Постанова № 1343202, 24.01.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

24.01.08 Справа№ 12/332А

Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Джус Р.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства “Українська продовольча компанія”, с. Старий Майдан

до відповідача: Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області, м. Радехів

про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.11.2007 р. № 0000262301/3

Представники:

Від позивача: Гордієнко О.Ю. (довіреності в справі)

Від відповідача: Панчишин А.І., Полійчук С.Г. (довіреності у справі)

В судовому засіданні представника сторін роз’яснено їхні процесуальні права та обов’язки передбачені ст.ст. 27,29 ,49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема право заявляти відводи. Здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Суть справи: До господарського суду Львівської області заявлено позов Приватного підприємства “Українська продовольча компанія” до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.11.2007 р. № 0000262301/3 .

Ухвалою суду від 20.11.2007 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд на 05.12.2007 р.

05.12.2007 р. розгляд справи у зв’язку з неявкою сторін було відкладено на 18.12.2007 р.

В попереднє засідання, яке відбулося 18.12.2007 р. представники сторін з’явилися. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав наведених у позовній заяві, представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні. Ухвалою від 18.12.2007 р. суд закінчив попередній розгляд справи та перейшов до судового розгляду, який призначив на 17.01.2008 р.

20.12.2007 р. позивач уточнив позовні вимоги, а саме просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000262301/3 від 12.11.2007 р., тому суд розглядає спір в межах уточнених позовних вимог.

17.01.2008 р. представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

В судове засідання, яке було призначене на 24.01.2008 р. представники сторін з’явилися.

Представник позивача вважає, що він вправі був відносити до валових витрат суми по придбаних товарно-матеріальних цінностях перевезення яких не підтверджено товарно - транспортними накладними, а наявність чи відсутність товаро-транспортних накладних не може бути підставою для віднесення до валових витрат сум по придбанню товару.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив залишити в силі спірне податкове повідомлення-рішення № 0000262301/3 від 12.11.2007 р.

Повний текст рішення виготовлено , підписано та оголошено 24.01.2008 року.

Суд, заслухавши пояснення та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Державною податковою інспекцією у Радехівському районі Львівської області була проведена виїзна планова перевірка за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2006 р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами даної перевірки було складено Акт перевірки № 75/2301/20856803 від 21.03.2007 р., яким встановлено порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», а саме порушення :

п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР підприємством при визначені валового доходу в декларації з податку на прибуток за 2006 р. не включено приріст балансової вартості запасів малоцінних та швидкозношуючих предметів на суму 12422,54 грн.

В порушення п.п.11.2.3 п. 11.2 ст.11 вище зазначеного Закону підприємством до валових витрат віднесено вартість товарів, придбаних у СПД ФО Семчак Надії Орестівни, яка не є платником податку на прибуток, без документів, що підтверджують факт поставки товарів-товаро-транспортних накладних.

ПП „Українська продовольча компанія” (надалі Покупець) та ПП Семчак Надія Орестівна (надалі Постачальник) уклали угоду № 7/1 від 7.02.2006 р. про продаж борошна. ПП „Українська продовольча компанія” віднесла до валових витрат вартість товарів, придбаних у ПП Семчак Надії Орестівни.

На підставі зазначеного акту № 75/2301/20856803 від 21.03.2007 р. державна податкова інспекція у Радехівському районі Львівської області приймає податкове повідомлення-рішення від 12.11.2007 р. № 0000262301/3 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 362361,50 грн. із яких основний платіж 250658,30 грн. та штрафні (фінансові) санкції 111703,20 грн.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін і всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

У відповідності до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідач в акті документальної перевірки (пункт 3.1.2) покликається на те, що в документах наданих до перевірки відсутня інформація про транспортування товару. Дане твердження не заслуговує на увагу суду, оскільки відповідачем в акті документальної перевірки, ні в судових засіданнях не доведено та документально не підтверджено факту віднесення до валових витрат понесені транспортні витрати, а покликання на неправомірне віднесення до валових витрат сум по придбаних товарно - матеріальних цінностях перевезення яких не підтверджено товарно - транспортними накладними суперечить чинному законодавству.

Щодо ТТН, то, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що товарно –транспортна накладна —єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Перевіряючим органом не враховано, що товарно –транспортна накладна, відповідно до вказаних вище Правил, призначена для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. З метою податкового обліку ТТН- не застосовується.

Як вбачається з угоди № 7/1, а саме п. 7 доставка товару здійснюється за рухунок постачальника-ПП Семчак Надії Орестівни.

Однак, як вбачається з довідки про результати невиїзної документальної, виїзної позапланової перевірки ПП Семчак Н.О. з питань правових відносин з ПП „Українська продовольча компанія” підприємець складських приміщень не використовує, транспортування товару проводилося за рахунок покупця, тобто позивач здійснював транспортування товарів своїм транспортом, тому не відніс до валових витрат суми витрат за транспортування товарів.

Отже, судом встановлено, що позивач включив до валових витрат вартість лише придбаних товарно –матеріальних цінностей-правомірно. Факт отримання товару підтверджується накладними (а.с. 95-128), також позивач представив суду належно оформлені податкові накладні (а.с. 95-128), які заповнені у відповідності з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість.

Податкове повідомлення –рішення № 0000262301/3 від 12.11.2007 р, яким визначені податкові зобов’язання по податку на прибуток в сумі 362063,29 грн. (із яких основний платіж 250452,01 грн. та штрафні фінансові санкції 111611,28 грн.) суперечить чинному законодавству, тому його слід визнати нечинним.

Приріст балансової вартості запасів в декларації за 2006 р. в рядку 01.2 К1 відображено суму 99787,00 грн. По даних перевірки, враховуючи запаси малоцінних та швидкозношуючих предметів, приріст балансової вартості запасів в декларації з податку на прибуток повинен становити 112210,00 грн.

Рішенням ДПА у Львівській області від 27.08.2007 р. № 17049/10/25-005/920 про результати розгляду повторної скарги частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.04.2007 р. № 0000262301/0 з врахуванням податкового повідомлення-рішення № від 13.06.2007 р. № 0000262301/1. Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Радехівському районі від 12.11.2007 р. № 0000262301/3 визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 362361,50 грн.

Як вбачається з рішення про результати розгляду скарги від 27.08.2007 року ДПА у Львівській області позивачем при визначені валового доходу в декларації з податку на прибуток за 2006 р. не включено приріст балансової вартості запасів малоцінних та швидкозношуючих предметів на суму 825,17 грн.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, судом встановлено, що позивач допустив порушення податкового законодавства при формуванні витрат, відповідно частково застосовані відповідачем санкції є правомірними, тому в стягненні 298,21 грн. (з яких 206,29 грн.-основна заборгованість та 91,92 грн.- штрафна (фінансова) санкція, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково.

На підставі наведеного, керуючись п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.ст.17, 48, 69, 71, 122-124, 138-140, 151-154, 160-163, п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Постановив:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000262301/3 від 12.11.2007 р. Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області про визначення Приватному підприємству “Українська продовольча компанія” податкові зобов’язання по податку на прибуток в сумі 362063,29 грн.( із яких основний платіж 250452,01 грн. та штрафні фінансові санкції 111611,28 грн.)

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Главою І “Апеляційне провадження” Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя