Рішення № 134336057, 24.02.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/1122/25

Номер провадження 2/719/39/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Вербіцької М. В.,

з участю секретарки судового засідання Чорної В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі судових засідань Новодністровського міського суду Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.09.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір (акцептування оферти) про надання коштів у позику № 153011, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» споживчий кредит у розмірі 6 667,00 грн, строк кредитування становить 84 дні (періодичність сплати кредиту, відсотків та комісії становить один раз на два тижні) з кінцевою датою погашення всієї суми кредитування 03.12.2024.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», наданого позивачем, заборгованість за основною сумою боргу станом на 03.12.2024 складає 6 467,00 грн, за відсотками - 3 903,02 грн та за комісією - 501,00 грн.

Загалом позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 10 871,02 грн, а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн сплаченого судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Суд також постановив клопотання позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про витребування доказів задовольнити частково та зобов`язати Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, 49094; електронна адреса: cancelyaria@privatbank.ua) надати суду у строк до 22.01.2026 належним чином завірені якісні копії документів, що містять таку:

1.Інформацію:

- чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_2;

- про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_2 , у період з період з 10.09.2024 по 15.09.2024 у сумі 5 000,25 грн;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1

(РНОКПП: НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

2. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП:

НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_2 , за період з 10.09.2024 по 15.09.2024 у сумі 5 000,25 грн, витребувати інформацію у вигляді:

- первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти позичальника);

- повного номера рахунка маска картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

3. У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска картки НОМЕР_2 , витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (клієнта банку) за платіжною карткою маска картки НОМЕР_2 .

АТ КБ «ПриватБанк» ухвалу суду виконало, надало відповідні відомості та додаток, у якому зазначається рух коштів по банківській картці № НОМЕР_4 за період з 10.09.2024 по 15.09.2024 року.

Позивач у судові засідання не з`являвся, проте у позовній заяві клопотав про розгляд справи за відсутності ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», позивач також повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, проте належним чином був повідомлений, зокрема, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі, судових повісток (рекомендовані повідомлення поверталися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Крім того, відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та постановити заочне рішення у справі.

У зв`язку з неявкою сторін згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів сторін та застосованих норм права.

Суд установив, що 10.09.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» електронний кредитний договір № 153011 (шляхом акцептування оферти), за умовами якого позичальник отримав споживчий кредит у сумі 6667,00 грн на строк 84 календарних днів, тип процентної ставки фіксована, згідно з п. 3.3. правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» - вартість (ціна/тарифи, розмір плати (проценти) щодо фінансової послуги (кредиту) визначається товариством індивідуально для кожного позичальника виходячи з його фінансового стану, платоспроможності, загальної кредитної історії, історії клієнтських відносин з товариством, суми, строку кредиту та інших чинників і складається з фіксованої процентної ставки за користування кредитом, розмір якої може становити від 0,1 % до 586 % річних, одноразової комісії за надання кредиту/траншу, розмір якої може становити від 15 % до 28 % від суми кредиту та комісії за управління та обслуговування кредиту, розмір якої може становити від 1 до 200 гривень за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів. Конкретний розмір вартості кредиту та її складових зазначаються в кредитному договорі (індивідуальній частині), що укладається з позичальником. Якщо для укладення кредитного договору позичальнику за вимогою товариства необхідно укласти договори про надання послуг третіми особами, оплата таких послуг може здійснюватися за рахунок власних коштів позичальника або за домовленістю з товариством за рахунок кредитних коштів.

Відповідно до п. 2.3. договору про споживчий кредит проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. Також договором про споживчий кредит передбачена комісія двох типів: п. 2.4. передбачає знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривню. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за

управління та обслуговування кредиту не може бути змінено та п. 2.5. встановлена комісія за надання кредиту, що складає 1 666,75 грн і нараховується та підлягає сплаті одноразово в день

укладення цього договору за ставкою 25,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію за користування коштами на умовах, передбачених у договорі про споживчий кредит № 153011, що був підписаний одноразовим ідентифікатором відповідача cb466b37 (для підписання та укладання договору був відправлений код з смс на фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 ).

Згідно з п. 2.3.1. правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» подаючи заяву за кредитним продуктом, що передбачає видачу кредиту за технологією карткового переказу, заявник має верифікувати платіжну картку, на рахунок для управління яким вона була емітована, будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заяві, якщо така платіжна картка не була верифікована заявником раніше.

Товариство не верифікує картку заявника/позичальника самостійно. Для цієї мети

товариство використовує сервіси PSP та інших провайдерів/учасників платіжних систем.

Для верифікації картки заявнику пропонується ввести інформацію по картці та зробити відповідну перевірочну операцію. Якщо в процесі здійснення перевірочної операції застосовувалася технологія 3DSecure введення відповідного коду з SMS-повідомлення здійснюється на веб-сторінці банку-емітенту платіжної картки. Таким чином перевіряється, що платіжна картка активна та заявник має доступ до управління картковим рахунком.

Відповідно до 2.1. договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з п. 5.1.-5.3. договору (індивідуальної частини) цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та доступний через веб-сайт кредитодавця https://finx.com.ua. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цієї індивідуальної частини або інформація з посиланням на неї є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цієї індивідуальної частини/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепту) в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником кредитодавцю. Кредитодавець накладає на договір свою електронну печатку з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. За зверненням позичальника кредитодавець може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу позичальника засвідчену кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням позичальника. Приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що: він до моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту ознайомився з публічною частиною, правилами, паспортом споживчого кредиту графіком платежів за кредитом, усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись їх умов; він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на плато та кредитоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив Кредитодавця (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо), зокрема позичальник підтверджує, що він не подавав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, стосовно нього відсутнє відкрите провадження у справі про неплатоспроможність (банкрутство) та, що на момент укладення цього договору підстав передбачених Кодексом України з питань банкрутства для відкриття такого провадження не існує; вся інформація надана кредитодавцю, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; він відповідає вимогам заявника, що встановлені Правилами; він не є лудоманом та не перебуває в списках КРАЇЛ; він не є військовослужбовцем та або дружиною/чоловіком військовослужбовця, якому відповідно до

ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом не нараховуються.

У п. 5.7. договору зазначається, що ідентифікація та верифікація проводиться на підставі інформації та ідентифікаційних документів отриманих особисто від позичальника та/або через Систему BankID НБУ.

Ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначає, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Суд з`ясував, що позичальник підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору № 153011 від 10.09.2024 (оферти), невід`ємною частиною якого є правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та паспорт споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення кредитного договору про споживчий кредит (стандартизована форма), з якими він попередньо уважно ознайомився, та приймає умови кредитного договору. Указана обставина підтверджується укладенням кредитного договору (а. с. 9-12). Договір був підписаний відповідачем електронним шляхом - одноразовим ідентифікатором cb466b37 (для підписання та укладання договору був відправлений код з смс на фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 ).

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між сторонами кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами яких було визначено суму кредиту, розмір відсотків та комісії, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними довідками про переказ грошових коштів на картку позичальника.

Отже, суд уважає встановленою та доведеною належними доказами обставину укладення кредитного договору між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства щодо укладення договорів в електронній формі та погодження його умов сторонами.

Крім того, доведеним є і факт отримання відповідачем від позивача кредитних коштів, позаяк указане підтверджується АТ КБ «ПриватБанк», яке повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . Також банком були емітовані інші платіжні картки на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). 10.09.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_4 , що належала ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було зарахування коштів у сумі 5 000,25 грн. Номер телефону НОМЕР_3 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_4 , та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який указаний позивачем при поданні позову. Повний номер рахунку картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на який зараховано кошти - НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). А додаток про рух коштів по наведеній вище банківській картці за період з 10.09.2024 по 15.09.2024 підтверджує, що 10.09.2024 на рахунок ОСОБА_1 поступили грошові кошти у розмірі 5 000,25 грн.

До кредитного договору № 153011 від 10.09.2024 додаються додатки: графік платежів за кредитним договором (додаток до договору про споживчий кредит № 153011 від 10.09.2024), договір про споживчий кредит (публічна частина), паспорт споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення кредитного договору про споживчий кредит (стандартизована форма), правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», також позивачем наданий суду розрахунок заборгованості від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (первісного кредитора). Усі вказані документи підписані відповідачем електронним шляхом введенням коду з смс, яке було відправлено на фінансовий номер телефону, який належить позичальнику ОСОБА_1 - одноразовим ідентифікатором cb466b37.

10.09.2024 у день укладення кредитного договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» перерахувало грошові кошти у розмірі 5000,25 грн на банківську картку відповідача НОМЕР_2. Указана обставина підтверджується довідкою вих. №3879/30-10 від 30.10.2025, у якій ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» повідомляє про успішність наступних операцій, згідно договору № 1412/22-1 від 14.12.2022 укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»: № п/п - 591, ПІБ клієнта - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , номер кредитного договору - 153011, дата кредитного договору - 10.09.2024, номер картки - НОМЕР_6 , сума - 5000,25 грн, валюта - UAН, дата прийняття - 10.09.2024 9:22, № транзакції - 1471525078, номер замовлення - 140513983, призначення платежу - видача кредиту № 153011 від 10.09.2024, статус - прийнято. Позивач надав доказ підписання електронним підписом у сервісі Вчасно вказаної вище довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (а. с. 34).

22.01.2026 АТ КБ «ПриватБанк» надав стосовно рахунків ОСОБА_1 інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . Також банком були емітовані інші платіжні картки на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). 10.09.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_4 , що належала ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було зарахування коштів у сумі 5 000,25 грн. Номер телефону НОМЕР_3 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_4 , та знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який указаний позивачем при поданні позову. Повний номер рахунку маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на який зараховано кошти - НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). А додаток про рух коштів по наведеній вище банківській картці за період з 10.09.2024 по 15.09.2024 підтверджує, що 10.09.2024 на рахунок ОСОБА_1 поступили грошові кошти у розмірі 5 000,25 грн (а. с. 83-84).

24.02.2026 до Новодністровського міського суду Чернівецької області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», у якій вказано, що у матеріалах позовної заяви є розбіжності у номерах банківського рахунку ОСОБА_1 , у зв`язку з цим позивач подав запит до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (первісного кредитора). Після чого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» надало довідку, у якій пояснює розбіжності у номерах рахунку. У довідці вих. № 710/24-02 від 24.02.2026 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» у відповідь на запит позивача повідомляє, що під час перевірки документів, а саме кредитного договору № 153011 від 10.09.2024 та довідки про перерахування коштів від 30.10.2025, виявлено технічну помилку у зазначенні номеру банківської картки позичальника. Реквізити з розбіжністю: номер рахунку у кредитному договорі - НОМЕР_7 , номер рахунку у довідці про перерахування коштів - НОМЕР_6 . ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» зазначає, що у довідці про перерахування номер банківської картки вказано правильно - НОМЕР_6 , і саме на цю картку фактично здійснено перерахування грошових коштів. Оскільки інші ідентифікаційні дані отримувача (ПІБ, РНОКПП, паспортні дані), сума кредиту, дата перерахування коштів, а також реквізити фінансової операції повністю співпадають, ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» просить не брати технічну помилку до уваги (а. с. 94-100).

Суд мав змогу ідентифікувати, що банківська карта з номером НОМЕР_2 належить відповідачу, позаяк вказаний вище рахунок зазначається позивачем у заяві від 24.02.2026 та співпадає з інформацією від АТ КБ «ПриватБанк».

Кредитний договір укладений строком на 84 дні.

Отже, суд резюмує, що позов не є передчасним, позивач підставно вимагає стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 153011 від 10.09.2024.

Проаналізувавши розрахунок заборгованості відповідача суд дійшов такого висновку.

Суд уважає підставною вимогу позивача про повернення кредиту у розмірі 6 467 грн.

Відповідач 24.09.2024 вніс суму у розмірі 200 грн, які позикодавець зарахував на покриття тіла кредиту. Проаналізувавши розрахунок заборгованості суд дійшов висновку, що відповідач з 25.09.2024 і до кінця закінчення строку договору 03.12.2024 інших платежів не проводив.

10.09.2024 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 6 667 грн, з яких 5 000,25 грн були зараховані йому як наданий кредит. Рештою - 1 667,75 грн позичальник сплатив комісію у розмірі 25 % від суми кредиту як разову комісію за надання кредиту.

У п. 2.3 процентна ставка визначена у розмірі 390 % річних.

Відповідно до приписів Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Згідно з ч. 4 ст. 8 наведеного закону денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

За ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Загальні витрати за споживчим кредитом - це сума всіх платежів (проценти, комісії, додаткові послуги), які позичальник має сплатити банку чи фінансовій компанії, окрім тіла кредиту.

Загальні витрати по договору № 153011 від 10.09.2024 включають: 1 667,75 грн - разова комісія за надання кредиту (інші комісії суд уважає безпідставними) та загальний розмір відсотків ? (390 %/365=1,068 відсотка від тіла кредиту у розмірі 6 667 грн в день) ? 84 дні, тобто сукупно 1667 + 71,20 грн ?84 = 1667 + 5 980,80 = 7 647,80 грн.

ДПС = (7 647,80/6 667)/84?100 = 1,3 %.

Така денна процентна ставка суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Вказаний розмір загальних витрат - 5 575,77 грн у п. 2.7 та 2.7.1 договору не відповідає дійсності.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких зак онів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, максимальний розмір денної процентної ставки для кредитних договорів з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати 1 %, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5 % (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня 1 % (з 21.08.2024).

Позаяк кредитний договір № 153011 від 10.09.2024 укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», то відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору, а тому суд вбачає за необхідне провести перерахунок заборгованості за процентами та при нарахуванні процентів за користування ОСОБА_1 кредитом слід ураховувати обмеження максимального розміру денної процентної ставки 1 % - за період з 10.09.2024 до 03.12.2024, відповідно до вимог п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, з 10.09.2024 по 03.12.2024 відповідачу повинні були нараховуватися відсотки не більше 1 % у день.

1 % від суми 6 667 грн становить 66,67 грн.

66,67 ? 14 дні = 933,38 грн - відсотки за користування кредитом до 24.09.2024.

66,47 ? 70 днів = 4 652,90 грн - за період з 25.09.2025, коли тіло кредиту становило 6 647 грн.

Сукупно відсотки не можуть становити більше, ніж 5 586,28 грн.

Суд бере до уваги, що позивач вважав за необхідне стягнути з відповідача відсотки у розмірі 3 903,02 грн.

Зважаючи на засаду диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), суд уважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість за процентами у розмірі 3 903,02 грн.

Щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредиту у розмірі 1 666,75 грн (25,00 % від суми кредиту) та комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 501,00 грн суд уважає за необхідне зазначити таке.

У п. 2.5. вказано, що комісія за надання кредиту становить 1 666,75 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово у день укладення цього договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Також п. 2.4. договору передбачає знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, який складає 1,00 грн та стандартний (базовий) тариф комісії зв управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування комісії кредиту не може бути змінено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Однак, провівши аналіз розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку, що комісія у розмірі 100 грн нараховувалася відповідачу п`ять разів: 08.10.2024, 22.10.2024, 05.11.2024, 19.11.2024, 03.12.2024 (що два тижні відповідно до п. 2.6.1 договору) . Хоча з умов п. 2.4 договору не випливає, що вона має систематичний характер. Крім того, 24.09.2024 позичальнику була нарахована комісія у розмірі 1 грн.

Суд зауважує, що позикодавець не обґрунтував, за які саме послуги позичальник має сплачувати цю комісію, вказано лише «за управління та обслуговування кредиту».

Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Однак, відповідно до частин 1,2,5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Постановою Верховного Суду від 09.02.2024 у справі № 337/3703/22 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову Особи про визнання недійсною з моменту укладення умову пункту 1.2 кредитного договору в частині встановленої щомісячної комісії за обслуговування кредиту; зобов`язано Банк (відповідача) здійснити перерахунок платежів Особи з комісії з часу укладення кредитного договору, зарахувавши сплачену ним комісію у сумі 30 000 грн. у рахунок інших обов`язкових платежів. Відмовлено Банку у зустрічному позові в частині вимог про стягнення Особи простроченої заборгованості за комісією в розмірі 54 000 грн.

У постанові виснувано: «До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику. Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими.

При цьому згідно з графіком платежів і розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки загальний розмір плати за розрахунково-касове обслуговування 237 750 грн. є суттєвим порівняно із розміром кредиту, отриманого Особа (200 000 грн.), що вочевидь не можна визнати справедливим та розумним.

У справі, яка переглядається, Банк не було позбавлено можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються позичальнику за таку плату. Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які банком встановлена комісія».

Таким чином, встановивши, що банк не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, тобто оспорювані умови кредитного договору є несправедливими, суди попередніх інстанцій, з якими погодився Верховний Суд, обґрунтовано виходили з необхідності визнання недійсним умови пункту 1.2 кредитного договору в частині встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Відповідно до умов договору про споживчий кредит № 153011 від 10.09.2024 сукупний розмір комісії складає: 1 667,75 + 1 + 500 = 2 168,75 грн, що становить майже половину кредиту. При цьому 1 667,75 грн - разова комісія, а інші - це періодичні платежі, які нараховувалися позичальнику шість разів.

Суд доходить переконання, що такі умови договору щодо комісії є несправедливими для споживача.

Суд наголошує, що підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь. Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Виходячи із наведених аргументів суд доходить висновку, що позивачу слід відмовити у стягненні комісії у розмірі 501 грн.

Щодо належності права вимоги позивачу суд зважає на таке.

06.02.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу № 06022025, у п. 1.1 якого визначено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

у п. 2.2. сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

Фактором у даному договорі виступив позивач - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Згідно з п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог та акту приймання-передачі реєстру, по формі встановленій у відповідному додатку та п. 4.2. всі суми, що наводяться в реєстрі прав вимог, зазначаються в Національній валюті України - гривні, станом на дату підписання сторонами такого реєстру прав вимог.

Відповідно до п. 3.1.2. договору факторингу фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту

приймання-передачі (додаток № 3).

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у реєстрі прав вимог містяться у додатках до договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025 та є його невід`ємною частиною.

До договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025 додається: витяг з додатку № 1 до договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025 реєстр прав вимог № 1, акт приймання-передачі реєстру № 1 до договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025 та платіжна інструкція про сплату за право грошової вимоги згідно реєстру прав вимог № 1 від 06.02.2025 до договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025 (а. с. 48).

Згідно з витягом з додатку № 1 до договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025 реєстр прав вимог № 1 на умовах договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» відступає ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за кредитним договором № 153011 від 10.09.2024 у сумі 10 871,02, з яких: 6 467,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 3 903,02 - заборгованість по відсоткам та 501,00 - заборгованість по комісії, за яке сума фінансування складає 614,37 грн.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали акт приймання передачі реєстру № 1 до договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025 про те, що згідно з вимогами п. 4.1. договору факторингу, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» передав, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняв реєстр боржників клієнта від 06.02.2025, складений за формою згідно із додатком № 1 до договору та документи підтверджуючі право вимоги клієнта, у кількості 766 боржників, загальною сумою заборгованості - 10 306 611,17 грн та сумою фінансування, що підлягає сплаті 658 921, 94 грн.

Відповідно до реєстру прав вимоги за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Суд уважає надані позивачем докази достовірними, допустимими, належними та такими, що у своїй сукупності підтверджують обставини, на які він покликається, в частині надання кредитних коштів та невиконання зобов`язань за кредитним договором відповідачем. А також суд вбачає за доведену ту обставину, що право вимоги належить позивачу відповідно до договору факторингу № 06022025 від 06.02.2025 та позов не є передчасним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підстави заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість сукупно у розмірі 10 871,02 грн у зв`язку із порушенням зобов`язань за описаним вище кредитним договором.

За статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

У статті 14 зазначеного Закону виснувано: договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача. Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що 10.09.2024 ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит № 153011 з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», права вимоги за яким у подальшому стали предметом договору факторингу, укладеним між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та позивачем - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». За умовами договору про споживчий кредит відповідачу надавалися кредитні кошти, які він зобов`язався повернути та сплатити відсотки і комісію за користування ними у порядку, визначеному договором.

Після закінчення строків кредитування відповідач грошові кошти не повертав та не сплачував відсотки за користування ними, окрім одного здійсненого платежу на рахунок позивача 24.09.2024.

У подальшому право вимоги кредитного договору, укладеним зі ОСОБА_1 , було відступлено за договором факторингу позивачеві.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.03.2021 року у справі №906/1174/18 (провадження №12-1гс21, п. 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Договір відступлення прав вимоги є ідентичним за правовою природою до договору факторингу. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (первісний кредитор), ні позивачу - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не повернуті, позицію відповідача, який жодних аргументів чи доказів для доведення протилежного не надав, а також вимоги ч. 1 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення прав позивача, суд вважає, що право позивача на повернення заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотках підлягає захисту в судовому порядку.

Таким чином, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання за договором про споживчий кредит № 153011 від 10.09.2024 з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС».

Суд також бере до уваги позицію відповідача, який заяви по суті справи до суду не надавав, жодні обставини, викладені позивачем, не заперечував, свої аргументи не наводив, у судові засідання не з`являвся.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у цьому випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості та вважає, що позов підлягає до задоволення часьково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит №153011 від 10.09.2024 у розмірі 10 370,02 грн, яка складається з: 6 467,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 3 903,02 - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові-на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з позовними вимогами ціна позову у справі становить 10 871,02 грн. Позовні вимоги задоволено частково. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (постанова ВП ВС від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 № 757/29103/20-ц виснувано, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

На підтвердження укладення договору про надання правничої допомоги позивач надав копію такого договору № 10/09/25-02 від 10.09.2025, сторонами якого є ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» (в особі керуючого бюро - адвоката Соломки О. В.). Крім того, позивачем надано додаток № 1 до договору - протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду № 25770858882 до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, де міститься перелік боржників у справах про стягнення заборгованості за кредитними коштами, відповідно до яких адвокат надає професійну правничу допомогу, у якому знаходиться боржник ОСОБА_1 та акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало позивачеві професійних послуг сукупно на 7 000,00 грн.

Суд наголошує, що відповідач не заперечував проти стягнення судових витрат з нього на користь позивача, у т. ч. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, не оспорював їх розмір тощо.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у цьому випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором та вважає, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» сукупно заборгованості у розмірі 10 370,02 грн, тобто 95,39 % від ціни позову.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути: 7 000 ? 95,39 % = 6 677,30 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача складає: 2 422,40 ? 95,39 % = 2 310,73 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 206, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 153011 від 10.09.2024 у розмірі 10 370,02 грн (десяти тисяч триста сімдесяти гривень 02 коп.), з яких: 6 467,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 903,02 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 310,73 грн (двох тисяч триста десяти гривень 73 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 677,30 грн (шести тисяч шістсот сімдесяти семи гривень 30 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Новодністровським міським судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, Київська область, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 24.02.2026.

Головуюча суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА