Постанова № 1343113, 17.01.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" січня 2008 р.

Справа № 11/252-4630

12:00 год.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

при секретарі судового засідання Шонь Ю.М.

Розглянув справу

За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, смт. Підволочиськ Тернопільської області вул. Д.Галицького,67.

До відповідача: Державно-комунальної міжлікарняної аптеки №140, вул. Д. Галицького,102 смт. Підволочиськ Тернопільської області.

Про стягнення заборгованості по внесках на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у сумі 647 грн. 63 коп.

За участю представників сторін

Позивача: Миколайчук Л.О. –заступник начальника управління.

Відповідача:

Суть справи: Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, вул. Д. Галицького,67, смт. Підволочиськ, Тернопільської області звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Державно-комунальної міжлікарняної аптеки №140, вул. Д. Галицького,102 смт. Підволочиськ Тернопільської області про стягнення 647 грн. 63 коп. заборгованості по внесках на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.1 п. 6 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено належні йому права та обов’язки, передбачені статтями 49,51,59, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні позивач подав заяву про збільшення позовних вимог і просить стягнути з відповідача 684,39 грн. заборгованості по внесках на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, в підтвердження своїх вимог позивач надав господарському суду рішення №437 та №436 від 08.11.2007 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, а також акт звірки від 20.12.2007 року, акт перевірки №44 від 20.12.2007 року, розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2007 року, картки особового рахунку страхувальника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.ст.14, 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. (з наступними змінами), ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. (з наступними змінами), п.2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 і зареєстрованої в Мін’юсті України 16.01.2004 р. за №128/2004 (з наступними змінами), відповідач як страхувальник являється платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, поряд із суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднаннями, бюджетними, громадськими та іншими установами та організаціями, об'єднаннями громадян, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (п.1 ст.1 Закону) до платників зазначеного виду збору, відносяться і фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (п.4 ст.1 Закону), обов’язок перерахування збору з яких покладено на підприємств - страхувальників.

У відповідності до ч.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п.5.1.4 вищевказаної Інструкції, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема карток особового рахунку страхувальника, обґрунтованого розрахунку суми позову, акту перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування №44 від 20.12.2007 року, відповідач належним чином не сплачував страхові внески до Пенсійного фонду, в результаті чого станом на 22.11.2007 р. за підприємством рахується заборгованість по сплаті страхових внесків за ставкою 32%,4%,42% на суму 643 грн. 65 коп.; за ставкою 1%-5% в сумі 40 грн. 74 коп.

Згідно ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Підволочиському районі в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, смт. Підволочиськ Тернопільської області вул. Д.Галицького,67 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 7, 17, 18, 69, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163 та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державно-комунальної міжлікарняної аптеки №140, вул. Д. Галицького,102, смт. Підволочиськ Тернопільської області, ідентифікаційний код 21163410 на користь Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, вул. Д.Галицького,67, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, код 21156441 –684 грн. 39 коп. недоїмки по сплаті страхових внесків.

Виконавчий лист видати за заявою Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі.

3. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, а протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження подати апеляційну скаргу.

Суддя А.М. Сидорук