Рішення № 134270342, 03.02.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/2245/25

провадження № 2/179/305/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Ковальчук Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Качини В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» звернулося до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області із вказаним вище позовом посилаючись на наступні обставини.

07.06.2018 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №CL-114644, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 60 000,00 гривень.

Відповідно до п. 2.3 Договору встановлено строк (термін) кредитування до 05.06.2020 року. Пунктом 6.2 Договору визначено, що Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до цього Кредитного договору). Всього позичальник зобов`язаний здійснити 24 Щомісячних платежів по 4028 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 24 місяців з дати укладання Кредитного договору. Перший і останній платежі можуть відрізнятись за розміром суми Щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 07.06.2018 по 05.06.2020 погашаються в однаковому порядку.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Відповідач сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 49,99 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору (п. 4.2 Договору). Пунктом 4.5 Договору визначено реальну річну процентну ставку 63,17 % річних. Пунктом 6.1. Договору Відповідач зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього.

25 червня 2021 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Товаристом з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за Кредитним договором №CL-114644 від 07.06.2018 року, перейшли до нового кредитора, а саме ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції».

Згідно з Додатком №1 (позичальник в додатку під №1014) до Договору факторингу сума заборгованості за Кредитним договором 87434,07 грн.

Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання та кредит в строки (терміни) не повернув. Загальна сума заборгованості за Кредитном договором становить 87434,07 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом 41701,96 гривень; суми заборгованості за відсотками 45732,11 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив не надав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 07.06.2018 року ОСОБА_1 ознайомився із основними умовами кредитування у АТ "Кредобанк", на підтвердження чого до позовної заяви позивач долучив Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який відповідач підписав власноручним підписом.

Додатком № 1 до кредитного договору №CL-114644 від 07.06.2018 року є Графік платежів, який також підписав ОСОБА_1 власноруч.

07.06.2018 року ОСОБА_1 також заповнив Анкету-Заяву №CL-114644 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій вказав свої персональні дані для розгляду питання щодо надання йому кредиту.

Після ознайомлення із основними умовами кредитування, ОСОБА_1 та АТ "Кредобанк" уклали кредитний договір №CL-114644 від 07.06.2018 року, за умовами якого Банк зобов`язався надати у власність позичальнику грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі у строк та на умовах, визначених цим договором (п. 1). Сума кредиту 60 000,00 грн (п. 2.1). Дата видачі кредиту 07.06.2018 року (п. 2.2). Строк кредитування 24 місяці, терміном до 05.06.2020 (п. 2.3). За користування кредитом позичальник сплачує Банку відсотки за процентною ставкою 49.99 % річних (п. 4.1). Загальна вартість кредиту для позичальника за цим Кредитним договором становить 96863,05 грн (п.4.6.). Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього кредитного договору).

Всього позичальник зобов`язаний здійснити 24 щомісячних платежів по 4028 грн. щомісячно кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 24 місяців із дати укладення кредитного договору (п. 6.2). Кредитний договір ОСОБА_1 підписав власноручно.

На підставі укладеного кредитного договору №CL-114644 від 07.06.2018 року АТ "Кредобанк" перерахувало на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 60 000,00 грн, призначення платежу: на поточні потреби, на погашення кредитної заборгованості перед ПАТ «Ідеа Банк», на погашення кредитної заборгованості перед ПАТ «ПУМБ», на підтвердження чого позивач надав меморіальні ордери №31208013 від 07.06.2018, № 31207984 від 07.06.2018, № 31207992 від 07.06.2018.

Факт перерахування АТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 60 000,00 грн підтверджується і виписками по рахунку.

25 червня 2021 року АТ "Кредобанк" (клієнт) та ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" (фактор) уклали договір факторингу з відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1, за умовами Додатку № 1 до якого, до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CL-114644 від 07.06.2018 року на загальну суму заборгованості в розмірі 87434,07 грн, що складається з: суми заборгованості за кредитом 41701,96 грн., суми заборгованості за відсотками 45732,11 грн.

Про зміну кредитора та необхідність погашення заборгованості за кредитним договором №CL-114644 від 07.06.2018 року свідчать відповідні повідомлення з доказами їх направлення відповідачу.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який проведений ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції", загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 06.07.2018 року по 24.06.2021 року становить 87434,07 грн, з яких: основна сума заборгованості за кредитом в розмірі 41701,96 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 45732,11 грн.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції", непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Таким чином, між АТ "Кредобанк" та відповідачем укладено кредитний договір, що підтверджує існування між ними кредитних правовідносин, а відтак до цих правовідносин суд застосовує вимоги ст. 509, 626, 628, 1054 ЦК України.

Так, у ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

АТ "Кредобанк" свої зобов`язання за договором №CL-114644 від 07.06.2018 року виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 60 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером та виписками по рахунку, відповідно до умов договору, з якими ОСОБА_1 погодився, засвідчивши це своїм підписом.

Згідно виписок по особовим рахунках та розрахунком заборгованості, на підставі укладеного кредитного договору відповідач, отримавши кредитні кошти, не повернула їх у повному обсязі, хоча, згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

ОСОБА_1 свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі не виконував, не погашав заборгованість відповідно до графіку платежів, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором. При цьому заперечень від останнього з даного приводу до суду не надходило. Відповідач не підтвердив факту належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту, як і не подав будь-яких доказів на спростування користування наданими йому кредитними коштами, а тому підставною до стягнення сумою заборгованості за тілом кредиту є 41701,96 грн.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, первісний кредитор нарахував позичальнику відсотки у розмірі, що передбачені умовами кредитного договору, з розміром яких він погодилася.

Із розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за договором №CL-114644 від 07.06.2018 року становить 45732,11 грн.

Зазначений розрахунок відповідачем не спростований.

25 червня 2021 року право вимоги до ОСОБА_1 від АТ "Кредобанк" перейшло до ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції". Факт переходу підтверджується договором факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1, додатком до нього і платіжним дорученням, та відповідає вимогам ст. 1077, 1078 ЦК України, відповідно до яких за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, зважаючи, що відповідач порушив умови кредитного договору №CL-114644 від 07.06.2018 року, у встановленому порядку, строки та розмірі не погашав кредит та проценти за користування ним, позивач набув права вимоги за вказаним зобов`язанням на підставі описаного вище договору факторингу, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 87434,07 грн, складові якої описано вище.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.4-6 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Враховуючи те, що законодавством України щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Судом встановлено, що 07.10.2021 між адвокатським об`єднанням «Смарт Лекс» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» було укладено договір про надання правової допомоги № 07/10/2021, який набув чинності з 07.10.2021 і діяв по 07.10.2022 включно (п.9.1 Договору) а.с.39-41.

Дія цього договору припиняється у разі закінчення строку його дії (п.9.3 Договору).

Відтак, суд констатує, що станом на дату звернення до суду з позовною заявою, а саме 23.12.2025 строк дії договору про надання правової допомоги № 07/10/2021 закінчився. Доказів вчинення дій передбачених п.9.2 Договору матеріали справи не містять, а тому, суд не може прийти до висновку про його автоматичну пролонгацію на строк майже два роки.

Окрім того, згідно довіреності № 623 від 02.12.2024, ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» уповноважило адвоката Кізко Л.С. здійснювати його представництво, зокрема в судах першої інстанції.

При цьому, позивачем будь яких доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості надано не було, зокрема, договору про надання правничої допомоги, який діяв би станом на 23.12.2025, доказів того, що адвокат Кізко Л.С. є представником адвокатського об`єднання «Смарт Лекс», акту приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, як основних доказів для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 року по справі № 329/766/18.

Обов`язковість подачі таких доказів узгоджується із постановою Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц, в якій зазначено, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В силу положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, п.п.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року, п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, враховуючи те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували здійснення позивачем витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява подана в електронній формі та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає сплаті із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн (3028 грн х 0,8), який сплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.12.2025 (а.с. 1).

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 ЦК України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (Код ЄДРПОУ 37356981, інд. номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у АТ Кредобанк, МФО 325365 або НОМЕР_3 у АТ КБ Приватбанк, МФО 305299) заборгованість за Кредитним договором №CL-114644 від 07.06.2018 у розмірі 87434,07 гривень, що складається з: суми заборгованості за кредитом 41701,96 грн.; суми заборгованості за відсотками 45732,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», ЄДРПОУ 37356981, місцезнаходження 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.А. Ковальчук