Постанова № 134293928, 23.02.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/22783/25

Провадження № 3/643/119/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «ІНТЕЛ КОРПОРЕЙТ», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 2057/20-40-07-30 від 10.12.2025, за результатами перевірки ТОВ «ІНТЕЛ КОРПОРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 41550518, податкова адреса: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, каб. 402) встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги

п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 занижено суму фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 818 668 грн за 2019 рік.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч.1 ст.163-1 КУпАП, а саме порушення порядку ведення податкового обліку.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, суддя зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було повідомлено, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності розглядатиметься Салтівським районним судом міста Харкова.

З метою належного виклику до суду, йому направлялась судова повістка (за адресою, вказаною у протоколі), яка повернулась без вручення.

Крім того, виклик здійснювався шляхом відповідного оголошення на сайті суду.

Відтак, судом було вжито передбачених законодавством заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату і місце розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП), та реалізації його права на участь у розгляді справи в суді.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 до суду не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У поясненнях до протоколу зазначив про розгляд справи за його відсутності, вказав, що згоден з правопорушенням.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку також гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Водночас, згідно з положень ст. 268 КУпАП під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12.03.2019 по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якою сторона, що задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 йдеться, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001, обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суддя зазначає про функціонування офіційного сайту судової влади, на якому розміщується персоналізована інформація щодо автоматичного розподілу справ та розклад засідань. Використання вказаного інструменту дає можливість добросовісній особі бути обізнаною про розгляд справи за її участю та забезпечує доступу до правосуддя.

Відповідно, суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який під час складання протоколу про адміністративне правопорушення повідомив адресу свого проживання та засоби комунікації, але з незалежних від суду причин не користується ними, або вони виявились неефективними.

За наведених обставин, суддя вважає можливим розглянути справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підстав наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Обставини скоєння адміністративного правопорушення підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення № 2057/20-40-07-30 від 10.12.2025; актом документальної позапланової виїзної перевірки з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства №46128/20-40-07-13-05/41550518 від 10.12.2025. Даних про оскарження результатів податкової перевірки до суду не надано, у зв`язку з чим викладені у ньому висновки є підставою для притягнення керівника підприємства до адміністративної відповідальності.

Отже, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст. 33 35 КУпАП, суд, при накладенні стягнення, враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Відтак, суд накладає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 33, 35, 40-1, 126, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн, стягнувши його на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Харківській області 21081100; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA928999980314020542000020649; код класифікації доходів бюджету 21081100; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення».

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА