Рішення № 134320948, 23.02.2026, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи670/727/25

№2/687/127/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 лютого 2026 року селище Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області

головуючого судді Горобець Н.О.,

за участю секретаря Литовченко В.К,

справа № 670/727/25;

сторони та інші учасники справи:

позивач ТОВ «ФК Єврокредит»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чемерівці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В грудні 2025 року Товариство з обмеженої відповідальністю «ФК Єврокредит» (далі - ТОВ «ФК Єврокредит») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 09.08.2021 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» (далі - АТ «Мегабанк») та ОСОБА_1 шляхом підписання Заяви-договору № ТDВ.2021.0022.22848 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою процентів за користування кредитом.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, станом на 03.09.2024 року утворилася заборгованість у розмірі 31541,43 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9985,06 грн; заборгованість по відсоткам 21556,37 грн.

03.09.2024 року між АТ «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс») було укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL1N426240, згідно з умовами якого АТ «Мегабанк» відступило на користь ТОВ «Мустанг Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі за договором № ТDВ.2021.0022.22848.

27.12.2024 року між ТОВ «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «Мустанг Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК Єврокредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі за договором № ТDВ.2021.0022.22848.

Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, відповідачка не здійснила жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки 31541,43 грн. заборгованості, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 9985,06 грн, заборгованості за процентами в сумі 21556,37 грн, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2420,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 11200,00 грн.

Відповідач відзиву до суду не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Чемеровецького районного суду від 14 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просив судові засідання по справі проводити без його участі, позов підтримує у повному обсязі, не заперечую щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка в судові засідання 09.02.2026 року, 26.02.2026 року не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надійшло.

23.02.2026 ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи, та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

09 серпня 2021 року ОСОБА_1 підписала Заяву-договір №ТDВ.2021.0022.22848 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Відповідно до вказаної Заяви-Договору відповідач підтвердила прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «Мегабанк» на приєднання до Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб, щодо карткових продуктів todobank, згоду з умовами Договору, а також положень усіх додатків до нього.

Відповідно до довідки про відкриття рахунків від 09.08.2021 року, ОСОБА_1 за час користування послугами банку були відкриті рахунку №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Згідно з наданою АТ «Мегабанк» довідкою-розрахунком заборгованості за договором №ТDВ.2021.0022.22848, станом на 03 вересня 2024 року заборгованість становить 31541,43 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9985,06 грн; заборгованість по відсоткам 21556,37 грн.

Даними виписок по особовим рахункам за період 09.08.2021-02.12.2022 та з 20.12.2022-03.09.2024 підтверджується, що відповідачка користувався кредитними коштами, а банк у подальшому здійснював нарахування відсотків на залишок заборгованості по кредиту.

03.09.2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, згідно з умовами якого АТ «Мегабанк» відступає за плату права грошово вимоги, а ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» приймає права вимоги до боржників, за цілим рядом договорів, у тому числі до ОСОБА_1 (а.с. 35-37).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 року, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 31541,43 грн, з яких: 9985,06 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 21556,37 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 39).

27.12.2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступає за плату права грошово вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» приймає права вимоги до боржників, за цілим рядом договорів, у тому числі до ОСОБА_1 (а.с. 42-43).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 року, ТОВ «ФК Єврокредит» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 31541,43 грн, з яких: 9985,06 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 21556,37 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 46).

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а далі до ТОВ «ФК Єврокредит» за договором № ТDВ.2021.0022.22848, укладеним 09 серпня 2021 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 .

Щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Мегабанк» дійсно було укладено кредитний договір

В порушення умов кредитного договору, відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 03.09.2024 року заборгованість становить 31541,43 грн, з яких 9985,06 грн тіло кредиту, 21556,37 грн відсотки за користування кредитом

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти та проценти за їх користування в добровільному порядку не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 31541,43 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2 422,40 грн.

Позивачем 01 липня 2025 року укладено договір про надання правничої допомоги №1/07 з Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» (а.с. 50-53).

Відповідно до Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12133174 від 14.08.2025 року, Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» надані послуги, пов`язані із проведенням юридичного та фінансового аналізу боржника, складанням позовної заяви про стягнення боргу. Вартість послуг 11200,00 гривень (а.с. 57).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними. Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. Участі в судового засіданні представник позивача не брав.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11200 грн, який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» 31541 (тридцять одну тисячу п`ятсот сорок одну) гривню 43 коп. заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К Єврокредит» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», місце знаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1 офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Н.О. Горобець