Рішення № 134275162, 23.02.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1962/25

2/134/140/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 лютого 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

12 грудня 2025 року до Крижопільського районного суду через систему «Електронний суд» надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача вказує, що 07 березня 2024 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_1 уклали Договір № 4448945 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Вказаний договір був підписаний позичальником електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «75750».

За умовами кредитного договору ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 2000 грн. на строк 360 днів (з 07.03.2024 по 02.03.2025) на умовах платності користування (періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів) та зобов`язалася повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 2,5 % в день та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачці кредит в сумі 2000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

У свою чергу відповідачка не виконала зобов`язань щодо повернення наданого їй кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

25 жовтня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (яке на той час мало найменування ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА») було укладено Договір факторингу № 25/10/2024, за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» прийняло належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 4448945 від 07 березня 2024 року, укладеним з ОСОБА_1 .

Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору на загальну суму 14650 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11650 грн. - заборгованість за процентами; 1000 грн. - штрафні санкції.

Окрім того, в межах строку дії кредитного договору № 4448945 від 07 березня 2024 року, після набуття права вимоги за вказаним договором ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» нарахувало проценти за користування кредитними коштами за 128 календарних днів (за період з 26 жовтня 2024 року по 02 березня 2025 року) в розмірі 6400 грн.

Оскільки відповідачка в добровільному порядку не виконала своїх зобов`язань, тому ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» змушене звернутися до суду за захистом своїх прав.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4448945 від 07 березня 2024 року в загальному розмірі 21050 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11650 грн. - заборгованість за процентами, нарахована первісним кредитором; 6400 грн. - заборгованість за процентами, нарахована ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 128 календарних днів, а також понесені судові витрати: сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. та 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 29 січня 2026 року в зв`язку з першою неявкою відповідачки в судове засідання розгляд справи було відкладено на 18 лютого 2026 року.

В судове засідання 18.02.2026 сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача - адвокат Столітній М.М. у позовній заяві просив розглянути справу у відсутності сторони позивача. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена в порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду не відомі. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позов не подала.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 18 лютого 2026 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 07 березня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», укладено електронний договір № 4448945 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а. с. 65 - 69).

Вказаний договір ОСОБА_1 підписала 07.03.2024 о 13:41:18 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «75750», про що свідчить п. 10 Договору.

За умовами договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалося надати клієнту ОСОБА_1 грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 2000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредитування становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

У відповідності до п. 1.4 Договору тип процентної ставки - фіксована, за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного у п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Також сторони передбачили право Товариства укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, що забезпечить доведення до відома споживача такого факту (п.п. 5.1.3. п. 5.1. Договору).

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які розміщені на веб-сайті Товариства. Приймаючи умови кредитного договору та підписуючи його електронним підписом, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись (п. 9.9. Договору).

Додатком № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4448945 від 07.03.2024 сторони погодили Графік платежів та загальну вартість кредиту для клієнта (споживача) - 20000 грн., з яких 18000 грн. складатиме сума процентів за користування кредитом (а. с. 70).

Паспорт споживчого кредиту, який ОСОБА_1 підписала 07.03.2024 о 13:41:18 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «36860», містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, де зазначено, зокрема, що загальні витрати за кредитом в розмірі 2000 грн., який надається на строк 360 днів, за стандартною процентною ставкою (2,50 % в день) будуть становити 18000 грн. (а. с. 72 - 74).

Таким чином, сторони погодили строк дії кредитного договору № 4448945 від 07.03.2024 року у 360 днів. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати відсотки за користування кредитом у розмірі 2,5 % за кожен день користування кредитом.

Фінансова установа виконала свої зобов`язання за кредитним договором та надала ОСОБА_1 кредитні кошти згідно умов договору, однак остання свої зобов`язання за договором не виконала, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість за цим договором.

Судом також встановлено, що 25 жовтня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (яке на той час мало найменування ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА») уклали Договір факторингу № 25/10/2024, за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» прийняло належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а. с. 42 - 46).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 4135) за кредитним договором № 4448945 в загальному розмірі 14650 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 11650 грн. - заборгованість за відсотками; 1000 грн. - заборгованість за пенею, штрафами (а. с. 85 - 86).

Про відступлення права грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило ОСОБА_1 шляхом розміщення відповідної інформації в її особистому кабінеті, а також шляхом направлення 28.10.2024 об 11:32 смс-повідомлення на номер телефону НОМЕР_3 , який нею був зазначений при укладенні кредитного договору № 4448945 (а. с. 75).

З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 позивачем нараховані проценти за користування кредитними коштами за 128 календарних днів за період з 26 жовтня 2024 року по 02 березня 2025 року (включно) в розмірі 6400 грн.

Також установлено, що рішенням єдиного учасника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» № 251124/1 від 25.11.2024 року змінено найменування товариства з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Враховуючи підписання відповідачкою ОСОБА_1 електронного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що укладення кредитного договору № 4448945 від 07.03.2024 відбулось, що узгоджується зі ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 2000 грн. підтверджується повідомленням АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 18.12.2025 № БТ/Е-21916, яке надійшло до суду 19.12.2025 на виконання ухвали від 15 грудня 2025 року, згідно якого банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ); на вказану картку 07.03.2024 року був зарахований платіж від «IPAY_CREDIT_MC1» у сумі 2000 грн. (а. с. 105).

Крім того, згідно повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1805-0111 від 01.11.2024, яке є платіжним провайдером ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, 07.03.2024 о 13:43:10 на платіжну картку НОМЕР_2 успішно перераховано кошти в сумі 2000 грн., номер транзакції в системі iPay.ua -353417479 (а. с. 87).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Отже, позивач правомірно набув право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 щодо виконання нею зобов`язань за кредитним договором № 4448945 від 07.03.2024.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 у визначений кредитним договором строк не повернула отримані кредитні кошти, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та кредитному договорі, підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2000 грн. за кредитним договором № 4448945 від 07.03.2024.

Що стосується розміру відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором № 4448945 від 07.03.2024, які позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь, то суд зважає на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що заборгованість по відсотках, яку просить стягнути позивач, становить 18050 грн. та складається із заборгованості в сумі 11650 грн., яка утворилась за період з 07.03.2024 по 25.10.2024 включно, а також із заборгованості в сумі 6400 грн., яка нарахована позивачем за 128 календарних днів за період з 26.10.2024 по 02.03.2025 включно.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4448945 від 07.03.2024, зробленого первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», вбачається, що за період з 07.03.2024 по 25.10.2024 включно (день відступлення права вимоги), тобто за 233 дні, нараховано 11650 грн. відсотків за користування кредитом (а. с. 77 - 81).

Для розрахунку застосовувалася стандартна процентна ставка 2,5 % в день, що узгоджується з положеннями п. 1.4 Договору (2000 (сума кредиту) х 2,5 (відсотки) х 233 (дні) : 100 = 11650).

Жодних платежів на погашення заборгованості за договором відповідачка не вносила.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4448945 від 07.03.2024, зробленого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», вбачається, що за період з 26.10.2024 по 02.03.2025 включно нараховано 6400 грн. відсотків (а. с. 82 - 83).

Для розрахунку застосовувалася стандартна процентна ставка 2,5 % в день, що узгоджується із п. 1.4 Договору (2000 (сума кредиту) х 2,5 (відсотки) х 128 (дні) : 100 = 6400).

Разом з тим, нарахування відсотків позивачем відбулося поза межами строку кредитування (на один день).

Відтак, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 18000 грн. відсотків за кредитним договором № 4448945 від 07.03.2024 (11650 грн. - заборгованість за відсотками за період з 07.03.2024 по 25.10.2024 (включно) + 6350 грн. - заборгованість за відсотками з 26.10.2024 по 01.03.2025 (включно)), а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на вказану суму.

Вимоги позивача про стягнення з відповідачки 1000 грн. штрафних санкцій, які нараховані первісним кредитором на підставі п. 6.4 кредитного договору, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки штраф за кредитним договором в розмірі 1000 грн. нараховано у період дії в Україні воєнного стану, відповідачка ОСОБА_1 звільняється від обов`язку його сплати на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Викладення на підставі Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» у новій редакції пункту 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1734-VIII «Про споживче кредитування» не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за кредитними договорами у період дії воєнного стану.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 4448945 від 07.03.2024 в загальному розмірі 20000 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 18000 грн. - заборгованість за відсотками.

У стягненні 1000 грн. штрафу слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» здійснював адвокат Столітній М.М. на підставі Договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року та ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2062717 від 04.12.2025 року.

Відповідно до п. 4.8. Договору, клієнт здійснює оплату гонорару адвоката згідно узгодженого та підписаного Акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду по справі законної сили.

На підтвердження наданих адвокатом послуг позивач надав: Заявку № 13331 від 05 листопада 2025 року на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, згідно якої клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надати послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4448945 від 07.03.2024 року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

З Акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 13331 від 04 грудня 2025 року згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року вбачається, що сторони погодили виконання адвокатом Столітнім М.М. наступних робіт (наданих послуг): 1) зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства - 0,5 год. (вартість 440 грн.); 2) дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 1 год. (вартість 840 грн.); 3) аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства - 0,5 год. (вартість 440 грн.); 4) підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту прав та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом - 1 год. (вартість 840 грн.); 5) письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів - 1 год. (вартість 840 грн.); 6) проведення адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів - 1 год. (вартість 840 грн.); 7) складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4448945 від 07.03.2024 року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , - 2 год. (вартість 1640 грн.); 8) складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви - 1 год. (вартість 840 грн.); 9) складання та оформлення процесуальних документів (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів тощо) - 2 год. (вартість 1640 грн.); 10) представництво інтересів клієнта під час здійснення розгляду справи судом, в тому числі участь у судових засіданнях - 2 год. (вартість 1640 грн.). Загальна вартість наданих послуг - 10000 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 року у справі № 910/7032/17).

Попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 824/20/23).

Так, в питанні щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд неодноразово наголошував, що зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності таких витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідачка не заявляла клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України, а не у частині четвертій статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Суд вважає, що розмір заявлених стороною позивача витрат на правничу допомогу є завищеним та непропорційним до предмета спору, оскільки дана справа незначної складності, з ціною позову 21050 грн., судова практика щодо вирішення спорів, пов`язаних зі стягненням кредитної заборгованості, є сталою і передбачуваною. Така послуга, як усна консультація з вивченням документів носить лише усний/аналітичний характер без вчинення відповідних процесуальних дій, є похідною від складання процесуальних документів та не може займати багато часу. Також адвокатом не надано доказів на підтвердження складання письмового консультаційного висновку. Крім того, адвокат не брав участь у судових засіданнях під час розгляду даної справи в суді.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до 6000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, на переконання суду, є справедливим та обґрунтованим, співмірним із складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову через систему «Електронний суд» позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., ціна позову становила 21050 грн., позов задоволено на суму 20000 грн., тобто на 95,01 % (20000 х 100 : 21050), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2301,52 грн. (2422,40 х 95,01 %) судового збору та 5700,60 грн. (6000 х 95,01 %) витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 4448945 від 07.03.2024 в загальному розмірі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень), з яких: 2000 грн. - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 18000 грн. - заборгованість за відсотками.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2301,52 грн. (дві тисячі триста одна гривня, 52 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5700,60 грн. (п`ять тисяч сімсот гривень, 60 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повне рішення складено 23 лютого 2026 року.

Суддя