Рішення № 134313446, 24.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року № 520/32179/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄРДПОУ: 37764460; місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24) № 630123000256611 від 21.08.2025;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄРДПОУ: 37764460; місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24) здійснити обмін посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) у зв`язку з досягненням нею 45-річного віку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 630123000256611 від 21.08.2025, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому просила задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області громадянці рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.05.2013 надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п. 6 частини другої ст. 4 Закону України «Про імміграцію» та 14.05.2013 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 .

Позивач звернулась до Шевченківського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про оформлення (обмін) посвідки на постійне проживання, що підтверджується повідомленням про реєстрацію заяви.

Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області винесено рішення № 630123000256611 від 21.08.2025, яким на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформленій, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22 вересня 2011 року посвідка на постійне проживання це документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Відповідно до п.16 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321 (далі по тексту Порядку № 321) документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Так, позивач звернулась до Шевченківського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про оформлення (обмін) посвідки на постійне проживання, що підтверджується повідомленням про реєстрацію заяви.

Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області винесено рішення № 630123000256611 від 21.08.2025, яким на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформленій, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання.

Згідно з пп.3 п.62 Порядку № 321 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.

Відповідачем у відзиві зазначено, що відповідно до матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію в Україну заявницею було подано паспортний документ № НОМЕР_3 та переклад даного паспорта на англійську мову. Вказано, що згідно з наданим ОСОБА_1 перекладом у графі «Last name» (прізвище) її прізвище перекладено як ОСОБА_2 . Зазначено, що у матеріалах справи також є подана позивачкою копія закордонного паспорта ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , де у графі «Прізвище/ ОСОБА_3 » зазначено інформацію ОСОБА_2 (строк дії паспорта НОМЕР_5 ). Вказано, що під час звернення 13.08.2025 з питання обміну посвідки позивачкою подано паспортний документ № НОМЕР_6 від 22.11.2019, у якому у графі «Прізвище/ ОСОБА_3 » вказано прізвище ОСОБА_4 . Зазначено, що у зв`язку із наявністю розбіжностей між раніше наданими позивачкою відомостями та тими, що подані для обміну посвідки, стосовно написання латиницею прізвища, ОСОБА_1 було під час особистого прийому роз`яснено про необхідність подати документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти зміни персональних даних.

Таким чином, позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання через не підтвердження наданої іноземцем або особою без громадянства інформації даними, отриманими з баз даних, а саме через те, що у паспортному документі № НОМЕР_6 від 22.11.2019, у графі «Прізвище/ ОСОБА_3 » вказано прізвище ОСОБА_4 , що не відповідає копії закордонного паспорта ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , де у графі «Прізвище/ ОСОБА_3 » зазначено інформацію ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області громадянці рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.05.2013 надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п. 6 частини другої ст. 4 Закону України «Про імміграцію» та 14.05.2013 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 .

В подальшому, позивачем отримано паспортний документ № НОМЕР_6 від 22.11.2019 із зазначенням у графі Surname «ANANEVA».

При цьому, у вказаному документі Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області на сторонці 41 було проставлено штамп про видачу посвідки серії НОМЕР_2 від 14.05.2013.

Таким чином, уповноваженою особою здійснювалась перевірка паспортного документу № 550308214 від 22.11.2019, який містить прізвище ОСОБА_4 , на відповідність даним, отриманим з баз даних Реєстру, картотекам.

Водночас, на дату проставлення штампу про наявність посвідки відповідачем не заперечувався факт належності позивачу, як власнику паспортного документа № НОМЕР_6 від 22.11.2019, посвідки серії НОМЕР_2 від 14.05.2013 із зазначенням у графі Surname «ANANIEVA».

При цьому, доказів притягнення до відповідальності за неправомірне проставлення штампу про видачу посвідки серії НОМЕР_2 від 14.05.2013 посадової особи, яка проставила вказаний штамп відповідачем не надано.

Також, суд зауважує, що у паспортному документі № НОМЕР_6 від 22.11.2019 зміна написання прізвища позивача відбулася виключно шляхом викладення (написання) прізвища латиницею. При цьому, викладення кирилицею прізвище позивача у паспортному документі № НОМЕР_6 від 22.11.2019 та у закордонному паспорті № НОМЕР_4 викладено однаково.

Тобто, вказана зміна викладення прізвища позивача не може вважатись фактичною зміною прізвища позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач помилково дійшов до висновку, що написання прізвища позивача латиницею ANANEVA може слугувати підставою для відмови в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання позивачу.

Щодо рекомендації відповідача звернутися до мзс росії, позивач посилалась на те, що, що отримання закордонного паспорта є можливим лише за особистої присутності. Зазначила, що вказана установа розташована на території російської федерації, відвідування якої суперечить політичним переконанням позивача та є фізично неможливим з огляду на те, що відповідачем винесено рішення про відкликання посвідки на постійне проживання від 05.08.2025 № 253-13, тож в`їхати та перебувати на території України на законних підставах позивач не зможе. Вказала, що не може отримати новий закордонний паспорт рф з об`єктивних причин, які обумовлені початком повномасштабної війни, закриттям посольства рф на території України та неможливістю отримання паспортного документа рф дистанційно.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 26.01.2026 по справі № 140/34075/23 зазначив, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України) та виснував, що держава не може залишити без правового статусу таких осіб, у яких строк дії тимчасового посвідчення громадянина України спливає, і має вжити активних дій, щоб забезпечити безперервний правовий статус, який впливає на суть їхнього гарантованого права (стаття 25 Конституції України).

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 630123000256611 від 21.08.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що відповідач, дослідивши заяву та документи надані позивачем, мав зауваження лише до даних зазначених у паспортному документі № 55 0308214 від 22.11.2019, що визнано судом необґрунтованим.

При цьому, позивач звернулась до Шевченківського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про оформлення (обмін) посвідки на постійне проживання, що підтверджується повідомленням про реєстрацію заяви, а оскаржуваним рішенням було відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити оформлення (видачу) посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 .

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24, ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 630123000256611 від 21.08.2025.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити оформлення (видачу) посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24, ЄДРПОУ 37764460) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.