Рішення № 134299598, 23.02.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/11/26

Провадження № 2/499/200/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 лютого 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УПЗ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, що діє в інтересах приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ПЗУ Україна» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача завданих збитків у розмірі 112422,93 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.11.2023 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №АМ.12266565, предметом якого є страхування транспортного засобу «RENAULT Arkana» д/н НОМЕР_1 .

24.03.2024 року в м. Одеса відбулась ДТП за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Volvo FH 460» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до постанови суду відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся ОСОБА_2 та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти.

На підставі вище зазначених страхових актів ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 269222,93 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом, то керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було отримане страхове відшкодування у розмірі 156800,00 грн.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

На підставі ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 112422,93 грн.

Таким чином, в розумінні ст.ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, в позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу направлялася судова повістка, ухвала про відкриття провадження з зазначенням двох дат судових засідань, копія позову з додатками, з відмітками, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Водночас у своїй постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18 провадження № 61-185св23 ВС зазначив, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Тому, зважаючи на ту обставину, що відповідачу судова кореспонденція була направлена за адресою місця реєстрації, встановленій судом, то відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №АМ.12266565, за умовами якого забезпеченим є транспортний засіб «RENAULT Arkana» д/н НОМЕР_1 .

Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 24.04.2024 року у справі №523/5784/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, 24.03.2024 року о 19 годині 35 хвилин водій ОСОБА_1 рухаючись в м. Одеса по вул. Ж. Кюрі 24, керуючи т.з. «Volvo» н.з. НОМЕР_2 при перестроюванні не надав перевагу в русі т.з. «Renault» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по тій смузі, у яку мав намір перестроїтися ….. В результаті ДТП т.з. отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постанова набрала законної сили 06.05.2024 року

За нормою частини четвертої ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини шостої цієї ж статті, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за результатами проведеного страхового розслідування складено страхові акти №39798/1 та №39798/2, яким визначено розмір страхового відшкодування в сумі 217197,53 грн. та 52025,40 грн. відповідно, які перераховані у якості страхового відшкодування ТОВ «АВТО ГРУП+» 09.05.2024 року та 18.11.2024 року, що підтверджується копіями актів та платіжними інструкціями. В призначеннях платежу вказано, що за даними платіжними інструкціями перераховуються кошти як страхове відшкодування ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія автомобіля «Volvo FH 460» д/н НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у ТДВ «Експрес Страхування» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ №ЕР217607377. Франшиза становила 3200,00 грн., ліміт за шкоду майну 160000,00 грн.

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» отримав від ТДВ «Експрес Страхування» страхове відшкодування у розмірі 156800,00 грн.

Частиною 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже підставою цивільно-правової відповідальності, як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової (матеріальної) шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормою ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Згідно вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Згідно зі ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або працездатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.

Відповідно до ст. 1194 ЦК Україна особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону № 1961-IV , можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до частини четвертої ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Верховний Суд України у постанові від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічні висновки, викладеного Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 року у справі №754/1114/15-ц, від 21.02.2020 року у справі №755/5374/18, від 22.04.2020 року, у справі №756/2632/17, від 22.04.2021 року у справі №759/7787/18, від 11.08.2021 року у справі №554/8473/19.

Таким чином, судом встановлено, що різниця між загальною вартістю матеріальної шкоди, завданої ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», у зв`язку із проведеною виплатою у розмірі 269222,93 грн. та страховим відшкодуванням у розмірі 156800,00 грн, складає 112422,93 грн.

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, суд доходить висновку про задоволення позову ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,133,141,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст.15,16,993,1166,1187,1188 ЦК України, Закону України «Про страхування», суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УПЗ Україна» (вул. Січових Стрільців 40, м. Київ, код ЄДРПОУ 20782312) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку суброгації - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ПЗУ Україна» суму майнової шкоди у розмірі 112422,93 грн. (сто дванадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні 93 коп.).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ПЗУ Україна» суму судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ