Ухвала суду № 134312684, 23.02.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 лютого 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/1641/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи "Надержинщинська виправна колонія (№65)" про визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

16.02.2026 адвокат Литовченко Роман Вікторович, здійснюючи на підставі ордеру (серія ВІ №1373677 від 16.02.2026) представництво інтересів ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, що заявлений до Державної установи "Надержинщинська виправна колонія (№65)", в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 14.01.2026 №1/ОС/СТ-26 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників установи" та №5/ОС-26 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Державну установу "Надержинщинська виправна колонія (№65)" видати новий наказ "Про звільнення ОСОБА_1 " зі зміною формулювання підстави звільнення на звільнення ОСОБА_1 з 14.01.2026 зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до Закону України "Про національну поліцію" за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням на підставі рапорту ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням від 24.12.2026);

- зобов`язати Державну установу "Надержинщинська виправна колонія (№65)" внести до трудової книжки ОСОБА_1 відповідні виправлення щодо підстав його звільнення та здійснити запис про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням з 14.01.2026.

За приписами частини другої статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті.

У ході з`ясування питання чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, крім іншого, з`ясуванню підлягає питання дотримання строків звернення до суду з позовом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з підстав для поновлення строку може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Реалізувати своє право на захист у порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні та об`єктивні причини.

Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто, відтоді коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Вищевказані правові висновки відображені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 9901/141/20.

Відповідно до положень статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як свідчить зміст позовної заяви, предмет спору зводиться до вимог про визнання протиправними та скасування наказів, якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з внутрішньої служби у складі Державної установи "Надержинщинська виправна колонія (№65)", яка в силу пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України є публічною службою.

Тож таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Разом з цим, відповідно до частини 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Відповідно ж до частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини 4 статті 31 вказаного Статуту, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

При цьому при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08.02.2023 у справі №120/7567/22, від 31.10.2023 у справі №400/5692/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22, від 30.11.2023 у справі №500/1224/23 та 28.03.2024 у справі №420/22052/23.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач оскаржує накази Державної установи "Надержинщинська виправна колонія (№65)" від 14.01.2026.

Тож про існування спірних наказів позивач повинен був дізнатися після їх прийняття 14.01.2026.

Однак з цим позовом заявник звернувся до суду лише 16.02.2026, тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом без клопотання про його поновлення.

Окрім цього, положенням ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у вигляді 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 4 цього Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач заявляє дві самостійних вимог немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників установи" та наказу "Про звільнення ОСОБА_1 " в частині формулювання підстав звільнення), кожна з яких може становити окремий предмет позову, а тому такі вимоги мають бути оплачені судовим збором у розмірі 2129,92 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2 х 0,8).

Однак заявник доказів сплати судового збору не надала взагалі як і не повідомив наявності підстав для звільнення від його сплати.

Отже, позивач має надати докази сплати судового збору у сумі 2129,92 грн або пропорційно до заявлених вимог, у разі коригування їх обсягу.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналогічно, частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державна установа "Надержинщинська виправна колонія (№65)" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання повідомлення про цю ухвалу та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку та доказів сплати судового збору у розмірі 2129,92 грн або у розмірі пропорційному до заявлених вимог, у разі коригування їх обсягу, за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA 078999980313191206084016719, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд, або ж повідомити про підстави для звільнення від його сплати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Б. Супрун