Рішення № 134305186, 24.02.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026Справа № 910/13594/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Фермерського господарства «Агролан»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекольт»

про стягнення 76 896,59 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Фермерське господарство «Агролан» (далі - ФГ «Агролан», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекольд» (далі - ТОВ «Рекольт», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 76 896,59 грн за договором поставки сільськогосподарської продукції № 1/1711 від 17.11.2023.

Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов`язання за вказаним договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість. У позові ФГ «Агролан» просить cтягнути з відповідача основний борг у сумі 60 212,03 грн та пеню в сумі 16 684,56 грн, що разом складає 76 896,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, шо 17.11.2023 між ФГ «Агролан» (продавець) та ТОВ «Рекольт» (покупець) був укладений договір поставки № 1/1711 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язуєть ся прийняти і оплатити сою українського походження, насипом (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ - «Carriage Paid То», відповідно до умов Інкотермс в редакції 2020 року. У випадку, якщо будь-яке з положень цього договору суперечитиме відповідним умовам Інкотермс, застосовуються умови цього договору. Місце поставки - село Новий Любар. Строк поставки - до 21.11.2023 року включно (п. 4.3 договору).

Пунктом 4.6 договору передбачено, що поставка вважається здійсненою з моменту прийняття товару за кількістю та якістю у місці поставки та підписання сторонами видаткової накладної на товар після такого прийняття.

Згідно з п. 5.1 договору ціна товару за одну метричну тонну у заліковій вазі складає: для сої - 13 508,77 грн без ПДВ. До вищевказаної ціни товару також додається 14 % ПДВ. Загальна вартість товару визначається, виходячи з ціни, фактичної кількості, якості та номен клатури товару по даному договору, враховуючи допустиме відхилення загальної кількості товару, вказане в п. 3.1 договору. Остаточна ціна товару визначається у видаткових накладних на дату їх складання (п. 5.2, 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.2.2 договору остаточний розрахунок за поставлений продавцем товар покупець здійснює у наступному порядку: покупець перераховує на поточний рахунок продавця грошові кошти протягом 3 банківських днів за днем приймання покупцем товару за якістю і кількістю в терміналі, та за умови отримання покупцем: податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних і оформлених згідно з вимогами чинного податкового законодавства; оригіналів договору та додаткових угод; оригіналів бухгалтерських документів (рахунків-фактур та видаткових накладних); завірених підписом та печаткою продавця копій залізничних накладних з відміткою залізничної станції призначення про прийняття вантажу (ЕЦП у графі 51/52); завірених підписом та печаткою продавця копій документів (договір з виробником, видаткові накладні, форми державного статистичного спостереження № 4-сг та № 29-сг) - у разі, якщо продавець є першим посередником; завіреної продавцем копії заповненої форми державного статистичного спостереження № 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур» виробника - у разі, якщо продавець є виробником; завіреної продавцем копії заповненої форми державних статистичних спостережень № 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» виробника товару - у разі, якщо продавець є виробником.

Розрахунок за товар проводиться в національній валюті України - гривні, безготівковим шляхом. Моментом оплати вважається момент списання грошових коштів з рахунку покупця (п. 6.7 договору).

Згідно з п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з цього дого вору.

Частиною першою ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За змістом ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 846 075,87 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату товару на загальну суму 846 075,87 грн, а саме: № 59 від 20.11.2023 на суму 769 999,89 грн, № 60 від 21.11.2023 на суму 76 075,98 грн.

Вказані рахунки відповідач оплатив частково - на суму 785 863,84 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1907 від 01.12.2023 на суму 22 000,00 грн, № 19 від 30.11.2023 на суму 43 425,34 грн, № 16 від 21.11.2023 на суму 182 223,50 грн, № 13 від 21.11.2023 на суму 493 215,00 грн, № 2018 від 19.02.2024 на суму 20 000,00 грн, № 5193 від 08.04.2024 на суму 15 000,00 грн, № 2081 від 18.03.2024 на суму 10 000,00 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відтак судом встановлено, що у відповідача утворилися заборгованість зі сплати вартості поставленого товару на суму 60 212,03 грн (846 075,87 - 785 863,84).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Рекольд» заборгованості в сумі 60 212,03 грн підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення також пеню в сумі 16 684,56 грн, нараховану за період з 27.11.2023 по 31.10.2025.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 7.3 договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати за поставлений товар та/або партію товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару та/або партії товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань по оплаті.

Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем прострочення зобов`язання, на підставі наведених правових норм та в силу пункту 7.3 договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені є правомірними.

Разом з тим, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача з урахуванням зазначених положень закону, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 8 868,90 грн за період з 27.11.2023 по 27.05.2024, тобто у меншому розмірі, ніж просив позивач.

Отже позовні вимоги ФГ «Агролан» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства «Агролан» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекольт» про стягнення 76 896,59 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекольт» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, ідентифікаційний код 40488973) на користь Фермерського господарства «Агролан» (13105, Житомирська обл., Любарський р-н, с. Новий Любар, вул. Бердичівська, буд. 2, ідентифікаційний код 41162400) заборгованість в сумі 60 212 (шістдесят тисяч двісті дванадцять) грн 03 коп., пеню в сумі 8 868 (вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн 90 коп. та судовий збір у сумі 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн 23 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повне судове рішення складене 24 лютого 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К. І.