Рішення № 134329506, 24.02.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1132/25

Провадження №2-о/472/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановський А. О.,

за участю секретаря Маслюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Веселинове Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В :

24 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні.

У заяві представник заявника ОСОБА_2 зазначила, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має 65 повних років.

17 червня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Веселинівського районного управління юстиції у Миколаївській області складено відповідний актовий запис №27.

ОСОБА_3 тривалий час працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі та отримував пенсію у значно більшому розмірі ніж ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис № 115.

Після смерті чоловіка, заявниця ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням № 948130113173 від 01.08.2025 року у задоволенні її заяви було відмовлено з підстав не надання доказів на підтвердження факту перебування на його утриманні.

Так, згідно Витягу з Реєстру територіальної громади від 14.08.2025 року адреса місця проживання ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади від 14.08.2025 року адреса місця проживання ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 11.05.2008 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Фактично подружжя проживало за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті чоловіка.

Встановлення факту перебування на утриманні померлого ОСОБА_3 необхідно для реалізації заявницею права на отримання пенсії у разі втрати годувальника.

Просить суд встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на утриманні чоловіка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заяву, просить її задовольнити.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала повністю з тих же підстав зазначених в заяві та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що добре знає заявницю ОСОБА_1 , вона є її сусідкою та проживає через один будинок від неї. Дійсно ОСОБА_1 з 2014 року проживала разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , разом ходили на базар, ОСОБА_3 розповідав їй про те, що у нього добра пенсія оскільки він працював в районах Крайної Півночі, і заявниця у нього на утриманні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що померлий ОСОБА_3 був його другом, проживав у селищі Веселинове з 2014 року у своєї дружини по АДРЕСА_1 , займався домашнім господарством, допомагав дружині ОСОБА_1 , возив машиною на базар, до банку та в лікарню. У ОСОБА_3 були родичі, але він з ними не спілкувався.

Суд, заслухавши заявника, представника заявника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до наступного висновку.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо.

Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Веселинівського районного управління юстиції у Миколаївській області 17 червня 2014 року (а.с. 4).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний актовий запис № 115 (а.с. 5).

Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади від 14.08.2025 року адреса місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , дата реєстрації 17.06.2004 року (а.с. 6).

З Витягу з реєстру територіальної громади Веселинівської селищної ради за вих № 48516-02/06-08-2025 вбачається, що місце проживання громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 з 11.05.2008 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Знятий з реєстраційного обліку, як померлий. На день смерті за цією адресою зареєстрованих не було (а.с. 7).

Згідно довідки за вих. № 65-13-10/17 від 17.09.2025 року, виданої старостою Ставківського старостинського округу Тетяною Крижанівською, померлий ОСОБА_3 , був зареєстрований на підставі по господарської книги № 12, особовий рахунок НОМЕР_3 за адресою АДРЕСА_2 з 2008 року. Відповідно з обходами об`єктів по господарського обліку, які проводяться щорічно з 01-18 січня встановлено, що ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживав з 2014 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З накладної № 1309 від 13.09.2021 року вбачається, що ОСОБА_3 в ПП « ОСОБА_7 » було придбано холодильник «Смарт» за ціною 7000,00 грн.

Відповідно до відомості на виплату орендної плати № 3 за 2024 рік від 15.07.2024 року, ОСОБА_3 головою Фермерського господарства «Степ» було виплачено орендну плату в сумі 50 000,00 грн.

Також, з видаткової накладної № СПД-06933 від 17.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 було придбано плату до газового котла в сумі 10350 грн.

З довідки про доходи № 8259 5925 4222 7214 від 21.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.12.2023 року по 31.05.2024 року складає 45189,33. Розмір пенсії за грудень 2023 року по лютий 2024 року становив 7243,27 грн. та за березень 2024 року по травень 2024 року становив 7819,84 грн.

З довідки про доходи № 4161 1415 2721 8121 від 19.11.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області і отримує пенсію по інвалідності. Сума пенсії за період з 01.06.2025 по 30.11.2025 складає 18228,00 грн. Розмір її пенсії у червні 2025 року по листопад 2025 року становив 3038,00 грн.

З довідки № 1400-0501-8/11689 від 16.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області і отримує пенсію по інвалідності. Сума пенсії за період з 01.02.2025 по 31.07.2025 складає 17915,00 грн. З 01.02.2025 по 28.02.2025 розмір її пенсії становив 2725,00 грн, з 01.03.2025 по 31.03.2025 - 3038,00 грн, з 01.04.2025 по 30.04.2025 - 3038,00 грн, з 01.05.2025 по 31.05.2025 - 3038,00 грн, з 01.06.2025 по 30.06.2025 - 3038,00 грн., 01.07.2025 по 31.07.2025 року 3038,00 грн.

З довідки № 1400 -0501-8/11688 від 16.02.2026 року з Головного управління ПФУ в Миколаївській області встановлено, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області і отримував пенсію за віком згідно з Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Виплата пенсії припинена у зв`язку із смертю з 01.08.2025 року (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис від 22.07.2025 № 155). Нарахований та виплачений розмір пенсії за період з 01.02.2025 по 31.07.2025 складає 53215,39 грн. З 01.02.2025 по 28.02.2025 розмір його пенсії становив 8119,84 грн, з 01.03.2025 по 31.03.2025 - 9019,11 грн, з 01.04.2025 по 30.04.2025 - 9019,11 грн, з 01.05.2025 по 31.05.2025 - 9019,11 грн, з 01.06.2025 по 30.06.2025 - 9019,11 грн., з 01.07.2025 -31.07.2025 - 9019,11 грн.

ОСОБА_1 25.07.2025 року звернулась до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлого ОСОБА_3 ..

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 01.08.2025 прийнято рішення № 9481301113173 про відмову в призначенні пенсії відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу годувальника (документи про стаж та заробітну плату годувальника ОСОБА_3 , документи що підтверджують перебування ОСОБА_1 на утриманні годувальника) (а.с. 9).

У цій справі заявниця просить встановити факт її перебування на утриманні померлого чоловіка для отримання іншого виду пенсії.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення (Постанова ВП ВС у справі № 161/853/19 від 08.11.2019).

При цьому, заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а саме: факт перебування на утриманні у померлого чоловіка. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім`ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», або є особами з інвалідністю.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів.

Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Статтею 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Аналіз зазначених норм статей дає підстави для висновку про те, що чоловік (дружина) став непрацездатним, а саме, досягнув пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мають право на отримання пенсії за їх вибором: за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника (за умов, що вони були на повному утриманні померлого годувальника).

Отже, ОСОБА_1 , відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», отримує пенсію по інвалідності, при цьому, вона має право перейти на пенсію у зв`язку із втратою годувальника за умови знаходження на повному утриманні свого померлого чоловіка.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

За документом, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).

Порядком № 22-1 передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Вищенаведеними доказами підтверджується, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , хоча і померлий ОСОБА_3 був зареєстрований за іншою адресою, пенсія її чоловіка була постійним та основним джерелом для існування, оскільки доходи померлого чоловіка значно перевищували по сумі доходів заявниці.

Отже факт, який просить встановити ОСОБА_1 , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, має для неї юридичне значення, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 11-13, 19, 77-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту перебування на утриманні - задовольнити повністю.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на утриманні чоловіка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 24 лютого 2026 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський