Рішення № 1343354, 28.01.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.08 р. Справа № 20/358

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь

про стягнення 28156065,82 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Бережний Р.В. – за довіреністю

від відповідача Осадчий А.В. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулася Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Комерційного комунального підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь, про стягнення 28156065,82 грн. за договором № 06/05-2127 ТЕ-9 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 30.12.2005р., з яких 21912079,71 грн. – сума основного боргу, 1773300,79 грн. – сума пені, 3639177,71 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 831507,61 грн. – сума 3% річних.

Згідно із п. 1.3.1 Статуту відповідача його повним найменуванням є Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 06/05-2127 ТЕ-9 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 30.12.2005р. із додатковими угодами; розрахунок боргу; акти прийому – передачі; акт звірки розрахунків.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву від 22.01.2008р., у яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.01.2008р. до 28.01.2008р.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

30.12.2005р. Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ (Постачальник), та Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь (Покупець), був укладений договір № 06/05-2127 ТЕ-9 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій (далі – договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю в 2006р. природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10числа, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав відповідачеві природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, та просить суд стягнути з відповідача 21912079,71 грн. – суми основного боргу, 1773300,79 грн. – суми пені, 3639177,71 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 831507,61 грн. – суми 3% річних.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що згідно із п. 1.1 Статуту підприємство є комунальною власністю Маріупольської міської громади, від імені та на користь якої права суб’єкта комунальної власності здійснює Маріупольська міська рада. Також відповідач посилається на умови договору, на ст. ст. 218, 230, 232 Господарського кодексу України, на Закон України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” від 20.02.2003р. № 554-IV.

Заперечення відповідача проти позову обставини, викладені у позовній заяві, не спростовують та судом до уваги не приймаються у зв’язку з тим, що згідно із ст. 1 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” від 20.02.2003р. № 554-IV, а саме відповідно до ст. 6 „Прикінцевих положень” п. 1 цей закон набирає чинності з 1.07.2003р. Отже, відповідно до умов Закону під реструктуризацію підпадає лише та заборгованість, яка виникла на дату набрання ним чинності, тобто на 1.07.2003р. Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності, отже, посилання відповідача на те, що ним були вжиті всі передбачені Законами України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” заходи, як на підставу від звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов’язання є безпідставними. Сторони уклали господарський договір та ними досягнуто згоди з усіх його істотних питань. Таким чином, ані умовами договору, ані чинним законодавством не передбачено можливості звільнення боржника від відповідальності за порушення господарського зобов”язання, у зв”язку із невідповідністю тарифів на житлово-комунальні послуги, встановлених органами місцевого самоврядування, ціні на природний газ.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позовні вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями договору №

06/05-2127 ТЕ-9 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 30.12.2005р. із додатковими угодами, актів прийому – передачі, акту звірки розрахунків.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 21912079,71 грн. – суми основного боргу за природний газ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1773300,79 грн. – суми пені, 3639177,71 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 831507,61 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ, до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь, - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” (87518, м.Маріуполь, Донецька область, вул. Гризодубової, 1, поточний рахунок 26039010488100 у філії „Донгорбанк”, МФО 335786, код ЄДРПОУ 33760279) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, поточний рахунок 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 21912079,71 грн. – суму основного боргу, 1773300,79 грн. – суму пені, 3639177,71 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 831507,61 грн. – суму 3% річних, 25500,00 грн. – витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. – витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 28.01.08р.

Повний текст рішення підписано 04.02.08р.

Суддя Донець О.Є.

Надруковано 3 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

Вик. Марченко Ю.О.