Ухвала суду № 134331726, 12.02.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4282/24

Провадження № 4-с/496/6/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_1 на відмову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни у закінченні виконавчого провадження, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Цимбал А.А. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду зі скаргою, в якій просить суд: - визнати незаконною відмову ОСОБА_2 у закінченні виконавчого провадження №77735760; - зобов`язати приватного виконавця Мельниченко А.В. закінчити виконавче провадження №77735760 на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та зняти арешт з грошових коштів.

В обґрунтування скарги зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області перебуває виконавче провадження №77735760 від 07.04.2025 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ «Кредитсервіс». Дане виконавче провадження винесено на підставі виконавчого листа №496/4282/24 від 05.03.2025 року, виданого Біляївським районним судом Одеської області. Виконавчий лист виданий Біляївським районним судом Одеської області про стягнення заборгованості за кредитним договором №201223-001 від 23.12.2020 року. 22.01.2026 року було направлено представником боржника адвокатський запит на адресу виконавця про закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Кредитний договір №201223-001 від 23.12.2020 року з ТОВ «Кредитсервіс», на підставі якого, видано виконавчий лист у виконавчому провадженні №496/4282/24, був укладений 23.12.2020 року, тобто до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника. Відповідно до законодавства, даний кредитор є конкурсним кредитором, але свої вимоги у процедурі не заявив. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 року у справі №916/2616/23 стосовно боржника було винесено ухвалу про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. В порядку статті 45 КУзПБ, в разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п. 5-8 ч. 1'ст.90 КУзПБ, згідно з частиною 4 цієї статті вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Відмова у закінченні виконавчого провадження вмотивована тим , що на даний час виконавче провадження знаходиться на стадії примусового виконання та стягнення йде солідарно з ОСОБА_3 , ухвала господарського суду Одеської області про закриття провадження у справі №916/2616/23 від 19.10.2023 року, не є підставою для закінчення виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа Біляївського районного суду Одеської області. Адвокат Цимбал А.А. вважає такі дії та рішення виконавця незаконними, та такими, що не підлягають виконанню, оскільки вони прямо суперечать нормам Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України «Про виконавче провадження». Визнання боргів погашеними судом є безумовною підставою для припинення примусового стягнення. Виконавець мав би закрити солідарне виконавче провадження на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та відкрити окреме виконавче провадження на ОСОБА_3 , оскільки боргове зобов`язання перед ОСОБА_1 визнано погашеним ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 року по справі №916/2616/23 про неплатоспроможність фізичної особи.

Представник приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. - Гросу В.Є. через систему «Електронний суд» надіслала заперечення на скаргу, в яких просила відмовити у задоволенні скарги.

В обґрунтування поданих заперечень зазначено, що відповідно до приписів ст. 450 ЦПК України, скарга на рішення, дію або бездіяльність виконавця розглядається за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Рішення Біляївського районного суду Одеської області у справі №496/4282/24 ухвалене в порядку цивільного судочинства на користь ТОВ «Кредитсервіс», тому виконавець вважає, що надані стягувачу права на стадії виконання судового рішення, зокрема участь у розгляді питань законності рішень виконавця, не можуть обмежуватися в процесі оскарження деяких його рішень, та участь стягувача є обов`язковою. Незалучення ТОВ «Кредитсервіс», що є стягувачом у виконавчому провадженні №77735760, порушує його права, свободи, інтереси, та є порушенням порядку звернення зі скаргою, передбаченого нормами ЦПК України. Зазначене виконавче провадження було відкрито на підставі дійсного виконавчого документу, виданого на підставі чинного судового рішення. Ухвала Господарського суду Одеської області про закриття провадження у справі №916/2616/23 від 19.10.2023 року не містить будь-яких даних щодо виконавчого документу, що перебуває на виконанні. Скаржник не зазначив, що саме з передбачених Законом прав та обов`язків не виконав виконавець. Посилання скаржника на п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів, чітко передбачає скасування рішення, визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Жодних повноважень виконавця при цьому не передбачено. Будь-яких доказів, що судове рішення скасоване, або судом визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, ані виконавцю, ані суду не надано.

ОСОБА_1 та адвокат Цимбал А.А. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином.

Частиною 2 ст. 450 ЦПК України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.01.2026 року адвокат Цимбал А.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. із заявою, в якій просила винести постанову про закінчення виконавчого провадження №77735760, посилаючись на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.10.2023 року про закриття провадження у справі №916/2616/23 про неплатоспроможність фізичної особи боржника.

Господарський суд Одеської області від 19.10.2023 року по справі №916/2616/23 ухвалив: -припинити процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; - скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 року; - скасувати заборону ОСОБА_1 відчужувати його майно, введену ухвалою Господарського суду від Одеської області від 13.07.2023 року; - скасувати всі арешти, накладені на все рухоме, нерухоме майно та кошти ОСОБА_1 ; - вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню; - припинити повноваження керуючого реструктуризацією - Соловей Ю.А. (свідоцтво № 1895 від 29.12.2018 року); - провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 - закрити.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. листом від 23.01.2026 року №2342 повідомила адвокату Цимбал А.А. про те, що зазначені останньою факти у заяві від 19.01.2026 року не є підставами для закінчення виконавчого провадження, при примусовому виконанні виконавчого листа Біляївського районного суду Одеської області.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У Постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року вказано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною 1 ст. 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Отже, з наведеного слідує, що скарга має бути розглянута за участі, зокрема, стягувача.

В порушення вказаних вимог скаржником не залучено до участі у розгляді скарги стягувача за виконавчим провадженням №77735760.

Суд вважає, що результати розгляду даної скарги прямо впливають на права та обов`язки стягувача у вищевказаному виконавчому провадженні, а тому його участь у розгляді даної скарги була обов`язковою.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч.5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; 14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України; 15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; 16) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», її дочірньою компанією «Газ України», публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз», оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили; 17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа; 18) списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа; 19) прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку-боржника; 19-1) якщо відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню незалежно від дати укладення такої угоди; 19-2) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили; 20) врегулювання (погашення, списання) оператором газорозподільної системи заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», якщо таке виконавче провадження розпочато за рішенням про зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільної системи економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно; 21) виконання або відкликання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», скасування рішення суду про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо виконавче провадження розпочато за таким рішенням.

Адвокат Цимбал А.А. у поданій скарзі зазначила, що виконавче провадження №77735760 відносно боржника ОСОБА_1 має бути закрите на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначено вище, пунктом 5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази того, рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, скасовано або визнано нечинним або виконавчий документ визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Доводи, на які посилається представник скаржника як на підставу для закінчення виконавчого провадження, зокрема, винесення стосовно боржника ухвали про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, не передбачені нормами ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тому у задоволенні скарги слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 81, 259-260, 353, 450 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на відмову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни у закінченні виконавчого провадження, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.Л. Пасечник

З урахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Біляївському районному суді Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту ухвали суду, повний текст ухвали виготовлено 24.02.2026 року.