Постанова № 1342928, 31.01.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.08

Справа №АС 10/592-07.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді Малафеєвої І. В.

Розглянувши справу:

за позовом: закритого акціонерного товариства «Укртехінтекс» м. Суми

до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування рішення

Представники сторін:

від позивача Танчик О.М.

від відповідача Седельова Т.А., Циганенко А.К., Яресько П.І.

Суть спору: позивач просить суд визнати нечинним та скасувати рішення відповідача № 0001082304/0/9254 від 09.02.2007 р.

Відповідач проти позову заперечує, своє рішення вважає законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено виїзну планову документальну перевірку Закритого акціонерного товариства «Укртехінтекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006 р., про що складено акт №542/2322/23291170/4 від 01.02.2007 р.

На підставі акту ДПІ в м. Суми було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій №0001082304/0/9254 від 09.02.2007 р. в сумі 42772,70 грн.

Встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді відповідно до укладених договорів надавались транспортні послуги бензовозом та послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур комбайнами. Розрахунки за надані послуги проводились в готівковій формі, шляхом оприбуткування готівки в касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів (від 13.05.2005 р. № 139, від 24.06.2005 р. № 163, від 29.06.2005 р. № 164, від 30.06.2005 р. № 166, від 01.07.2005 р. № 169, від 29.07.2005 р. № 184, від 01.08.2005 р. № 185, від 07.09.2005 р. № 227, від 07.10.2005 р. № 244, від 24.05.2006 р. № 66) на загальну суму 8554, 54 грн.

ДПІ в м. Суми вважає, що відповідно до п. 1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95 - ВР, із змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Невиконання вимог вказаного пункту тягне за собою відповідальність, передбачену п. 1 ст. 17 Закону, а саме застосування фінансової санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Позивач з цим не погоджується, посилаючись на те, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Як зазначалось вище, позивач надавав транспортні послуги бензовозом та послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур комбайнами, розрахунки за які проводились в готівковій формі, шляхом оприбуткування готівки в касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів.

Таким чином, позивач вважає, що при наданні ним послуг з обов'язковою умовою проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових операцій не є обов'язковим з огляду на приписи п. 1 ст. 9 Закону.

Суд не може погодитися з такою позицією позивача, виходячи із наступного.

В ході проведення планової виїзної документальної перевірки позивача встановлено, що згідно із чинним законодавством, підприємство діє на підставі статуту, який затверджений його власником та рішенням засновника.

Відповідно до ст.ст. 62, 63 Господарського кодексу України, установчими документами суб'єкта господарювання є статут та установчий договір, підприємство діє на підставі статуту, який затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання.

Згідно ст.44 ГК підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності.

Так, згідно Статуту, видами господарської діяльності Позивача відповідно КВЕД 51.70.0- інші види оптової торгівлі; 52.12.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.55.0 - оптова торгівля хімічними продуктами; 51.22.0 - оптова торгівля квітами і іншими рослинами.

Дані види діяльності позивача підтверджуються довідкою Сумського обласного статистичного управління № 1560 від 09.06.2005 року, в якій зазначено, що перший КВЕД – оптова торгівля – основний.

Із наведеного вбачається, що позивач є підприємством торгівлі.

Посилання позивача на п.1 ст. 9 Закону України №1776-111, яким визначено, що при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку реєстратори розрахункових операцій не застосовуються , є безпідставним оскільки ця норма на підприємства торгівлі, громадського харчування та послуг не розповсюджується.

Тобто підприємство діяло всупереч вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000р. №1776 - III із змінами та доповненнями.

Разом з тим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідно до ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та передбачає застосування санкцій за порушення його приписів.

З огляду на вищевикладене, фінансові санкції за порушення вимог Закону по своїй суті є адміністративно-господарськими санкціями, які застосовуються відповідними органами Державної податкової служби.

Як передбачено ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки більшість розрахунків за надані послуги позивачем проводилися шляхом оприбуткування готівки в касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів протягом 2005 р., ДПІ в м. Суми не мала права застосовувати санкцію за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95 - ВР шляхом прийняття рішення від 09.02.2007 р., тобто за межами строків встановлених Господарським кодексом України.

Правомірно застосовано санкція в сумі 2910 грн. за оприбутковування готівки в сумі 582 грн. прибутковим касовим ордером №66 від 24.05.2006 р., т.б. в межах зазначених строків.

Відповідач вважає, що строки давності для застосування штрафних санкцій визначені не Господарським кодексом України , а спеціальним Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р. Однак цей закон розповсюджується на правовідносини по сплаті податків та інших обов’язкових платежів і не стосується санкцій, які застосовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95 – ВР.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині скасування рішення ДПІ в м.Суми № 0001082304/0/9254 від 09.02.2007 р. про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 39862,70 грн., а в частині скасування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2910 грн. рішенням ДПІ в м.Суми № 0001082304/0/9254 від 09.02.2007 р. суд вважає позовні вимоги неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору в сумі 3,16 грн. відшкодовуються позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (м. Суми, Червона площа, 2) № 0001082304/0/9254 від 09.02.2007 р. в частині застосування до закритого акціонерного товариства «Укртехінтекс» (м. Суми, вул. Пушкіна, 55, і.к. 23291170) фінансових санкцій в сумі 39862,70 грн.

3. В частині скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (м. Суми, Червона площа, 2) № 0001082304/0/9254 від 09.02.2007 р. про застосування фінансових санкцій до закритого акціонерного товариства «Укртехінтекс» (м. Суми, вул. Пушкіна, 55, і.к. 23291170) в сумі 2910 грн. – відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету (УДК Сумської області, МФО 837013, код 23636315) на користь закритого акціонерного товариства «Укртехінтекс» (м. Суми, вул. Пушкіна, 55, і.к. 23291170) 3,16 грн. витрат по сплаті судового збору

5. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

6. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

7. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 31.01.2008 р.