Вирок № 134317019, 24.02.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3510/15-к

Провадження № 1-кп/452/154/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Самборі у кримінальному провадженні №12015140290001169 від 30.09.2015 р. обвинувальний акт відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Самбір Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 ,українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, згідно ст.89 КК України не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Як визнано судом доведеним, ОСОБА_5 , 29 вересня 2015 року о 12 год.30 хв., будучи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля магазину «Продукти Кулінарія», що в м.Самборі по вул.І.Франка, 69, Львівської області, під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_7 , маючи умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_7 декілька ударів кулаками по обличчі та декілька ударів ногами по тулубу, внаслідок чого спричинив потерпілому тупу травму живота з розривом бриджі тонкої кишки, крововилив в жирову клітковину живота біля пупка, які утворились від дії твердих тупих предметів, незадовго до поступлення в Самбірську ЦРЛ і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент утворення, та синець на лівій орбітальній ділянці на верхній повіці, рану переділці носа на фоні синця, який опускається з кінчика носа на верхню губу, синець на каймі верхньої губи, який переходить на слизову оболонку, які утворилисьнезадовго до поступлення на лікування і відносяться до легкого тілесного ушкодження у живих осіб, внаслідок чого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в Самбірській ЦРЛ.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, тобто наніс умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2017 року було задоволено клопотання прокурора, кримінальне провадження №12015140290001169 від 30.09.2015 р. про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України зупинене до розшуку обвинуваченого ОСОБА_5 ; оголошено в розшук ОСОБА_5 .

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 серпня 2025 року відновлено судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140290001169 від 30.09.2015 р., про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 січня 2026 року залучено ОСОБА_4 в якості потерпілої у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, зважаючи на позицію потерпілої, відсутність заперечень інших учасників кримінального провадження, суд вважає ОСОБА_4 правонаступником цивільного позивача ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні, від дачі показів відмовився на підставі ст.63 Конституції України. Наявні в справі докази його винуватості він не оспорює. Дуже шкодує що таке зробив, запевнив суд, що більше так вчиняти не буде. Цивільний позов визнав повністю.

Отримавши підтвердження обвинуваченим фактичних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає, доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в умисному нанесенні ОСОБА_7 тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, а тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.121 КК України є вірною.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує особу обвинуваченого, якийзгідно ст.89 КК України не судимий, скоїв тяжкий злочин, по місцю проживання характеризується позитивно,на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Як обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_9 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає : щире каяття.

Як обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України,суд визнає вчинення ним злочину, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому суд відхиляє озвучене в судових дебатах захисником адвокатом ОСОБА_6 клопотання про виключення даної обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 , із пред`явленого обвинувачення, оскільки доказів на спростування цього захисником не надано. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння визнав повністю і судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин проводилось із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього; дослідження в цій частині інших доказів по справі судом було визнано недоцільним.

За таких обставин суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у вигляді позбавлення волі, як єдиний засіб виправлення та перевиховання в умовах ізоляції від суспільства.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Потерпілим ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_5 подано позовну заяву, яку до початку розгляду справи по суті було уточнено, про стягнення завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн.

У зв`язку із смертю потерпілого ОСОБА_8 та поданою до суду заявою ОСОБА_4 про визнання її потерпілою у даному кримінальному провадженні, ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 січня 2026 року ОСОБА_4 залучено в якості потерпілої у даному кримінальному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_4 , як правонаступник цивільного позивача ОСОБА_8 повністю підтримала вищевказану позовну заяву, просила суд її задовольнити в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_5 позов визнав повністю, згоден із його задоволенням.

Враховуючи характер протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 , визнання ним позову, глибину та тривалість моральних страждань потерпілої ОСОБА_4 у зв`язку з втратою сина, виходячи з принципу розумності і справедливості, суд вважає що для відшкодування завданої моральної шкоди в користь потерпілої слід стягнути із ОСОБА_5 200 000 грн., а позов задовольнити повністю.

Речових доказів у кримінальному провадженні не має.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні не має.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

За правилами ч.7 статті 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання, термін перебування ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом з 07.10.2015 по 06.01.2016 включно, згідно ухвал слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07.10.2015 року та від 30.11.2015 року, з розрахунку : три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Окрім цього, у строк відбування покарання ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.72 КК України, слід також зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 13.11.2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_8 (правонаступник ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином задовольнити. Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 200 000 (двісті тисяч) грн.00 коп. на відшкодування моральної шкоди завданої злочином.

За правилами ч.7 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання, термін його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 07.10.2015 по 06.01.2016 включно, згідно ухвал слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07.10.2015 року та від 30.11.2015 року, з розрахунку : три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 13.11.2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 24.04.2026 включно.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з часу проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя