Ухвала суду № 134310959, 23.02.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

23 лютого 2026 року Київ Справа № 320/29813/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Саса Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовною заявою НПО «Естонська рада у справах біженців»

до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївни

про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївни про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 78232421 від 30.05.2025 у сумі 17909,71 грн.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Саса Є.В. від 02.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Позивач оскаржує постанову приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа Святошинського районного суду міста Києві від 30.05.2025. Виконавчий лист у свою чергу видано на підставі постанови Київського апеляційного суду у справі № 759/22881/23 від 05.02.2025.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частинами першою, другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VIII) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо справ стосовно оскарження учасниками виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного (приватного) виконавця є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ. За загальними правилами процесуальних кодексів скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.

У постанові від 14.03.2018 у справі № 213/2012/16 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у відповідній категорії справ.

У постанові від 16.01.2019 в справі № 826/12964/17 Велика Палата Верховного Суду також констатувала, що юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ, при цьому, якщо закон установлює інший, ніж за правилами адміністративного судочинства, порядок судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду скарг.

Виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження, постанову приватного виконавця в якому оскаржує позивач, видано на підставі рішення суду, ухваленому в порядку цивільного судочинства.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, ухвалених в порядку цивільного судочинства, визначається розділом VIІ Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Статтею 447 ЦПК України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (частина перша статті 447-1 ЦПК України).

Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).

Отже, оскільки позивач оскаржує рішення приватного виконавця у виконавчому провадженні, що відкрито на підставі виконавчого листа та судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, то висновок в ухвалі про відкриття провадження у справі щодо підвідомчості спору адміністративному суду є передчасним, а тому наявні підстави для закриття провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 238, 248, 256, 287, 294 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження у справі за позовною заявою НПО «Естонська рада у справах біженців» до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївни про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця.

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

3. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Сас Є.В.