Рішення № 134315174, 24.02.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5267/25

Провадження №: 2/332/492/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Завіновської А.П.,

при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.,

за участю: представника позивача адвоката Біліченка О.О.,

представника відповідача адвоката Ніколенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в інтересах останнього адвокатом Біліченком Олегом Олександровичем, до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення моральної шкоди,

встановив:

30.09.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Біліченко Олег Олександрович, звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначав наступне.

ОСОБА_1 в період з 1990 року по 2024 рік працював у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», в умовах впливу шкідливих виробничих факторів в мартенівському цеху.

08.04.2024 року позивач звільнився з ПАТ «Запоріжсталь» на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію).

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 27.11.2024 року, № 12/936/4 виданим «Науково-дослідним інститутом гігієни праці та профзахворювань Харківського національного медичного університету, позивачу встановлено професійні захворювання: 1) Хронічний бронхіт змішаної етіології (пил, токсичні речовини, інфекція) у фазі нерізкого загострення. Легенева недостатність першого ступеню захворювання професійне, вперше встановлене в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, ЛЕК 27.11.2024; 2) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (2 ст.) - за класифікацією Остапкович В.Є. та Пономарьової Н.І. захворювання професійне від тривалої дії шуму на виробництві, вперше встановлене в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, ЛЕК 27.11.2024.

Виходячи з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30.05.2025 року (Форма П-4): Пункт 9: Дата встановлення остаточного діагнозу за вказаними вище професійними захворюваннями 27.11.2024 року. Пунктами 17, 18 цього Акту встановлено: «Хронічне професійне захворювання виникло внаслідок тривалого стажу роботи позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь» (34 роки 01 місяць). Причиною виникнення отриманих позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» шкідливих виробничих факторів, перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту шум, хімічні фактори, фактичні показники яких значно перевищують нормативні».

В пунктах інформаційної довідки про умови праці, працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання від 03.05.2024 року також зазначений перелік (кількісна характеристика) шкідливих факторів, що мали місце під час виконання працівником технологічного процесу, фактори виробничого середовища та трудового процесу, де зазначається таблиця з переліком цих факторів, у одній колонці якої вказане «нормативне значення» (яке є гранично допустимим), а в інших колонках «фактичне значення» згідно атестацій, яке по багатьох факторах перевищує нормативне, іноді в десятки разів.

Згідно п.п. 16, 17.2.3, 17.2.4 Витягу з рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи № 52/25/4972/В (рішення від 03.09.2025 р. № 52/25/4972/Р, складеному у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради) ступінь втрати професійної працездатності позивача внаслідок професійних захворювань складає 25 %.

Таким чином, наявний причинний зв`язок між захворюванням позивача, та як наслідок цього, втратою працездатності на 25 % та роботою на підприємстві відповідача.

Отже, позивачу завдана моральна шкода, яка настала в результаті професійного захворювання, та яка проявляється в тому, що позивач не має змоги вести звичне життя. Постійні фізичні страждання, внаслідок професійного захворювання, спричиняють душевні страждання, призводять до хвилювань, депресивного стану позивача.

Крім того, у відповідності до п. 105 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 17.04.2019 року № 337, після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), до складу якої зокрема входить представник (представники) роботодавця. При цьому, протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3, роботодавець повинен надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

27.12.2024 року відповідачем було отримано повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (медичний висновок) відносно позивача.

Водночас до територіального органу Держпраці відповідачем було подано письмову інформацію про прізвище, ім`я по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування лише 23.05.2025 року.

Отже, через зазначену бездіяльність відповідача, протягом майже шести місяців, позивач був вимушений хвилюватися, страждати, оскільки така бездіяльність перешкоджала отриманню належних позивачу законних виплат у зв`язку із професійним захворюванням.

Таким чином, у позові порушена вимога про стягнення з ПАТ «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 , у якості відшкодування моральної шкоди в розмірі 35 000 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2025 року у вказаній справі було відкрито провадження і її призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 14 год. 30 хв. 23.10.2025 року. В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, останній раз на 12 год. 00 хв. 19.02.2026 року.

Відповідачем в особі представника - адвоката Ніколенка М.М., подано відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним.

Під час працевлаштування на ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_1 , був ознайомлений з важкими та шкідливими умовами праці та надав свою добровільну згоду на роботу у цих умовах. Зі свого боку ПАТ «Запоріжсталь» при прийому на роботу позивача повідомляло його про наявність у нього права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до діючого законодавства і колективного договору. Таким чином, позивач був обізнаний про шкідливі фактори, які присутні на його робочому місці на підприємстві відповідача та добровільно без примусу погодився виконувати доручену йому роботу. Під час роботи на ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_1 щороку проходив періодичні медичні огляди, у зв`язки з чим, допускався відповідачем до роботи за своєю професією. Жодної інформації стосовно виявлення у позивача початкових стадій будь-яких професійних захворювань або лікування, ПАТ «Запоріжсталь» не отримувало. Тобто, протягом роботи ОСОБА_1 на ПАТ «Запоріжсталь» та на момент його звільнення з підприємства, відсутні будь-які докази наявності у нього професійних захворювань. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він тривалий час хворіє або хворів, відсутні будь-які первинні медичні документи (виписки, довідки та ін.). За результатами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) Форми П-4 від 30.05.2025 року, згідно п. 17 вказаного Акту, хронічне професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло внаслідок відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу через відсутність скарг у позивача на стан здоров`я та ознак його погіршення під час проходження ним періодичних оглядів. Отже, вказані обставини свідчать, що позивач не дбав про особисту безпеку і здоров`я, не повідомляв роботодавця про свій дійсний стан здоров`я, про необхідність проведення позачергового медичного огляду, тому однією з суттєвих причин втрати працездатності позивача є його власні дії/бездіяльність. Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 52/25/4972/В від 03.09.2025 року позивачу встановлена ступінь втрати працездатності 25% та без встановлення групи інвалідності. В обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання (п. 16 Витягу) зазначено про патологію з легкими функціональними порушеннями, що не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності. Втрата працездатності була встановлена позивачу 03.09.2025 року, а з позовом позивач звернувся до суду вже 30.09.2025 року, що свідчить про те, що якщо моральні страждання і мали місце у позивача, то вони мають явно виражений нетривалий характер. Визначений у даному випадку ступінь втрати професійної працездатності позивача на рівні 25 % є доволі незначним. Позивач не має статусу особи з інвалідністю, не потребує додаткового догляду та має можливість працювати. Отже, заявлена сума моральної шкоди є завищеною та не відповідає принципам розумності та справедливості. З огляду на вказане, представник відповідача просив у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Біліченко О.О. подав відповідь на відзив, в якому наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того, просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

Представник відповідача адвокат Ніколенко М.М. подав заперечення на відповідь на відзив, в яких в задоволенні позовних вимог просив відмовити. Крім того, з приводу витрат на професійну правничу допомогу зазначав, що дана справа не відноситься до складних, а тому сума витрат є завищеною та неспівмірною з ціною позову, у зв`язку з чим просив у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

В судове засідання позивач не з`явився, надав повноваження на представництво його інтересів в суді своєму представнику адвокату Біліченку О.О.

З огляду на вказані обставини, розгляд справи здійснено у відсутність позивача.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, з підстав наведених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись зокрема на відсутність порушення прав позивача на своєчасне розслідування причин виникнення професійного захворювання.

Перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з трудової книжки позивача, останній з 01.03.1990 року був прийнятий в мартенівський цех слюсарем ремонтником 6 розряду; наказом № 233л від 24.04.2003 року позивача призначено майстром з ремонту енергообладнання ділянки теплоенергетики; наказом № 1998/л від 23.12.2016 року у зв`язку зі зміною штатного розпису позивача призначено майстром з ремонту енергообладнання та систем випарного охолодження ділянки теплоенергетики; наказом № 259/л від 08.04.2024 року ОСОБА_1 звільнено, згідно до ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію (а.с. 12-18).

Рішенням загальних зборів акціонерів від 07.08.2015 Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (скорочено ПАТ «Запоріжсталь»).

Таким чином, стаж роботи позивача на підприємстві відповідача складає 34 роки 01 місяць.

Виходячи з медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) за № 12/936/4 від 27.11.2024 року, у ОСОБА_1 встановлені вперше професійні захворювання: 1) Хронічний бронхіт змішаної етіології (пил, токсичні речовини, інфекція) у фазі нерізкого загострення. Легенева недостатність першого ступеню захворювання професійне, вперше встановлене в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, ЛЕК 27.11.2024; 2) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (2 ст.) - за класифікацією Остапкович В.Є. та Пономарьової Н.І. захворювання професійне від тривалої дії шуму на виробництві, вперше встановлене в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, ЛЕК 27.11.2024 (а.с. 19).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2025 року (Форма П-4), затвердженого т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 02 червня 2025 року, комісією проведено розслідування причин виникнення у ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання (отруєння) і встановлено наступне:

Дата встановлення остаточного діагнозу 27.11.2024 року. Заклад охорони здоров`я, який встановив діагноз: Клініка Науково-дослідного інституту праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету. Захворювання виявлено під час медичного огляду, звернення до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради. ОСОБА_1 працював на посаді майстра з ремонту енергоустаткування та систем випарювального охолодження. Загальний стаж роботи 43 роки 03 місяці, за професією 07 років 04 місяці, у цеху в умовах шкідливих факторів 34 роки 01 місяць.

Пункт 13. Висновок про наявність шкідливих умов праці за Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 р. № 248, умови праці на робочому місці ОСОБА_1 відносяться до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі»: по вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин, в тому числі аерозолю фіброгенної дії до 3 класу 4 ступеня «Шкідливі»; по показникам мікроклімату до 3 класу 4 ступеня «Шкідливі»; по рівню шумового навантаження до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; загальна оцінка до 3 класу 4 ступеня «Шкідливі».

Пункт 14. Діагноз основний:

1) Хронічний бронхіт змішаної етіології (пил, токсичні речовини, інфекція) у фазі нерізкого загострення. Легенева недостатність першого ступеню захворювання професійне, вперше встановлене в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, ЛЕК 27.11.2024; 2) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (2 ст.) - за класифікацією Остапкович В.Є. та Пономарьової Н.І. захворювання професійне від тривалої дії шуму на виробництві, вперше встановлене в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, ЛЕК 27.11.2024.

Діагноз супутній: розповсюджений остеохондроз хребта, з переважним ураженням шийного та попереково-крижового відділів хребта, протрузії дисків С3-С6, L1-L2, L4-L5, L5-S1, стадія нестійкої ремісії (М42), ДОА крупних суглобів ПФ І-ІІ ст. (М19), Хронічний субатрофічний ринофаринголарингіт в фазі нестійкої ремісії (J31). Викривлення носової перегородки (J34.2). Пресбіопія (Н52.4), гіперметропія слабкого ступеню (Н52.0), початкова вікова катаракта (Н25.0), ангіопатія сітківки обох очей (Н36.8).

Професійні захворювання встановлені вперше. На момент розслідування хворий ОСОБА_1 з 09.04.2024 року не працює на ПАТ «Запоріжсталь».

Пункт 17. Хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин:

Майстер з ремонту енергоустаткування та систем випарювального охолодження дільниці теплоенергетики мартенівського цеху ПАТ «Запоріжсталь» організовує і оперативно керує ремонтом та утриманням енергоустаткування цеху і устаткування систем випарювального охолодження; організує безаварійну, надійну роботу енергетичного устаткування цеха: трубопроводів газу, кисню, стисненого повітря, води, паропроводів, систем опалення, запірної арматури, каналізації, насосів та іншого. Організує заходи з охорони праці у відповідності до вимог діючих міжнародних стандартів, законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та пожежної безпеки; організовує функціонування та удосконалення інтегрованої системи менеджменту якості, енергоефективності, охорони праці і екології у відповідності з вимогами міжнародних стандартів; вирішує інші питання, пов`язані з діяльністю підлеглого підрозділу.

Внаслідок недосконалості технологічного процесу, тривалого стажу роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих виробничих факторів у ПАТ «Запоріжсталь» (стаж роботи 34 роки 01 місяць) та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю скарг на стан здоров`я під час проходження хворим періодичних медичних оглядів.

Пункт 18. Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): наявність на робочому місці майстра з ремонту енергоустаткування та систем випарювального охолодження дільниці теплоенергетики мартенівського цеху ПАТ «Запоріжсталь» (стаж роботи 07 років 04 місяці) наступних шкідливих виробничих факторів:

І. Хімічні фактори:

-концентрація марганцю оксиду (у перерахунку на МnO2) перевищує ГДК в 1,9-2,2 рази (0,0947-0,1113 мг/м3 при ГДК 0,05 мг/м3). Концентрації ангідрилу сірчистого (6,0646-6,3921 мг/м3 при ГДК 10,0 мг/м3), азоту діоксиду (1, 6058-1,6844 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3)Ю вуглецю (ІІ) оксиду (12,6 12,8 мг/м3 при ГДК 20,0 мг/м3), не перевищують ГДК. З урахування ефекту сумації речовин односпрямованої дії, концентрації азоту діоксиду та вуглецю (ІІ) оксиду перевищують ГДК в 1,4-1,5 рази, згідно з «Державними медико-санітарними нормативами допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.07.2024 № 1192 Державні медико-санітарні нормативи № 1192);

-концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу від 2 до 10% перевищує ГДК у 10,0-13,4 рази (39,3442-53,5146 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3), концентрація заліза (ІІІ) оксиду перевищує ГДК у 3,2 рази (19,2624-19,3840 мг/м3 при ГДК 6,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин односрямованої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 13,2-16,6 рази, згідно з Державними медико-санітарними нормативами № 1192.

ІІ. Шум: еквівалентний рівень шуму перевищує ГДР на 10,4-12,2 дБА (90,4-92,2 дБА, при ГДР 80 дБА), згідно з ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми шуму, ультразвуку та інфразвуку».

Наявність на робочому місці майстра з ремонту енергоустаткування дільниці теплоенергетики мартенівського цеху ПАТ «Запоріжсталь» (стаж роботи 13 років 08 місяців) шкідливих виробничих факторів:

І. Хімічні фактори:

-концентрація марганцю оксиду (у перерахунку на МnO2) перевищує ГДК в 1,2 рази (0,0612-0,0622 мг/м3 при ГДК 0,05 мг/м3). Концентрації ангідриду хромового перевищують ГДК в 1,4 рази (0,0143-0,0144 мг/м3 при ГДК 0,01 мг/м3), ангідриду сірчистого перевищують ГДК в 1,75 рази (9,8641-10,7549 мг/м3 при ГДК 10,0 мг/м3). Концентрації азоту діоксиду (1,4048-1,4730 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3), вуглецю (ІІ)оксиду (17,0 мг/м3 приГДК 20,0 мг/м3), не перевищують ГДК. З урахування ефекту сумації речовин односпрямованої дії, концентрації азоту діоксиду та вуглецю (ІІ) оксиду перевищують ГДК в 1,55-1,6 рази, згідно з «Державними медико-санітарними нормативами № 1192;

-концентрація кремнію діоксиду кристалічного вмісту в пилу 2-10% перевищує ГДК в 11,25-11,5 рази (45,2599-46,0876 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3), концентрація заліза (ІІІ) оксиду перевищує ГДК в 1,17-1,2 рази (7,0513-7,4151 мг/м3 при ГДК 6,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин односпрямованої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 12,4 12,7 рази,згідно з «Державними медико-санітарними нормативами № 1192;

ІІ. Шум: еквівалентний рівень шуму перевищує ГДР на 11-14 дБА (91-94 дБА, при ГДР 80 дБА), згідно з ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми шуму, ультразвуку та інфразвуку».

Наявність на робочому місці майстра з ремонту енергоустаткування дільниці теплоенергетики мартенівського цеху ПАТ «Запоріжсталь» (стаж роботи 13 років 01 місяць) шкідливих виробничих факторів:

І. Хімічні фактори:

-концентрація марганцю оксиду (у перерахунку на МnO2) перевищує ГДК в 1,2 рази (0,0622 мг/м3 при ГДК 0,05 мг/м3). Концентрації ангідриду хромового перевищують ГДК в 1,4 рази (0,0143 мг/м3 при ГДК 0,01 мг/м3), ангідриду сірчистого перевищують ГДК в 1,75 рази (10,7549мг/м3 при ГДК 10,0 мг/м3). Концентрації азоту діоксиду (1,4048-1,4730 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3), вуглецю (ІІ) оксиду (17,0 мг/м3 при ГДК 20,0 мг/м3), не перевищують ГДК. З урахуванням ефекту сумації речовин односпрямованої дії, концентрації азоту діоксиду та вуглецю (ІІ) оксиду перевищують ГДК в 1,6 рази, згідно з «Державними медико-санітарними нормативами № 1192;

-концентрація кремнію діоксиду кристалічного вмісту в пилу 2-10% перевищує ГДК в 11,25 рази (46,0876 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3), концентрація заліза (ІІІ) оксиду перевищує ГДК в 1,17 рази (7,0513 мг/м3 при ГДК 6,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин односпрямованої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 12,7 рази,згідно з «Державними медико-санітарними нормативами № 1192.

ІІ. Шум: еквівалентний рівень шуму перевищує ГДР на 15 дБА (95 дБА, при ГДР 80 дБА), згідно з ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми шуму, ультразвуку та інфразвуку» (а.с. 20-27).

Аналогічні обставини щодо шкідливості умов праці позивача на підприємстві зазначені і в інформаційній довідці про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння), складеної Головним державним інспектором відділу гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області від 02.05.2024 року (а.с. 28-40).

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 52/25/4972/В від 03.09.2025 року визначено: причина втрати професійної працездатності професійне захворювання; відсоток втрати працездатності 25%; дата встановлення професійного захворювання: 02.06.2025 року (а.с. 43-44).

З Листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ПС/3.1/7293-25 від 14.04.2025, наданого на адвокатський запит, вбачається, що Міжрегіональне управління отримало повідомлення за формою П-3 про хронічне професійне захворювання (отруєння) встановлене ОСОБА_1 , - 02.12.2024 року. При цьому, зазначено, що Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці направляло листи ПАТ «Запоріжсталь» про надання членів комісії для розслідування причин виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 , але станом на 14.04.2025 (листи Міжрегіонального управління від 09.12.2024 № ПС/1/21913-24, 17.12.2024 № ПС/1/22527-24, 10.01.2025 № ПС/1/735-25, 12.02.2025 № ПС/1/3033-25, 25.02.2025 № ПС/1/3857-25, 24.03.2025 № ПС/1/5656-25), адміністрацією ПАТ «Запоріжсталь» не надано відповіді та інформацію про представника (представників) підприємства для включення до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 (а.с. 47-48).

Згідно до повідомлення Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ПС/3.1/9503-25 від 15.05.2025, наданого на адвокатський запит, станом на 15.05.2025 (листи Міжрегіонального управління щодо надання представника підприємства для включення до складу комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання від 09.12.2024 № ПС/1/21913-24, 17.12.2024 № ПС/1/22527-24, 10.01.2025 № ПС/1/735-25, 12.02.2025 № ПС/1/3033-25, 25.02.2025 № ПС/1/3857-25, 24.03.2025 № ПС/1/5656-25), відповідь від ПАТ «Запоріжсталь» не отримано. За результатами проведеного Міжрегіональним управлінням заходу державного нагляду на ПАТ «Запоріжсталь» 18.04.2025 складено Акт перевірки (№ ПС/ЗП/12479/0472) та видано припис (№ ПС/ЗП/12479/0472П), яким встановлено строк на усунення порушення законодавства до 22.04.2025 року. Згідно з листом ПАТ «Запоріжсталь» від 22.04.2025 № 2009748 вимоги припису Міжрегіонального управління від 18.04.2025 року № ПС/ЗП/12479/0472/П не виконані, письмова інформація про прізвище, ім`я по батькові та посаду, представника (представників) якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання не надані. В період з 28.04.2025 по 02.05.2025 Міжрегіональним управлінням був проведений позаплановий захід державного нагляду на ПАТ «Запоріжсталь» щодо виконання вимог припису від 18.04.2025 № ПС/ЗП/12479/0472П. За результатами заходу на посадову особу ПАТ «Запоріжсталь» складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 188-4 КУпАП та винесено постанову про адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 54-56).

Відповідно до листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за № ПС/3.1/18715-25 від 29.09.2025 року, 23.05.2025 року ПАТ «Запоріжсталь» за № 2011835 до територіального органу Держпраці направлено повідомлення з даними представників підприємства, які направляються для участі в роботі комісії з розслідування хронічного професійного захворювання. Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 27.05.2025 року за № 1388/ПС утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та складено Акт за формою П-4 від 30.05.2025 року відносно ОСОБА_1 (а.с. 61-63).

Згідно медичних довідок про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника за № 1751 за період з 20.01.2012 по 20.01.2013 року, з 07.03.2013 по 07.03.2014 року, 09.01.2014 по 09.01.2015 року, за період з 02.03.2015 по 02.03.2016 року, з 25.02.2016 року по 25.02.2017 року, за період з 24.02.2017 по 24.02.2018 року, з 20.03.2018 по 20.03.2019 року, за 05.03.2019 року, з 13.03.2020 по 13.03.2021 року, з 13.04.2021 по 13.04.2022 року, з 04.05.2022 по 04.05.2023 року, з 03.04.2023 по 03.04.2024 року, ОСОБА_1 за висновком комісії, визнаний придатним для роботи за професією (а.с. 96-98).

Статтею 43 Конституції України, статтею 2 КЗпП України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Частиною 8 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

За статтею 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу (ст. 153 КЗпП України).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою. Перелік професійних захворювань за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, затверджується КМУ.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ст. 173 КЗпП України).

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За нормами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Iталії») i в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ вiд 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст . 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 по справі № 1-9/2004, ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв i тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

При оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.

Судом встановлено, що умови праці на підприємстві відповідача (на робочому місці) не відповідали безпечним стандартам. Відповідно до акту розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2025 року (Форма П-4), позивачу встановлено діагнози:

1) Хронічний бронхіт змішаної етіології (пил, токсичні речовини, інфекція) у фазі нерізкого загострення. Легенева недостатність першого ступеню захворювання професійне, вперше встановлене в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, ЛЕК 27.11.2024;

2) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (2 ст.) - за класифікацією Остапкович В.Є. та Пономарьової Н.І. захворювання професійне від тривалої дії шуму на виробництві, вперше встановлене в клініці НДІ ГП та ПЗ ХНМУ, ЛЕК 27.11.2024.

Діагноз супутній: розповсюджений остеохондроз хребта, з переважним ураженням шийного та попереково-крижового відділів хребта, протрузії дисків С3-С6, L1-L2, L4-L5, L5-S1, стадія нестійкої ремісії (М42), ДОА крупних суглобів ПФ І-ІІ ст. (М19), Хронічний субатрофічнийринофаринголарингіт в фазі нестійкої ремісії (J31). Викривлення носової перегородки (J34.2). Пресбіопія (Н52.4), гіперметрпія слабкого ступеню (Н52.0), початкова вікова катаракта (Н25.0), ангіопатія сітківки обох очей (Н36.8).

Професійні захворювання встановлені вперше.

Отже, надані позивачем докази у їх сукупності дають підстави для висновку про наявність у позивача стійкої втрати працездатності, у зв`язку з професійним захворюванням та права на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили. Також суд враховує тривалість праці позивача в шкідливих та особливо шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, яка склала 34 роки 01 місяць.

Твердження представника відповідача про те, що позивач був обізнаний із шкідливими умовами праці, погодися на них добровільно, а також те, що під час роботи на стан здоров`я не скаржився, за результатами періодичних медичних оглядів визнавався придатним для роботи за професією, і фактично приховав погіршення стану свого здоров`я, чим сприяв настанню більш тяжких наслідків, суд відхиляє, оскільки добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та його обов`язок дбати про своє здоров`я жодним чином не знімає з відповідача обов`язку виконати вимоги ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та не звільняє від відповідальності за їх невиконання.

При цьому, суд враховує, що причиною професійного захворювання позивача є не сама по собі робота в шкідливих умовах, а робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу протягом тривалого часу.

Визначення позивача придатним для роботи за професією за результатами періодичних медичних оглядів жодним чином не виключає наявність у нього хронічних професійних захворювань і відповідно відповідальність підприємства за шкоду, спричинену ушкодженням здоров`я.

Те, що ці захворювання є професійними, було встановлено саме висновком спеціалізованого медичного закладу.

Доводи відповідача про недоведеність факту моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки сам факт втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, наявності на робочому місці відповідача шкідливих виробничих факторів, тих обставин, що професійне захворювання у позивача пов`язано із роботою в небезпечних і шкідливих умовах на підприємстві відповідача, і що таке захворювання завдало потерпілому моральної шкоди, фізичних і моральних страждань, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду і він має право на її відшкодування.

Отже, на думку суду, належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума 25 000, 00 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він зазнав у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337, затверджено «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі Порядок № 337), який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Відповідно до п. 94 Порядку № 337, спеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно п. 101 Порядку № 337, спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Пунктом 105 Порядку № 337 встановлено, що після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Згідно до пункту 107 Порядку № 337, розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Пунктом 110 Порядку № 337 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати Комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Також, відповідно до п. 111 Порядку № 337, роботодавець повинен забезпечити Комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

При цьому, у відповідності до п. 112 Порядку № 337, комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Таким чином, відповідно до п. 113 та 114 Порядку № 337, комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).

Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України.

В роботі комісії з розслідування такого випадку обов`язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п. 114 Порядку № 337).

Надалі, у відповідності до п. 117 та 118 Порядку № 337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21, Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» (далі Закону) державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах:

- пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Статтею 22 наведеного Закону визначено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За приписами ст. 171 КЗпП роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 173 КЗпП).

Судом встановлено, що медичний висновок Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету про хронічне професійне захворювання (отруєння) від 27.11.2024 стосовно ОСОБА_1 , ПАТ «Запоріжсталь» отримало у грудні 2024 року.

Водночас територіальному органові Держпраці інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування відповідачем надано лише 23.05.2025 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав вимоги Порядку № 337 щодо надання Південно-Східному міжрегіональному управлінню Держпраці у визначені строки письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, що порушило цивільне право позивача на своєчасне розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), та відшкодування відповідної шкоди, а тому посилання представника відповідача в судовому засіданні щодо відсутності порушення прав позивача в даному випадку, суд вважає безпідставними.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу абоділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав,у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В постанові Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі № 748/359/20 (провадження № 61-8641св21) зроблено висновок про те, що «будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом».

Як зауважує Верховний Суд у постанові від 7 квітня 2020 року по справі №572/3209/17, розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить предмет оціночної діяльності суду та визначається залежно від визначених Цивільним кодексом України критеріїв з урахуванням вимог розумності та справедливості, а не на підставі висновку експертизи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди, є сам по собі факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Аналізуючи наведене, суд доходить висновку про те, що внаслідок вказаної бездіяльності ПАТ «Запоріжсталь» позивач був змушений змінювати свій звичний спосіб життя, звертатися за правовою допомогою, у відповідні державні органи, перебувати у юридично невизначеній ситуації, побоюючись, що бездіяльність підприємства призведе до спливу строків дії відповідного повідомлення форми П-3, а тому вказані обставини, на думку суду, призвели до душевних страждань позивача, які суд оцінює в сумі 3 000, 00 грн., вважаючи таку суму достатньою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, та таку, що відповідає вимогам розумності та справедливості.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. На підтвердження понесених позивачем витрат надані наступні докази: копія договору від 15.05.2025 року про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом Біліченком Олегом Олександровичем та ОСОБА_1 , акт приймання виконаних робіт/послуг № 1 від 16 жовтня на суму 10 000, 00 грн., квитанція до прибуткового касового ордера № 1 від 16 жовтня 2025 року на сплату послуг у розмірі 10 000, 00 гривень, копія ордеру на надання правничої допомоги.

Представник відповідача заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу посилаючись фактично на те, що сума витрат є завищеною, не відповідає складності справи та наданим адвокатом послуг і виконаних робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 810/3806/18 від 17.09.2019, № 320/11366/20 від 13.05.2022.

З урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу розмірі 5 000, 00 грн.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір». Тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 137, 141, 212, 259, 263-265, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Біліченко Олег Олександрович, до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, у розмірі 25 000, 00 гривень (двадцять п`ять тисяч гривень 00 коп.), одноразово.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненою бездіяльністю підприємства щодо несвоєчасного оформлення документів про професійне захворювання у розмірі 3 000, 00 гривень (три тисячі гривень 00 коп.), одноразово.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь держави судовий збір у розмірі 775, 16 гривень (сімсот сімдесят п`ять 16 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Біліченко Олег Олександрович, адреса: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», ЄДРПОУ 00191230, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72.

Представник відповідача: адвокат Ніколенко Микола Миколайович, адреса: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 .

Суддя: А.П. Завіновська