Ухвала суду № 134331018, 24.02.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9752/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12020000000000529, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.06.2020 року, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`янка Городецького району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020000000000529, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.06.2020 року, досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 2004-2005 років (більш точні час та дата досудовим розслідуванням не встановлені), ОСОБА_4 , маючи на меті здійснення будівництва об`єктів нерухомості на території міста Києва, створив понад 60 підприємств, основним видом діяльності яких є будівництво житлових і нежитлових будівель, які об`єднав в одну групу компаній (…). Усвідомлюючи, що вчинення вищевказаних злочинів самостійно здійснити не зможе, ОСОБА_4 розробив план злочинної діяльності, підібрав та залучив співорганізаторів, виконавців та пособників, у тому числі службових осіб підконтрольних йому підприємств, яких з метою недопущення притягнення до відповідальності постійно змінював, розподілив між ними злочинні ролі та шляхом інструктування, координації дій співучасників у формі наказів та доручень здійснював керування вчиненням злочинів, тобто створив організовану групу.

План вчинення злочинів, розроблений ОСОБА_4 , зокрема, в частині розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, організованою групою та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки передбачав:

- пошук співучасників вчинення злочинів, зокрема осіб, які повинні бути призначені засновниками та директорами підконтрольних йому підприємств, що виступатимуть проектантами, замовниками та генеральними підрядниками будівництв, кураторами будівництв, здійснюватимуть контроль за веденням бухгалтерського обліку, підготовкою документів та юридичний супровід діяльності групи компаній, займатимуться підбором вищевказаних кадрів; підшукування земельних ділянок, на яких будівлі потребують реконструкції та/або завершення будівництва, введення в оману службових осіб підприємств, установ та організацій, у користуванні яких перебувають такі земельні ділянки та підписання з ними договорів щодо передачі функцій замовника будівництва підприємствам, фактичним власником яких є ОСОБА_4 , про часткову участь у реконструкції нерухомого майна та інших договорів;

- виконання службовими особами підприємств - замовниками та підрядниками будівництв організаційно-розпорядчих функцій, керівництво підприємствами, підписання фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів службовими особами, які брали участь у самовільному зайнятті земельних ділянок та в будівництві на них житлових, офісних та торгово-розважальних комплексів з метою їх подальшого скерування до податкових та державних органів, підприємств, організацій та банківських установ; контроль та перевірку співучасниками вчинення злочинів за веденням бухгалтерського та податкового обліку бухгалтерами підприємств, підготовкою, підписанням та подачею ними бухгалтерських, фінансово-господарських документів, у тому числі з метою відкриття банківських рахунків, виплати заробітної плати працівникам в «конвертах», коригування податкової звітності;

- особи, які займатимуться підбором кадрів повинні були: забезпечити розміщення оголошень про прийом на роботу; підбирати працівників на керівні посади підприємств, які будуть залучені як замовники, генпідрядні, підрядні та субпідрядні організації; підбирати працівників на посади архітекторів, інженерів, технологів, виконробів та інших, у сфері будівельних, монтажних та ремонтно-будівельних робіт, які могли б працювати без належного оформлення трудових відносин; проводити з потенційними працівниками співбесіди; оформлювати трудові відносини з найманими ними працівниками;

- реалізацію особами з числа працівників відділів продажу самовільних будівництв на самовільно зайнятих земельних ділянках на території міста Києва інвесторам житлових та нежитлових приміщень в указаних об`єктах будівництва, всупереч вимогам ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», тобто не через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування та шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється не шляхом передачі об`єкта, а шляхом укладання попередніх договорів та внесення інвесторами готівкових коштів у касу підприємства-замовника будівництва або на його рахунок, відкритий у банківській установі, а також схиляти добросовісних інвесторів до незаконної реєстрації речових прав на нерухоме майно за грошову винагороду, вищу за визначену Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та збирати у них вказані кошти;

- підроблення службовими особами офіційних документів шляхом складання та видачі офіційних документів із завідомо неправдивими відомостями про дату, час, місце їх складання, підпису сторонами, головних архітекторів, інженерів з технічного нагляду, вид робіт, технічні показники; складання та видачі завідомо неправдивих документів про отримання інвесторами об`єктів нерухомості (основних договорів, договорів купівлі-продажу майнових прав, актів приймання-передачі), стовідсоткової сплати інвесторами коштів за об`єкт нерухомості (довідок, виписок зі списків інвесторів) та виготовлення технічних паспортів на житлові та нежитлові приміщення від імені осіб, які насправді їх не виготовляли.

Розробивши план злочинних дій, ОСОБА_4 , розподілив ролі в межах плану злочинної діяльності між встановленими учасниками організованої групи - виконавцями: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (засудженими 31.07.2017 Деснянським районним судом м. Києва), ОСОБА_9 (засудженим 10.07.2018 Деснянським районним судом м. Києва), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (обвинувальні акти стосовно яких наразі розглядаються Шевченківським та Деснянським районними судами м. Києва), та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, а також ОСОБОЮ-1, яка упродовж 2005-2013 років займала різні посади на підприємствах групи компаній «Укогруп» (ТОВ «Компанія «Трейдгруп Скорта» - код ЄДРПОУ 37001392, ТОВ «Еверест Плюс» - код ЄДРПОУ 32853498, ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» - код ЄДРПОУ 34840868), відповідно до яких: службові особи підприємств - замовників, підрядних та генпідрядних організацій, задіяних в будівництвах повинні були виконувати організаційно-розпорядчі функції, керівництво підприємствами, які беруть участь в будівництві та підпорядкованими працівниками, підписувати фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи, які подаватимуться до податкових та державних органів, підприємств, організацій та банківських установ від свого імені, а також виконувати доручення кураторів будівництв та його як власника; куратори будівництв повинні були контролювати діяльність службових осіб замовників, генпідрядників та субпідрядників, з метою економного витрачання коштів - здійснювати моніторинг вартості будівельних матеріалів, доповідати йому, як власнику будівництва про виникнення проблем та труднощів на будівництві, а також брати участь у їх вирішенні;

- особи, які здійснюватимуть контроль за веденням бухгалтерського обліку вказаних підприємств повинні були перевіряти правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку бухгалтерами підприємств, які входять до складу групи компаній «Укогруп»; здійснювати аудиторські перевірки з метою недопущення розтрати коштів службовими особами підприємств; готувати, підписувати та подавати податкові декларації від імені ОСОБА_4 , виплачувати заробітну плату працівникам в «конвертах»;

- особи, які займатимуться підбором кадрів, повинні були забезпечити розміщення оголошень про прийом на роботу; підбирати працівників на керівні посади підприємств, які будуть залучені як замовники, генпідрядні, підрядні та субпідрядні організації; підбирати працівників на посади архітекторів, інженерів, технологів, виконробів та інших робітників у сфері будівельних, монтажних та ремонтно-будівельних робіт, які могли б працювати без належного оформлення трудових відносин; проводити з потенційними працівниками співбесіди; оформлювати трудові відносини з найманими ними працівниками.

Реалізуючи злочинний план, ОСОБА_4 організував у липні 2012 року (більш точні час та дата досудовим розслідуванням не встановлені) умисну розтрату чужого майна - двоповерхової нежитлової будівлі по вул. Петропавлівській, 40 в м. Києві, яка перебувала на балансі Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» (далі - ДП «ДНДІ ІТЕЕ»), засновником якого є Міністерство енергетики та вугільної промисловості (наразі - Фонд державного майна України), та будівництво на цій земельній ділянці житлового комплексу «Науковий», а також внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів при наступних обставинах.

Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_4 , приблизно на початку 2012 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) відшукав юридичну особу - ДП «ДНДІ ІТЕЕ», на балансі та у користуванні якого перебувала земельна ділянка площею 1432,47 кв. м (код ділянки 85:269:045) із розміщеною на ній двоповерховою будівлею, що потребувала реконструкції.

Будучи обізнаним про викладені вище обставини, ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах познайомився з керівником ДП «ДНДІ ІТЕЕ» - ОСОБА_12 та увів його в оману щодо можливості здійснення реконструкції зазначеної будівлі та подальшої передачі державному підприємству майнових прав на площі нежитлового призначення реконструйованого об`єкту нерухомого майна для подальшої експлуатації працівниками цього підприємства. Відповідно до злочинного умислу ОСОБА_4 та розробленого ним злочинного плану, замість реконструкції будівлі по вул. Петропавлівській, 40 в м. Києві, останній мав намір під її виглядом вчинити знесення цієї будівлі та будівництво на вказаній земельній ділянці нового об`єкту нерухомості - житлового комплексу, з метою подальшої реалізації майнових прав на житлові та нежитлові приміщення. З метою маскування своєї незаконної діяльності, ОСОБА_4 прийняв рішення про залучення до вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень у складі організованої ним групи, у тому числі й ОСОБИ-1. Довівши до ОСОБИ-1 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб свій злочинний план на вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 повідомив їм про умови будівництва житлового комплексу по вул. Петропавлівській, 40 в м. Києві за рахунок знесення нежитлової двоповерхової будівлі під виглядом реконструкції. Також, задля досягнення цієї мети необхідно було залучити ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» (до 10.04.2012 - ТОВ «Фінансова Компанія «Будінвест Капітал»), створеного 09.01.2007, співзасновником якого є був особисто ОСОБА_4 (частка в статутному капіталі становила 5%), та призначити ОСОБУ-1 директором вказаного товариства, на що остання погодилася. Таким чином ОСОБА_4 , довівши до відома ОСОБИ-1 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб розроблений ним злочинний план, отримав їх добровільну згоду на спільне вчинення вказаних злочинів у складі організованої групи. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова Компанія «Будінвест Капітал» від 10.04.2012, у тому числі й ОСОБА_4 як співзасновника, зазначене підприємство перейменовано у ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал», директором якого призначено ОСОБУ-1. Здійснюючи керівництво ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» ОСОБА-1, відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», особисто несла відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах. Окрім того, відповідно до Статуту ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал», затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 10.04.2012 № 4, ОСОБА-1 обіймала посаду директора, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто була службовою особою юридичної особи приватного права. Станом на 16.07.2012 земельна ділянка по вул. Петропавлівській, 40 в м. Києві з кадастровим номером 8 000 000 000:85:269:045, площею 1432, 47 кв. м обліковувалася за ДП «ДНДІ ІТЕЕ» на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж користування. Діючи на виконання розробленого ним плану, з метою умисної розтрати чужого майна ДП «ДНДІ ІТЕЕ» - будівлі по вул. Петропавлівській, 40 в м. Києві, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його реалізація без участі службової особи - директора ДП «ДНДІ ІТЕЕ» ОСОБА_12 не відбудеться, 16.07.2012, в денний час (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), організував між ОСОБОЮ-1 та ОСОБА_12 , який не був обізнаний про злочинні наміри вказаних та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, підписання договору № 111/2-12 про часткову участь у реконструкції об`єкта нерухомого майна та передачу функцій замовника (далі - Договір), з додатковими угодами, додатками та актом приймання-передачі будівельного майданчика. Вказані документи за невстановлених обставин підготував невстановлений учасник цієї групи з числа працівників юридичного відділу. У подальшому, рішенням Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017, справа № 910/23169/19, задоволено позов ДП «ДНДІ ІТЕЕ» та визнано недійсним укладений між ДП «ДНДІ ІТЕЕ» та ТОВ «Будінвест Капітал» Договір від 16.07.2012. Зазначене рішення залишено без змін Постановою Верховного Суду України від 05.07.2018 у справі № 910/23169/16.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Сторона-1 (ДП «ДНДІ ІТЕЕ») передає Стороні-2 (ТОВ «Будінвест Капітал»), а Сторона-2 приймає право на виконання функцій замовника щодо проектування та реконструкції Об`єкту (будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, що має бути збудований в результаті реконструкції будинку за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 40, з усім необхідним устаткуванням, інженерними мережами, благоустроєм та іншими необхідними згідно з проектом роботами) та зобов`язується належним чином виконувати зазначені функції й відповідні зобов`язання на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.2 Договору Сторона-1 надає Стороні-2 довіреність на виконання відповідних функцій Замовника та передає за актом приймання-передачі будівельний майданчик.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що Сторони домовилися розподілити між собою майнові права в Об`єкті реконструкції згідно з розділом 6 цього договору, розмір яких вказується в Протоколі розподілу площ (Додатку № 3) до цього Договору. При цьому Сторони мають право розпоряджатися на власний розсуд майновими правами на належні їм частини Об`єкту з моменту підписання Сторонами Протоколу розподілу площ в Об`єкті у спосіб, не заборонений законодавством, з урахуванням положень цього Договору.

Відповідно до п.п. 6.1-6.2.2 Договору, результатом виконання даного Договору є завершений реконструкцією та прийнятий в експлуатацію об`єкт. Сторони розподіляють між собою майнові права в Об`єкті у наступних частинах: Сторона-1 отримує у власність майнові права на частину загальної площі Об`єкту у розмірі не більше 552,2 кв. м до складу якої входять виключно площі нежитлового призначення.

Сторона-2 отримує у власність майнові права на частину загальної площі Об`єкту, до складу якої входять площі нежитлового призначення, у розмірі що дорівнює різниці площ нежитлового призначення Об`єкту та 552,2 кв. м що закріплені за Стороною-1 та майнові права на частину Загальної площі Об`єкту (площі житла в Об`єкті) в розмірі, що дорівнює 100% площі житла в Об`єкті.

Відповідно до п. 3.10 ДБН А 2.2-3-2012, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 03.03.2012 № 98 та чинних з 01.07.2012, реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Тобто реконструкція не передбачає знесення, а має на меті поліпшення умов за рахунок повного або часткового збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій.

Цього ж дня, продовжуючи свої злочинні дії, невстановлені особи з числа учасників організованої ОСОБА_4 групи, за невстановлених обставин склали Додаток № 3 до Договору - протокол розподілу площ в Об`єкті, відповідно до якого Сторона-1 не отримує у власність майнові права на частину Загальної площі Об`єкту (площі житлового призначення). Сторона-1 отримує у власність майнові права на частину загальної площі об`єкту (площі нежитлового призначення) у розмірі не більше 552,2 кв. м Сторона-2 отримує у власність майнові права на частину загальної площі Об`єкту (площі житла в Об`єкті) в розмірі, що дорівнює 100% площі житла в Об`єкті. Зазначений протокол розподілу площ в Об`єкті умисно підписала директор ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» ОСОБА-1 та завірила його печаткою цього підприємства.

ОСОБА_12 , не будучи усвідомлений про злочинні дії учасників організованої ОСОБА_4 групи, але діючи всупереч вимогам Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 (далі - Порядок), за відсутності відповідного дозволу на укладання Договору Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, 25.04.2013 в денний час (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на території міста Києва, з ОСОБОЮ-1, підписав акт прийому-передачі будівельного майданчика для здійснення реконструкції згідно договору від 16.07.2012 № 111/8-12, відповідно до якого Сторона-1 передала, а Сторона-2 прийняла будівельний майданчик за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 40 у Подільському районі м. Києва (будинок) площею 552,2 кв. м та прилеглу земельну ділянку кадастровий номер 85:269:045 площею 0,1432 га. Таким чином, ОСОБА_12 передав повноваження ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал» в особі ОСОБИ-1, фактичним керівником та власником якого був ОСОБА_4 , замовника будівництва та користувача земельної ділянки по вул. Петропавлівській, 40 у м. Києві, а останні отримали ввірене їм майно. Реалізуючи злочинні наміри ОСОБА_4 та учасників організованої ним групи, ОСОБА_12 , який не був усвідомлений про злочинні наміри останніх, 14.08.2012, у денний час (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на території міста Києва, спільно з директором ТОВ «Компанія Будінвест Капітал» ОСОБОЮ-1 підписав додаткову угоду № 1 до договору № 111/8-12 від 16.07.2012 про часткову участь у реконструкції об`єкта нерухомого майна та передачу функцій замовника.

Відповідно до п. 1 умов вказаної додаткової угоди, сторони домовилися внести зміни у підпункт 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 договору та викласти його в наступній редакції: «4.1.4 не пізніше 26.04.2013 передати Стороні-2 Будівельний майданчик за актом приймання-передачі для здійснення Реконструкції Об`єкта, та забезпечити Стороні-2 безперешкодний доступ на будівельний майданчик на весь строк дії цього договору».

Приблизно в квітні 2013 року (більш точні час та дата досудовим розслідуванням не встановлені), невстановлені учасники організованої ОСОБА_4 групи з числа виконавців - працівників юридичного відділу групи компаній «Укогруп», на виконання злочинного плану, розробленого останнім, у невстановленому місці та за невстановлених обставин склали декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція житлового будинку по вул. Петропавлівській, 40 у Подільському районі м. Києва», в яку умисно внесли завідомо неправдиві відомості про вид робіт, категорію будівництва, інженера технічного нагляду ОСОБА_13 та про основні показники об`єкта будівництва, що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 мав намір організувати будівництво житлового комплексу, а не реконструкцію будівлі. Зазначену декларацію ОСОБА_14 приблизно в цей же час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на території міста Києва, підписав від імені ДП «ДНДІ ІТЕЕ», за відсутності відповідного дозволу Міністерства палива та енергетики України на реконструкцію двоповерхової будівлі по вул. Петропавлівській, 40 в м. Києві та завірив її печаткою цього підприємства. У подальшому зазначений підроблений офіційний документ, який підписав та посвідчив печаткою ДП «ДНДІ ІТЕЕ» ОСОБА_12 , було використано учасниками організованої ОСОБА_4 групи, шляхом подачі до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, розташованої по бульвару Л. Українки, 26 у м. Києві, де зареєстровано 22.04.2013 за номером КВ 083131120075. У такий спосіб ОСОБА_4 , діючи умисно, у складі створеної ним організованої групи разом з ОСОБОЮ-1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, яких ОСОБА_4 залучив до вчинення злочинів, отримавши доступ до земельної ділянки по вул. Петропавлівській, 40 в м. Києві, діючи всупереч умовам Договору, з 16.07.2012 до квітня 2013 року, не маючи наміру передавати ДП «ДНДІ ІТЕЕ» нежитлові приміщення, загальною площею 552,2 кв. м, у складі організованої групи розтратили чуже майно, яке було їм ввірене відповідно до умов Договору від 16.07.2012 - нежитлове приміщення по вул. Петропавлівській, 40 в м. Києві, після чого розпорядилися ним на власний розсуд - знесли, завдавши Фонду державного майна України шкоди в особливо великих розмірах, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Надалі замість реконструкції двоповерхової нежитлової будівлі, яка перебувала на балансі ДП «ДНДІ ІТЕЕ», ОСОБА_4 організував її знесення та будівництво на цій земельній ділянці двох секцій багатоповерхового будинку - житлового комплексу «Науковий», в якому майнові права на житлові приміщення реалізовані покупцям. До цього часу ДП «ДНДІ ІТЕЕ» фактично не отримало жодних площ приміщень у новозбудованому об`єкті нерухомості на вул. Петропавлівській, 40 у м. Києві, відповідно до умов договору, укладеного 16.07.2012 з ТОВ «Компанія «Будінвест Капітал». Зазначені злочинні дії ОСОБА_4 , ОСОБИ-1 та інших учасників організованої групи спричинили тяжкі наслідки інтересам юридичної особи - Фонду державного майна України у вигляді безповоротної втрати (відсутності компенсації вартості) в результаті знесення нежитлового будинку та втрати майнових прав на частину об`єкту загальною площею 552,2 кв. м на загальну суму 2 639 000,00 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується в організації умисного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, організованою групою.

Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , діючи на виконання розробленого ним злочинного плану, приблизно в квітні 2013 року, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, але не пізніше 22.04.2013, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території м. Києва, організував складання невстановленим учасником організованої ним групи з числа працівників юридичного відділу та підписання службовою особою директором ДП «ДНДІ ІТЕЕ» ОСОБА_12 , який не був обізнаний про наявність організованої ОСОБА_4 групи, офіційного документу - декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція житлового будинку по вул. Петропавлівській, 40 у Подільському районі м. Києва».

У вказаний офіційний документ, виготовлений за невстановлених обставин невстановленим учасником організованої ОСОБА_4 групи з числа працівників юридичного відділу, умисно внесені завідомо неправдиві відомості про назву будівельних робіт, 3 (третьої) категорії складності будівництва, інженера з технічного нагляду ОСОБА_13 та основних показників об`єкта будівництва (загальна площа будівлі, кількість квартир, загальна площа квартир, поверховість), що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 мав намір організувати будівництво житлового комплексу, а не реконструкцію будівлі. Вказаний офіційний документ ОСОБА_12 засвідчив своїм підписом та печаткою ДП «ДНДІ ІТЕЕ», а в подальшому був використаний учасниками організованої ОСОБА_4 групи шляхом подачі до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, розташованої по бульвару Л. Українки, 26 в м. Києві, зареєстрованого 22.04.2013 за номером КВ 083131120075.

Таким чином, зазначена декларація згідно з приміткою до ст. 358 КК України є офіційним документом, як така, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Зазначені злочинні дії ОСОБА_4 та інших учасників організованої групи спричинили тяжкі наслідки інтересам юридичної особи - Фонду державного майна України у вигляді безповоротної втрати (відсутності компенсації вартості) в результаті знесення нежитлового будинку по вул. Петропавлівській, 40 в м. Києві та втрати майнових прав на частину об`єкту загальною площею 552,2 кв. м на загальну суму 2 639 000,00 грн., що в шістсот більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується в організації умисного вчинення організованою групою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, що спричинило тяжкі наслідки.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, що підтримав захисник ОСОБА_6 та обвинувачений, про повернення обвинувального акту. Вказане клопотання, мотивував тим, що складання та направлення обвинувального акту до суду для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за злочин передбачений ч.3 ст.28, ч.2. ст.366 КК України порушує вимоги «Європейської конвенції про видачу правопорушників». Обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінально процесуального Кодексу України.

Зокрема, вимогам ч.1 ст. 576 КПК України, згідно якої видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція). Призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акту який грубо порушує міжнародне право та не відповідає вимогам чинного процесуального Закону призведе до ще більшого порушення прав ОСОБА_4 та по своїй суті буде злочинним, через незаконне притягнення особи до кримінальної відповідальності. Вважає це грубим порушенням КПК України, а саме частини 1 ст. 576 КПК України. В зв`язку з допущенням таких порушень КПК України просить обвинувальний акт повернути прокурору.

Прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про закриття в даному кримінальному провадженні на підставі п.8 ч.1 ст. 284КПК України кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, мотивуючи тим, що відсутня згода держави, яка видала ОСОБА_4 для притягнення його до кримінальної відповідальності за діяння, викладені в рішенні про арешт, винесеному 27.10.2020 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва, стосовно кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному провадженні №12020000000000529, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.06.2020 року, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, оскільки встановлено, що у березні 2025 року на підставі запиту Офісу Генерального прокурора від 03.06.2022 компетентними органами Королівства Іспанія 18.03.2025 в рамках кримінального провадження N? 12020000000000529 видано в Україну ОСОБА_4 для притягнення до кримінальної відповідальності. В запиті ОГП зазначено, що «згідно із законодавством України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, закінчився, у зв?язку із цим згадана особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а тому видача за цей злочин не запитується». Видача ОСОБА_4 запитується «для притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 191 КК України». Відповідно до ухвали компетентного органу Королівства Іспанія від 20.02.2023 (залишена в силі апеляційною інстанцією) надано дозвіл на екстрадицію ОСОБА_15 для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 191 КК України. Вказана ухвала обґрунтовується також тим, що видача за злочин, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, за який строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, українською стороною не запитується. В резолютивній частині ухвали зазначено: суд постановляє оголосити обгрунтованою екстрадицію до України громадянина цієї держави ОСОБА_16 для притягнення його до кримінальної відповідальності за діяння, викладені в рішенні про арешт, винесеному 27 жовтня 2020 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 заперечив, посилаючись на відсутність у даному випадку підстав для повернення обвинувального акту, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам статті 291 КПК України. Стаття 291 КПК України містить вичерпний перелік формальних вимог до змісту обвинувального акта.

Твердження захисту про порушення ст. 576 КПК України (межі відповідальності виданої особи) жодним чином не стосується техніко-юридичної відповідності акта нормам ст. 291 КПК України. Згідно з усталеною судовою практикою, підготовче судове засідання не передбачає надання судом оцінки доказам, фактичним обставинам справи чи обґрунтованості правової кваліфікації. Повернення обвинувального акта з мотивів недопустимості переслідування за окремим епізодом є виходом суду за межі своїх повноважень на даній стадії.

На думку прокурора, суд не має повноважень, до ухвалення вироку або іншого підсумкового рішення в кримінальному провадженні, перевіряти правильність визначеного прокурором обсягу обвинувачення і не має повноважень якимось чином зобов?язати прокурора змінювати цей обсяг. Також суди не мають повноважень повертати обвинувальний акт в зв`язку з неправильною кваліфікацією цього обвинувачення, оскільки визначення обсягу обвинувачення є виключно компетенцією прокурора. Повернення судом акту з вказівкою щодо кваліфікації, навіть якщо вона не відповідає обставинам кримінального провадження є втручанням у формулювання обвинувачення з боку суду, і може розцінюватися як прояв обвинувального ухилу суду.

При цьому, у разі повернення обвинувального акта, суд першої інстанції не вправі в ухвалі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння.

Лише недотримання імперативних вимог ч. 2 ст. 291 КПК України згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Будь-які інші зауваження до обвинувального акту мають отримати відповідну реакцію суду під час судового розгляду справи та не є підставами для повернення обвинувального акту прокурору. Також прокурор, звернув увагу суду, на те, що захист стверджує, що інкримінування ч. 2 ст. 366 КК України порушує «принцип спеціальності» екстрадиції.

Проте, згідно з кримінальним процесуальним законом якщо суд встановить неможливість переслідування особи за певною статтею (через відсутність згоди іноземної держави), належним способом реагування є закриття провадження в цій частині (п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України), а не повернення обвинувального акта. Згідно ч. 7 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені п. 8 ч. 1 цієї статті (кримінальне провадження закривається стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу) виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження. Повернення обвинувального акта через недоліки, які можуть бути усунуті в ході судового розгляду, зокрема шляхом закриття провадження в частині, суперечить принципу процесуальної економії. Верховний Суд послідовно дотримується позиції: якщо обвинувальний акт містить всі формальні елементи, передбачені ст. 291 КПК України, то його повернення через неповноту викладу фактичних обставин чи відсутність певних доказів є незаконним. Також прокурор, звертав увагу суду на те, що ст.14 Європейської конвенції про видачу правопорушників обмежує можливість переслідування, але не визначає форму обвинувального документа в національному праві. Питання дотримання умов екстрадиції є питанням юрисдикції щодо конкретного епізоду, а не питанням форми обвинувального акта. Так, відповідно до ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників, видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана, і її особиста свобода ні з яких інших причин не може обмежуватися. Згідно ст. 576 КПК України (межі кримінальної відповідальності виданої особи) видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція). В разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності або виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу. В судовому засіданні прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого про повернення обвинувального акту, оскільки він повністю відповідає вимогам закону.

Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора ОСОБА_3 заперечили, посилаючись на відсутність у даному випадку підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Заслухавши доводи захисників, обвинуваченого та прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим статтею 291 цього Кодексу. Згідно вимог ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналізуючи вище перелічені норми закону, з урахуванням п. 5 ч.1 ст. 291 КПК України виклад фактичних обставин здійснюється прокурором на власний розсуд, які він вважає встановленими. Відповідно до ч. 1 ст. 576 КПК України видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція).

З наданих прокурором копій клопотання про видачу особи в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності від 03 червня 2022 року, ноти МЗС Іспанії №142/15.6 від 16.12.2024 щодо схвалення 10.12.2024 Радою Міністрів Іспанії, відповідно до ст.9.3 Закону Іспанії №4/1985 «Про пасивну екстрадицію», рішення стосовно видачі українській стороні в порядку екстрадиції громадянина України ОСОБА_4 , ухвали 00075/2023 (книга екстрадицій №6/2023) Центрального слідчого суду №6 від 20 лютого 2023 року, ухвали 14/2023 Пленуму Кримінальної палати Національної аудієнції від 17 березня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_4 був виданий правоохоронним органам України для притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що в ньому містяться як формулювання обвинувачення з викладом фактичних обставин вчинення злочину, які прокурор вважає встановленим, так і правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Посилання обвинуваченого на недотримання положень ст. 576 КПК України не є безпідставними, оскільки прокурор достовірно знаючи про не отримання згоди держави, яка видала особу, стосовно кримінального правопорушення, повинен був керуватись положеннями п.1, 3 ч.2 ст. 283, п.8 ч.1 ст. 284 КПК України, але в будь-якому випадку не мав достатніх підстав для звернення до суду з обвинувальним актом у якому формулювання обвинувачення містило кримінальне правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу (ч. 3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України).

Однак, не прийняв рішення про закриття кримінального провадження щодо відповідного кримінального правопорушення або інше законне рішення, а звернувся до суду з обвинувальним актом, що містить обвинувачення й стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.

Тим самим, створивши умови, для вирішення вказаного питання на стадії підготовчого судового засідання, що в цілому передбачено положеннями чинного КПК України.

При цьому, доводи про те, що вказані обставини є підставою для повернення обвинувального акту прокурору суд вважає безпідставними, оскільки КПК України регламентує порядок дій в разі виявлення відповідних обставин на стадії підготовчого судового засідання. Відповідно до п.2 ч.3. ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження в випадку встановлення підстав, передбачених п.8 ч.1 ст. 284 КПК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.10.2020 року, що набрала законної сили, клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_17 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12020000000000529 - задоволено.

Обрано підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Офісом Генерального прокурора скеровано до Міністерства юстиції Королівства Іспанія лист від 03 червня 2022 року №19/2/1-31113-22 про видачу ОСОБА_18 для притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 191 КК України. Видача за злочин, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України не запитувалась про що зазначено в вищевказаному листі.

Відповідно до ухвали 00075/2023 (книга екстрадицій №6/2023) Центрального слідчого суду №6 від 20 лютого 2023 року, серед іншого зазначено, що «Беручи до уваги ці передумови, а також те, що немає необхідності виносити рішення щодо злочину підробки документів, оскільки в самому запиті про екстрадицію зазначено, що запит не стосується цього злочину, оскільки строки давності щодо нього спливли за українським законодавством, безсумнівним є те, що поведінка, яка кваліфікується органами влади запитуючої держави як злочин розтрати чужого майна, передбачений статтею 191.5 Кримінального кодексу України, також підлягає кваліфікації в нашому кримінальному кодексі». Також судом встановлено, що відповідно до вказаної ухвали, постановлено оголосити обґрунтованою екстрадицію до України громадянина цієї держави ОСОБА_16 для притягнення його до кримінальної відповідальності за діяння, викладені в рішенні про арешт, винесеному 27 жовтня 2020 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва. Крім того, з цієї постанови вбачається, що ОСОБА_4 не відмовився від принципу спеціальності.

Відповідно до ухвали 14/2023 Пленуму Кримінальної палати Національної аудієнції від 17 березня 2023 року, відхилено апеляційну скаргу, подану процесуальним представником ОСОБА_16 на ухвалу про обґрунтованість екстрадиції до України. Відповідно до ноти МЗС Іспанії №142/15.6 від 16.12.2024, 10.12.2024 Радою Міністрів Іспанії, відповідно до ст.9.3 Закону Іспанії №4/1985 «Про пасивну екстрадицію», схвалено рішення стосовно видачі українській стороні в порядку екстрадиції громадянина України ОСОБА_4 .

Із матеріалів кримінального провадження також убачається, що 27 червня 2025 року в даному кримінальному провадженні складено обвинувальний акт та 27 червня 2025 року його вручено ОСОБА_4 і його захиснику адвокату.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана, і її особиста свобода ні з яких інших причин не може обмежуватися, за винятком таких випадків: a) якщо Сторона, яка її видала, на це згодна. Запит про згоду надсилається разом із документами, зазначеними у статті 12, та протоколом будь-якої заяви, зробленої виданою особою у зв`язку з відповідним правопорушенням. Згода дається, якщо правопорушення, у зв`язку з яким вона запитується, є таким, що тягне видачу відповідно до положень цієї Конвенції; b) якщо ця особа, маючи можливість залишити територію Сторони, якій вона була видана, не зробила цього впродовж 45 днів після її остаточного звільнення або, залишивши цю територію, знову туди повернулася.

За положеннями ч.ч. 1 і 4 ст. 576 КПК України видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція). В разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності або виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу.

З обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020000000000529, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.06.2020 року, вбачається, що зазначене у ньому кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 до 22.04.2013 року, тобто до його видачі Королівством Іспанія. Дозвіл на екстрадицію ОСОБА_18 надано для притягнення його до кримінальної відповідальності за діяння, викладені в рішенні про арешт, винесеному 27.10.2020 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва. Офісом Генерального прокурора скеровано до Міністерства юстиції Королівства Іспанія лист від 03 червня 2022 року №19/2/1-31113-22 про видачу ОСОБА_18 для притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 191 КК України. Видача за злочин, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України не запитувалась про що зазначено в вищевказаному листі.

При цьому, жодних документів, які б свідчили про надання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала ОСОБА_18 , на притягнення його до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, що був вчинений до 22.04.2013 року, не надано, що також підтверджено прокурором у судовому засіданні.

Згідно з приписами п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що кримінальне провадження №12020000000000529, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.06.2020 року, в частині обвинувачення ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 372, 576 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Кримінальне провадження №12020000000000529, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.06.2020 року, в частині обвинувачення ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала суду в частині закриття кримінального провадження №12020000000000529, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.06.2020 року, в частині обвинувачення ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

CуддяОСОБА_1