Постанова № 13433224, 18.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2010 року м. Запоріжжя Справа № 2а-6222/10/0870

За позовом : Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області, вул. Запорізька 36-А, м. Оріхів,

до: Приватного підприємця ОСОБА_1, вул. Тімірязєва 111/13, м. Оріхів

про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 776,65 грн

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача не прибув

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування на суму 776,65 грн.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, та зазначає, що відповідач не відшкодовує до Пенсійного фонду України заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою суду від 31.08.2010 відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-6222/10/0870 та призначено до судового розгляду на 24.09.2010. За письмовим клопотанням позивача провадження у справі було зупинено до 18.10.2010.

Позивач у судове засідання 18.10.2010 не прибув. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідно до ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Клопотання позивача, не суперечить приписам чинного законодавства, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, приймається судом та задовольняється.

Відповідач, належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та повістки про виклик до суду, направлені позивачу за вказаною у позові адресою та адресою згідно довідки з ЄДР, повернулись до суду із відміткою поштового відділення «неотримано адресатом». Разом з тим, суд приймає до уваги те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, який набрав чинності 30.07.2010, з дня його опублікування у Офіційному віснику України №55/1, були внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи, що згідно ст. 35 КАС України (у новій редакції), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає відповідача повідомленим належним чином про дату час та місце судового розгляду.

Крім того, за приписами ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі документами.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 18.10.2010, судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представником прокуратури докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 14, ст. 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058), ПП ОСОБА_1, відповідач у справі, зареєстрований в УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області як страхувальник і є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

У ст. 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” (надалі Закон № 400) зазначено, що платниками збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; (...) фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників ...

У ч. 2. ст. 5 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п. п. 2.1. пункту 2.1. розділу 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за № 64/8663 (далі-Інструкція № 21-1), платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є: страхувальники: (...) роботодавці - підприємства, установи, організації створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки (...), фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) ...

Пунктом 2.1.3. цієї Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є страхувальники - (...) фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у т.ч. ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Як вбачається із змісту абз. 2 пункту 11.12. Інструкції № 21-1, за підсумками року платники, зазначені в підпункті 2.1.3. (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)) п. 2.1 цієї Інструкції, подають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком № 25 Інструкції № 21-1

У відповідності з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058, страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Частиною 2 ст. 20 Закону № 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Відповідно до підпунктів 11.13., 11.14. пункту 11 зазначеної Інструкції № 21-1, розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності. Реєстрація поданих платниками розрахунків проводиться працівником органу Пенсійного фонду, який відповідає за діловодство, у журналі реєстрації розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за формою згідно з додатком № 27 цієї Інструкції (...). На другому примірнику, який залишається в бухгалтерії платника, проставляється відмітка про здачу розрахунку в орган Пенсійного фонду. Розрахунки сум страхових внесків приймаються органом Пенсійного фонду без попередньої перевірки зазначених у них показників.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону №1058, обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фону України у випадках, передбачених законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058, передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період.

У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 15 ст. 106 Закону № 1058 передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовуються, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відповідачем самостійно нараховано суму страхових внесків за 2008-2009р.р. у розмірі 1684,89 грн. Матеріали справи свідчать, що фізична особа - ПП ОСОБА_1 суму страхових внесків за 2008 р. до УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області не сплатив.

Таким чином, станом на час розгляду зазначеної справи в суді, за відповідачем обліковується недоїмка у сумі 1703,04 грн. оскільки в терміни, передбачені п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону № 1053, відповідач свої зобовязання по сплаті страхових внесків, нарахованих за відповідний базовий звітний період, не виконав, страхові внески у повному обсязі не сплатив.

Відповідно до п.п. “б” п. 8.2 Інструкції № 21-1, зазначеної вище, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду України надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки щомісяця протягом пяти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058, та п. 8.2 Інструкції, зазначеної вище, УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області відповідачу було надіслано вимогу про сплату недоїмки від 02.06.2009 за № Ф-33У.

Згідно з нормами абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058, у випадку, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Як свідчать наявні матеріали справи, вимога відповідачем у порядку, передбаченому чинним законодавством, не узгоджувалась та не оскаржувалась. Доказів зворотнього відповідач суду не надав. На час розгляду справи в суді відповідач не довів оплату зазначеної суми та не спростував твердження позивача у цій справі.

Сума боргу на день розгляду справи складає 776,65 грн.

За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з ПП ОСОБА_1 776,65 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2008-2009 роки є обґрунтованими, заснованими на законі, підтвердженими зібраними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Оріхів про стягнення 776,65 грн. заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ід.код. НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області (на р/р №25603301001099 у ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508516) заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 65 коп. Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 160 КАС України, оформлено і підписано 25.11.2010.

Суддя (підпис)О.М. Нечипуренко