Рішення № 134282566, 23.02.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17378/25

РІШЕННЯ

іменем України

23 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №220550003039 віл 26.06.2025 щодо не зарахування періодів роботи та догляду за дітьми до страховою стажу та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страховою стажу померлою годувальника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди:

- роботи згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5;

- роботи в колгоспі ім. Жданова з 2000 по 2003, згідно архівної довідки від 27.06.2024 №525, а також періоди догляду за дітьми 24.11.1990 р.н., ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити неповнолітньому сину померлого годувальника ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ). пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 25.06.2024 та провести відповідні виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника в інтересах своєї неповнолітнього сина, відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу померлого годувальника. Позивач вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним, просить позов задовольнити.

Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, на адресу суду надійшов відзиви, в якому відповідач зазначає, що Рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника, оскільки страховий стаж годувальника становить 05 років 07 місяці 20 днів (замість необхідних 12 років). За доданими документами та даними персоніфікованого обліку, до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі ім.Жданова з 2000 по 2003 згідно довідки від 27.06.2004 №525, періоди догляду за дітьми 24.11.1990 р.н., ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутні документи про зміну прізвища, а саме прізвище матері не відповідає свідоцтву про смерть НОМЕР_3 від 27.06.2024 " ОСОБА_4 ". Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 13.10.2024 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що згідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 15.03.2006 батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Згідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 25.10.2012 батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 12.03.2013, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розірвано, після реєстрації розірвання шлюбу присвоюються прізвища : йому - ОСОБА_8 , їй - ОСОБА_9 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 27.06.2024 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 18.06.2025 про призначення пенсії по втраті годувальника на дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно положень статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №22055003039 від 26.06.2025 відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність страхового стажу 12 років у годувальника.

Страховий стаж годувальника становить 05 років 07 місяці 20 днів (замість необхідних 12 років)

До страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5, оскільки по батькові " ОСОБА_10 " не відповідає даним у свідоцтві про смерть НОМЕР_3 від 27.06.2024 " ОСОБА_11 ", також до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі ім. Жданова з 2000 по 2003 згідно довідки від 27.06.2004 №525, періоди догляду за дітьми 24.11.1990 р.н., ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутні документи про зміну прізвища, а саме прізвище матері не відповідає свідоцтву про смерть НОМЕР_3 від 27.06.2024 " ОСОБА_4 ".

Позивач вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним, а тому звернулась до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Частиною 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2014 за євроінтеграцію та проти режиму ОСОБА_12 (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім`ї вважаються: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно з статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.

Абзацом 2 статті 56 Закону №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак таке право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи1 на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22- 1(далі - Порядок №22-1). Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637 ).

Суд вказує, що відповідне положення міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №588/647/17.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 27.06.2024.

За свого життя ОСОБА_13 у період з 1989 по 1993 працювала дояркою в колгоспі ім. Жданова с. Явтухи Деражнянського району Хмельницької області, та перебувала у відпустці по догляду за дитиною з 1990 по 1993, з 2000 по 2001 працювала різноробочою в колгоспі ім. Жданова с. Явтухи Деражнянського району Хмельницької області, що підтверджується архівною довідкою, сформованою з фонду №11 Справи "Книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника" колгоспу ім. Жданова с. Явтухи Деражнянського району Хмельницької області за 1984-2003, виданою комунальною установою Деражнянської міської ради "Трудовий архів" від 27.06.2024 №525 (додаток №5).

За цей час роботи виробила 460,5 людиноднів.

З 18.02.2006 та з 13.09.2012 ОСОБА_13 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку, що підтверджується свідоцтвом про народження сина ОСОБА_14 серії НОМЕР_8 від 15.03.2006, виданим Явтухівською сільською радою Деражнянського району Хмельницької області та свідоцтвом про народження сина ОСОБА_15 серії НОМЕР_9 від 25.10.2012, виданим 3 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області.

Щодо твердження відповідача, що період трудової діяльності померлої годувальниці не зарахований:

- відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5, оскільки по батькові " ОСОБА_10 " не відповідає даним у свідоцтві про смерть НОМЕР_3 від 27.06.2024 " ОСОБА_11

- період роботи в колгоспі ім. Жданова з 2000 по 2003 згідно довідки від 27.06.2004 №525, періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутні документи про зміну прізвища, а саме прізвище матері не відповідає свідоцтву про смерть НОМЕР_3 від 27.06.2024 " ОСОБА_4 ", суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Виправлення в документах не може бути підставою для виключення певного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право а призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Про те що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 це одна й та ж особа, підтверджується однаковим реєстраційним номером облікової картки платника податків, виданої ОСОБА_2 Деражнянським відділенням Хмельницької ОДПІ від 01.09.2020. та відповідно реєстраційним номером, зазначеним у формі ОК-5, а також Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 12.03.2013, згідно якого шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розірвано, після реєстрації розірвання шлюбу присвоюються прізвища: йому - ОСОБА_8 , їй - ОСОБА_9 .

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб,

Таким чином, особа, на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Відповідачі не врахували, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд вважає, що право особи на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) (пункт 11 Порядку №637).

Оскільки періоди роботи ОСОБА_2 та час догляду її за малолітніми дітьми, вказані вище, підтверджені відповідно до чинного законодавства України архівними довідками, витягами, копіями, свідоцтвами про народження дітей, вважаю рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №220550003039 від 19.11.2024 про відмову у зарахуванні їх до страхового стажу померлого годувальника ОСОБА_2 протиправним та таким, що позбавляє неповнолітню дитину в подальшому протягом тривалого часу права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, враховуючи наведені положення законодавства і встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що період роботи годувальника ОСОБА_2 :

- роботи згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5;

- роботи в колгоспі ім. Жданова з 2000 по 2003, згідно архівної довідки від 27.06.2024 №525, а також періоди догляду за дітьми 24.11.1990 р.н., ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3

неправомірно не зараховані відповідачем до страхового стажу, а тому суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №220550003039 від 19.11.2024 про відмову в призначенні пенсії по втраті годувальника не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті КАС України, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплачувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 неповнолітньому сину померлого годувальника ОСОБА_2 ОСОБА_3 25.06.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенси надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Суд встановив, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV позивач звернувся в інтересах неповнолітнього сина до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 18.06.2025.

Враховуючи встановлене, суд вважає, що пенсія по втраті годувальника має бути призначена, починаючи з 25.06.2024.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, у відповідності до частини 2 статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій щодо відмови у призначенні пенсії, відтак вважає такі дії протиправними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №220550003039 віл 26.06.2025 щодо не зарахування періодів роботи та догляду за дітьми до страховою стажу померлого годувальника ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страховою стажу померлого годувальника ОСОБА_2 періоди:

- роботи згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5;

- роботи в колгоспі ім. Жданова з 2000 по 2003, згідно архівної довідки від 27.06.2024 №525,

- періоди догляду за дітьми 24.11.1990 р.н., ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити неповнолітньому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , сину померлого годувальника ОСОБА_2 , пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 25.06.2024 та провести відповідні виплати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 лютого 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_10 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84122 , код ЄДРПОУ - 13486010)

Головуючий суддя В.В. Матущак