Рішення № 134335148, 23.02.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/35662/25

Провадження № 2/686/462/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 65 000 000 грн., завданої невиконанням рішення суду у справі № 686/17187/24, в обґрунтування якого вказав, що рішення не виконано до сьогоднішнього дня. Моральна шкода, завдана йому, полягає у порушенні його права на судовий захист, оскільки рішення суду не виконано і кошти не перераховані позивачу на розрахунковий рахунок. З врахуванням наведеного позивач просить: стягнути з держави Україна на його користь шістдесят п`ять мільйонів гривень моральної шкоди, завданої йому порушенням права на судовий захист, внаслідок тривалого невиконання рішення суду у справі №686/17187/24.

В судове засідання позивач не з`явився, позовній заяві вказав про розгляд справи без його участі, про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Представник відповідача в особі Державної казначейської служби України про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, подав відзив на позов, де зазначив, що 19.09.2024 Хмельницький міськрайонний суд прийняв рішення по справі №686/17187/24 яким задовольнив позов та стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в розмірі 5299,89 гривень.

03.12.2024 Хмельницький апеляційний суд змінив рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19.09.2024 по справі №686/17187/24, зменшивши розмір стягнутих з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат до 250,24 гривень.

12.02.2025 до Головного управління Казначейства надійшов виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду від 11.02.2025 по справі №686/17187/24 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат в сумі 250,24 гривень.

Головне управління Казначейства з метою вжиття заходів, передбачених Порядком виконання рішень, надіслало до Державної казначейської служби України листом від 13.02.2025 №04-17-10/1009 документи щодо безспірного списання коштів згідно Виконавчого листа по справі №686/17187/24 на користь ОСОБА_1 .

Виконавчий лист по справі №686/17187/24 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат в сумі 250,24 гривень станом на 19.12.2025 не виконано, у зв`язку з недостатнім обсягом фінансування.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Статтею 95 Конституції України встановлено правило, за яким виключно Законом «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Також, пунктом 8 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до абз.2 п.48 Порядку виконання рішень, перерахування коштів стягувану здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» обсяг коштів не дозволяє Державній казначейській службі України здійснити у поточному році погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» за всіма рішеннями судів, гарантованих державою. Строки погашення заборгованості за такими рішеннями залежать від суми коштів, встановленої у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України, зокрема, за черговістю надходження таких рішень.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», заборгованість погашається в такій черговості:

- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Наголошує на тому, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову і бюджетну політику; відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України; визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування; складає розпис Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями та вносить зміни до нього.

Звернення Казначейства до Міністерства фінансів України підтверджується листами від 18.02.2025 №5-05-1-05/3710, від 20.03.2025 №5-05-1-05/6386, від 25.04.2025 №5-05-1-05/9103, від 12.05.2025 №5-05-1-05/10409 та від 02.06.2025 №5-05-1-05/12017, від 18.11.2025 № 5-05-1-05/25512.

Моральна шкода позивачем ніяк не обґрунтована та документально не підтверджена. Позивачем не доведено розмір шкоди та причинний зв`язок цієї шкоди з діями відповідача.

Позивачем не надано копії договору про надання правової допомоги, копії розрахунку, акту виконаних робіт та квитанцій про оплату послуг, просить в позові відмовити повністю.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 03.12.2024 Хмельницький апеляційний суд змінив рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19.09.2024 по справі №686/17187/24, зменшивши розмір стягнутих з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат до 250,24 гривень.

12.02.2025 до Головного управління Казначейства надійшов виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду від 11.02.2025 по справі №686/17187/24 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат в розмірі 250,24 гривень.

Головне управління Казначейства з метою вжиття заходів, передбачених Порядком виконання рішень, надіслало до Державної казначейської служби України листом від 13.02.2025 №04-17-10/1009 документи щодо безспірного списання коштів згідно Виконавчого листа по справі №686/17187/24 на користь ОСОБА_1 .

Виконавчий лист по справі №686/17187/24 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат в сумі 250,24 гривень станом на 19.12.2025 не виконано.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказав, що внаслідок невиконання рішення суду у справі №686/17187/24 йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в шістдесят п`ять мільйонів гривень.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з частиною другою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до частини другої статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно положень ч. 4 ст. 58 ЦПК України, держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно абз.2 п.38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Порядок виконання рішень) безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Згідно абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України, зокрема, за черговістю надходження таких рішень.

Згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», заборгованість погашається в такій черговості:

- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Пунктом 49 Порядку виконання рішень, передбачено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Звернення Казначейства до Міністерства фінансів України підтверджується листами 18.02.2025 №5-05-1-05/3710, від 20.03.2025 №5-05-1-05/6386, від 25.04.2025 №5-05-1-05/9103, від 12.05.2025 №5-05-1-05/10409 та від 02.06.2025 №5-05-1-05/12017, від 18.11.2025 № 5-05-1-05/25512.

Міністерство фінансів України листами від 04.03.2025 №16110-18-5/6672, від 01.04.2025 №16110-18-5/9422, від 30.04.2025 №16110-18-5/12335, від 27.11.2025 № 16110-18-5/30785 зазначило, що порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України, зокрема в частині визначення чіткого переліку умов внесення змін, визначено статтею 52 Бюджетного кодексу України. Питання збільшення бюджетних призначень Державній казначейській службі України для відшкодування шкоди і виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в установленому бюджетним законодавством порядку та з урахуванням можливостей дохідної частини державного бюджету.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з`ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Згідно правової позиції висловленої в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 по справі № 804/2076/17 зазначено, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати своє повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не зазначено, в чому саме полягає незаконність дій чи бездіяльність Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та заподіяння такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди позивачу.

Не надано позивачем суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявленого ним розміру моральної шкоди шістдесят п`ять мільйонів гривень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,завданої бездіяльністю/невиконанням рішення суду в справі №686/17187/24, слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у зв`язку із відмовою у позові слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 30, 48, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 48, 170, 1173 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд -

ухвалив:

В позові ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, код ЄДРПОУ 37567646, вул. Бастіонна,6, м. Київ, 10601.

Дата складення повного тексту рішення 23.02.2026.

Суддя: