Рішення № 134286247, 23.02.2026, Тетіївський районний суд Київської області

23.02.2026 Провадження по справі № 2-др/940/3/26

Справа № 940/2469/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення суду,

встановив:

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 29.01.2026 у цивільній справі № 940/2469/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №05.02.2025-100000397 від 05.02.2025 у розмірі 26200,00 гривень та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Медведєва Н.О. через систему «Електронний суд» надіслала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень.

У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Медведєва Н.О. не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи та заяви, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року (справа № 686/5757/23).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі висновки сформульовані у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що у позовній заяві представник позивача повідомила, що після ухвалення рішення суду протягом 5 днів подасть заяву про ухвалення додаткового рішення суду про відшкодування витрат на правничу допомогу разом з підтвердженням розміру судових витрат, які має сплатити відповідач, про що робить відповідну заяву.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень до заяви надано: договір № 01-25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025, укладений між адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас» та ТОВ «Споживчий центр»; додаткову угоду № 6 до договору № 01-25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025; звіт про виконану роботу відповідно до договору №01-25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025; платіжну інструкцію №СЦ00076972 від 10.02.2026.

Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатським об`єднанням позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у зазначеній справі, зважаючи на її складність в контексті пред`явлених вимог та кількість поданих представником позивача процесуальних документів, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 гривень не відповідає дійсним і необхідним витратам, які позивач змушений був понести у цій справі.

Відтак, з огляду на викладене, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, складність та категорію справи, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 5000,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на зазначене, заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Медведєвої Н.О. про ухвалення додаткового рішення суду - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул.Саксаганського,буд. 133-А, м. Київ, 01032, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , понесені судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В.МАНДЗЮК