Ухвала суду № 134313861, 23.02.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/524/26-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АТ Партс до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Партс (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408040/2026/000002/2 від 22.02.2026, № UA408040/2026/000003/2 від 28.01.2026.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивач подав до суду заяву на усунення недоліків, в якій, з-поміж іншого, зазначав, що ціна позову визначається як сумарний розмір грошових зобов`язань з обома оскаржуваними рішеннями і становить 216630,48 грн.

Розглянувши позовну заяву з додатками, які є її невід`ємною частиною, та заяву на усунення недоліків, перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Визначення судового збору міститься у ч. 1 ст. 1 Закону № 3674-VI та означає збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону № 3674-VI).

У відповідності до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI).

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

При цьому, суд зазначає, що рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи, а тому вимоги позивача є майновими.

Відповідно, оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду у складі Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 зазначено, що оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими, на підставі цього сформовано висновок щодо застосування норм права про те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування 2 рішень про коригування митної вартості, відтак звернені до суду вимоги є майновими.

Оскільки кожне таке рішення є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України "Про судовий збір" за подання позову майнового характеру, у зв`язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне рішення окремо, що відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 13.02.2022 у справі № 280/2266/21, який, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Тому, при розрахунку розміру суми судового збору, суд виходить з кількості позовних вимог, кожна з яких є майновою вимогою і може бути заявлена окремо, та при розгляді даного спору по суті правомірність кожного рішення про коригування митної вартості буде оцінюватись як окреме рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого у позивача може змінитися майновий стан.

Об`єднання позивачем цих вимог в одному позові не може змінити розрахунок судового збору з кожної окремої позовної вимоги майнового характеру на одну майнову, оскільки позивачем заявлено окремі вимоги про скасування окремих рішень про коригування митної вартості.

З урахуванням наведеного, судовий збір варто вираховувати виходячи із різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в кожному окремому оскаржуваному рішенні.

Згідно розрахунку позивача, відповідно до оформлених вантажно-митних декларацій, а саме графи № 47 Нарахування платежів, подробиці розрахунків № 26UA408040000200U3 (мито 41527,30 грн, податок на додану вартість - 91360,06 грн) та № 26UA408040000284U6 (мито - 26169,73 грн, податок на додану вартість - 57573,39 грн).

Судом встановлено, що у поданій заяві на усунення недоліків позивачем ціна позову позивачем визначена як сумарний розмір грошових зобов`язань за обома оскаржуваними рішеннями і становить 216630,48 грн.

Оскільки позивачем заявлено дві окремі вимоги про скасування окремих рішень суб`єкта владних повноважень про коригування митної вартості митної вартості товарів №UA408040/2026/000002/2 від 22.02.2026 та № UA408040/2026/000003/2 від 28.01.2026, тому судовий збір потрібно сплатити як за 2 окремі позовні вимоги майнового характеру .

Зокрема, у межах рішення № UA408040/2026/000003/2 від 28.01.2026 загальний розмір різниці митних платежів за митною вартістю, задекларованою платником та скоригованою митницею, становить 132887,36 грн (41527,30 грн + 91360,06 грн), у зв`язку з чим сума судового збору при зверненні з вимогою майнового характеру про визнання протиправним такого рішення має становити 3328,00 грн (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У межах рішення № UA408040/2026/000002/2 від 22.02.2026 загальний розмір різниці митних платежів за митною вартістю, задекларованою платником та скоригованою митницею, становить 83743,12 грн (26169,73 грн + 57573,39 грн), у зв`язку з чим сума судового збору при зверненні з вимогами майнового характеру про визнання протиправним такого рішення має становити 3328,00 грн (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6656,00 грн (3328,00 грн + 3328,00 грн).

Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом в електронній формі, тому йому необхідно було сплатити судовий збір за 2 вимоги майнового характеру (з урахування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) в розмірі 5324,80 грн.

Натомість позивачем подано до суду платіжну інструкцію про сплату судового збору №260 від 06.02.2026 в сумі 2662,40 грн.

Відтак, недоплата судового збору становить 2662,40 грн (5324,80 грн - 2662,40 грн).

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (ІВАN) UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду належних та допустимих доказів сплати судового збору на суму 2662,40 грн.

З огляду на те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк, не надав доказів сплати в повному обсязі суми судового збору, помилково вважаючи його сплату в належному розмірі, суд вважає, що строк, наданий позивачу для усунення виявлених недоліків його позовної заяви слід продовжити на п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

На підставі наведеного та керуючись ст. 121, 169, 241 та 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Продовжити позивачу встановлений ухвалою суду від 06.02.2026 строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

2. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали від 06.02.2026 у встановлений цією ухвалою строк його позовна заява буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький