірі 1500,00 грн (п.1.3 договору) шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок відповідача, зазначеного у п. 2.1. Договору, на строк 365 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 15 днів (п.1.4 договору) .У договорі сторони погодили, що проценти за користування кредитом становлять 2,2 % в день (стандартна процентна ставка, фіксована) та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору (а.с.19-29).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», акцепт договору позичальником підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «Р008» (а.с.30, зворот).

Отже, що кредитний договір, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 аналогічним чином підписаний Паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені загальні умови кредитування (а.с.27, зворот-28).

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів № 448814 від 14.10.2022 платіж повернення кредиту та сплати процентів мав бути внесений Відповідачем 09.10.2023 (а.с.29, зворот).

Згідно з листом ТОВ «Пейтек» № 20251020-1203 від 20.10.2025 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» перерахувало ОСОБА_1 кошти за кредитним договором в сумі 1500 грн (а.с.31).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №448814 від 14.10.2023, станом на 01.02.2024 заборгованість відповідача становить 13380,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1500,00 грн; заборгованість за відсотками 11880,00 грн (а.с.31,зворот-38).

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №01022024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №448814 від 14.10.2022, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Відповідачем (а.с.38, зворот-43).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 01.02.2024 до договору відступлення прав вимоги №01022024 від 01.02.2024, та реєстру боржників, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №448814 від 14.10.2022 в розмірі заборгованості 13380,00 гривень (а.с.43,зворот-44).

Як убачається з матеріалів справи, вказаний вище кредитний договір був підписаний Відповідачем з використанням аналогу електронного підпису, сума кредиту була перерахована та отримана відповідачем, однак взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, отриманої суми кредиту не повернув, комісію, відсотки не сплатив.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із змісту ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.12 ст.11Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закону), електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Зі змісту ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №448814 від 14.10.2022, укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

На підтвердження укладання кредитного договору позивачем надано електронні докази в паперовій формі, згідно з якими підтверджується, що позичальник допустила неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.

Виходячи з оплатного характеру кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін у відповідному договорі (постанова Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №623/2936/19).

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №1121206 від 16.11.2023 позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредит, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже позивач правомірно набув право грошової вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛФІ КРЕДИТ" до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 448814 від 14.10.2022.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» є доведеними та обґрунтованими, розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору. Доказів зворотного суду не надані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень, а тому, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача у справі у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у вищезазначеному розмірі на користь Позивача.

Позивач у прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 8000,00 грн. підтверджується: 1) копію договору про надання правової (правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М. І.; 2) копію Акта № 536 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 10.11.2025 на суму 8000,00 грн; 3) детальний опис наданих послуг до Акта № 536 від 10.11.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, відповідно до якого наданими послугами АО «Апологет» у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 448814 з ОСОБА_1 є: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (0 год 30 хв); ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год 00 хв), погодження правової позиції клієнта у справі (0 год 30 хв), складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (3 год 30 хв).

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.

Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів, перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат Позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування Відповідачем, в сумі 4000,00 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Керуючись статтями 530, 610, 611, 1054 ЦК України, статтями 1,2, 4, 12, 78, 82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості: за кредитним договором № 448814 від 14.10.2022 в розмірі 13380 (тринадцять тисяч триста вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту 1500,00 грн;

- заборгованість за відсотками 11880,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень сорок копійок), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Любешівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 23.02.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, 3-й поверх.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок № 1, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич