Ухвала суду № 134332858, 23.02.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/16379/25

Провадження №2-с/523/52/26

У Х В А Л А

"23" лютого 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Середа І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 26 серпня 2025 року, виданого Пересипським районним судом м. Одеси у справі № 523/16379/25, поворот виконання судового наказу та зобов`язання приватного виконавця скасувати арешти,

УСТАНОВИЛА:

19 лютого 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 26 серпня 2025 року, виданого Пересипським районним судом м. Одеси у справі № 523/16379/25 про стягнення нього на користь ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» суми боргу за оплату послуг з водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 7739,29 грн, а також судового збору у розмірі 302,80 грн.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на наявність спору про право із стягувачем з 2022 року щодо надання вказаних послуг, тому справа не може розглядатися у порядку наказного провадження, крім того, на момент видачі наказу і зараз діє заборона на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з населення, а діяльність стягувача на ринку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у межах міста має ознаки монопольного положення та є незаконною. Оскільки копію судового наказу він отримав лише 03 січня 2026 року, енергетична криза та блекаути протягом січня лютого 2026 року унеможливили своєчасно підготувати оновлену заяву про скасування наказу, у зв`язку з чим просить поновити йому строк на звернення до суду.

Також у заяві про скасування судового наказу ОСОБА_1 просить зобов`язати державного виконавця повернути безпідставно стягнуті кошти у межах виконавчого провадження у порядку повороту виконання на підставі ст.444 ЦПК України та скасувати арешти з банківського рахунку.

Перевіривши матеріали справи, суддя дійшла такого висновку.

26 серпня 2025 року Пересипський районний суд м.Одеси видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» заборгованості за оплату послуг з водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 7739,29 грн та судовий збір у розмірі 302,80 грн.

11 листопада 2025 року боржник звернувся до суду із заявою про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу разом із заявою про його скасування.

Ухвалою судді Пересипського (Суворовського) районного суду м. Одеси від 12 листопада 2025 року поновлено строк на звернення до суду, а заяву про скасування судового наказу повернуто без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У матеріалах справи є відомості про вручення ОСОБА_1 копії судового наказу 03 січня 2026 року. Проте стабілізаційні та екстрені відключення електроенергії унеможливлювали своєчасно підготувати оновлену заяву про скасування судового наказу. Відтак, встановлені обставини дають підстави стверджувати, що причини пропуску строку для звернення із заявою про скасування судового наказу є поважними, а тому клопотання підлягає задоволенню шляхом поновлення відповідного строку.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки заявник заперечує нараховану йому заборгованість за послуги з водопостачання та централізованого водовідведення, посилаючись на спір з стягувачам щодо наданих послуг та наявної заборгованості, який виник з 2022 року, тому відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України судовий наказ підлягає скасуванню з роз`ясненням стягувачу ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» права на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо вимоги про поворот виконання судового наказу необхідно зазначити наступне.

Згідно зі ст.444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року по справі №13-рп/2011 роз`яснено, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягнутого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відтак, поворот виконання рішення це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв`язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.

За своєю суттю поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (постанова Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц).

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14, оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст.382 ЦПК України 2004 року (ст.445 ЦПК України у редакції з 15 грудня 2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

У ході розгляду заяви встановлено, що судовим наказом від 22 жовтня 2025 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» стягнуто суму заборгованості за оплату послуг з водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 7739,29 грн та судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Судовий наказ звернуто до примусового виконання. Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. відкрито ВП № 79450206.

Згідно з листом приватного виконавця від 19.01.2026 року у порядку примусового виконання судового наказу з банківського рахунку ОСОБА_1 було списано 853 грн, які розподілено відповідно до ст.45 Закону України "Про виконавче провадження". Станом на 19.01.2026 року вимоги виконавчого документа не виконані, залишок заборгованості 8593,3 грн.

Необхідно звернути увагу на те, що звертаючись з вимогою про поворот виконання судового наказу заявник не вказує розмір суми повернення, а до заяви додає платіжні інструкції для оплати різних сум.

Отже, із вказаного слідує, що з рахунку заявника знято лише 853 грн, і які вже розподілені.

Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що вимога про поворот виконання рішення не підлягає задоволенню, оскільки суду не надано відомостей про розподіл вказаних коштів, у зв`язку з чим суд не може визначити з кого підлягають стягненню і в якому розмірі кошти.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання приватного виконавця скасувати арешти з його банківського рахунку, то у цій частині заява підлягає поверненню без розгляду, оскільки дане питання підлягає вирішенню приватним виконавцем у межах виконавчого провадження №79450206 у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 127,171, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 26 серпня 2025 року, виданого Пересипським районним судом м. Одеси у справі № 523/16379/25 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу від 26 серпня 2025 року у справі № 523/16379/25.

Скасувати судовий наказ від 26 серпня 2025 року № 523/16379/25, виданий Пересипським районним судом м. Одеси за заявою ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» заборгованості за оплату послуг з водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 7739,29 грн та судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Роз`яснити ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», що заявлені вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

В частині вимоги про поворот виконання рішення відмовити.

В частині вимоги про зобов`язання приватного виконавця скасувати арешти з банківського рахунку повернути без розгляду.

Ухвала у частині відмови в повороті виконання судового наказу може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Одеського апеляційного суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала складена та підписана 23 лютого 2026 року.

Суддя