Рішення № 134268762, 23.02.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1234/26

Справа №754/11022/25

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про захист прав споживачів (здійснити перерахунок)

СУТЬ СПОРУ

Стислий виклад позиції Позивачки

1 липня 2025 року ОСОБА_1 (надалі - Позивачка, Споживач) надіслала до Суду позовну заяву до Комунального підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (надалі - Відповідач, Київтеплоенерго), у якій просить зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок нарахувань за постачання теплової енергії квартири за адресою АДРЕСА_1 , починаючи з жовтня 2019 року і по березень 2025 року включно, відповідно до показників вузла розподільного обліку теплової енергії (лічильника теплової енергії) за № 69662084.

Позивачка, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на преюдиційні обставини, встановлені рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13.03.2025 у справі № 754/7471/24. Цим рішенням було визнано неправомірними дії Відповідача щодо зняття лічильника з обліку та проведення нарахувань без урахування його показників протягом спірного періоду

Позивачка стверджує, що оскільки дії Відповідача щодо зняття з обліку та проведення нарахування за комунальну послугу з постачання теплової енергії без урахування щомісячних показників засобу обліку теплової енергії визнані судом неправомірними, Відповідач зобов`язаний відновити її права шляхом перерахунку вартості послуг за фактично спожите тепло. За її розрахунком, через застосування загальних нормативів замість показників лічильника, вона переплатила 36 650,71 грн. 29 квітня 2025 року. Позивачка звернулася до Відповідача з листом, вимагаючи перерахунку за період з жовтня 2019 року по березень 2025 року з урахуванням показань лічильника, проте 22 червня 2025 року отримала письмову відмову, яка мотивована тим, що рішення суду не містить прямої вимоги про перерахунок, а відповідальність за передачу показань покладається на Споживача.

Стислий виклад позиції Відповідача

28.07.2025 Відповідач подав відзив на позовну, в якому заперечує проти позову з таких підстав:

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 березня 2025 року у справі № 754/7471/24 виконано добровільно: у березні 2025 року у програмному комплексі Відповідача було відновлено ознаку наявності вузла розподільного обліку теплової енергії (лічильника) № 69662084;

Відповідач вважає, що це рішення зобов`язувало його вчинити дії лише на майбутнє, не породжувало обов`язку здійснити перерахунок за послугу з постачання теплової енергії, оскільки Наслідки "постановки на облік" та "поновлення на обліку" є різними;

встановлення індивідуального обліку в будинку з вертикальною системою опалення порушує тепловий баланс. Зменшення нарахувань Позивачці за минулі роки вимагає перерозподілу цих обсягів тепла (як "недоплачених") на інших мешканців будинку. Методика № 315 не передбачає механізму такого перерозподілу за минулі періоди, що порушує майнові права інших співвласників;

акт введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії складений без участі Відповідача та не відповідає вимогам пункту 7.2.31 Правил № 71 від 14.02.2007. Відповідач став виконавцем послуги з ЦО та ЦПГВ з 01.05.2018 року, на відносини з Відповідачем не поширюються дія договорів з попереднім виконавцем, ПАТ "Київенерго";

з набуттям чинності Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 змінено підходи до обліку комунальних послуг, а також вимоги щодо встановлення вузлів розподільного обліку. 08.01.2019 Міністерство розвитку громад та територій роз`яснило у листі, що вузли розподільного обліку теплової енергії у будинку з вертикальною системою централізованого опалення не встановлюються;

у розрахункові періоди, впродовж яких Підприємство не отримує від мешканців квартир показання індивідуальних лічильників, нарахування за відповідні послуги проводяться згідно з нормами, визначеними Законом. Позивачка не передавала показання лічильника у спірний період, порушуючи вимоги ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", тому нарахування правомірно здійснювалися за загальнобудинковим лічильником пропорційно опалювальній площі;

розрахунок суми нарахувань (переплати) за постачання теплової енергії, який надала Позивачкою, є необґрунтований, оскільки не враховує всіх складових розрахунку заборгованості за послуги, по будинку Позивача в цілому. Відповідач заперечує розрахунок Позивачки про переплату в 36650,71 грн. Натомість Відповідач надав власний розрахунок, згідно з яким за квартирою Позивачки станом на 30.05.2025 обліковується заборгованість у розмірі 48 565,29 грн.

До відзиву Відповідач надав свій орієнтовний розрахунок, у якому змодельовано нарахування з урахуванням показників лічильника за спірний період. Згідно з цим розрахунком, різниця в нарахуваннях (сума потенційного коригування на користь Позивачки) становить 19 502,13 грн.

Стислий виклад позиції Позивачки у відповіді на відзив

06 серпня 2025 року до Суду надійшла надіслана поштою відповідь на відзив. У відповіді на відзив Позивачка зазначила, що аргументи Відповідача є безпідставними та спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань, посилаючись на таке:

твердження Відповідача про неможливість перерахунку через те, що Позивачка не передавала показники лічильника у спірний період, є введенням суду в оману. Рішенням суду у справі № 754/7471/24 вже встановлено, що саме протиправні дії Відповідача щодо зняття лічильника з обліку позбавили Позивачку технічної можливості передавати ці показники (через особистий кабінет чи іншим способом);

посилання Відповідача на те, що попереднє рішення не містило прямої вимоги про перерахунок, є безпідставним. Суд у справі № 754/7471/24 вже визнав дії щодо нарахування плати без урахування лічильника неправомірними, що автоматично створює підставу для перерахунку. Відсутність у резолютивній частині слова "перерахунок" не звільняє Відповідача від обов`язку відновити порушене право споживача. Відповідач свідомо ухиляється від добровільного виконання свого зобов`язання щодо здійснення на користь Позивача перерахунку плати за послугу з постачання теплової енергії (опалення) за період з початку опалювального сезону 2019 року по кінець опалювального сезону 2024 року в порушення покладених на нього зобов`язань, встановлених ст.8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 25 Закону України "Про теплопостачання";

аргумент Відповідача про те, що лічильник вперше взято на облік 13 березня 2025 року, спростовується змістом судового рішення у справі № 754/7471/24 щодо визнання неправомірними дій Київтеплоенерго щодо зняття з обліку та проведення нарахування за комунальну послугу з постачання теплової енергії без урахування щомісячних показників засобу обліку теплової енергії, а також довідкою Відповідача № 4/04.11/3307 від 01.04.2025, де зазначено, що вузол розподільного обліку теплової енергії у квартирі Позивача за заводським номером № 69662084 відновлено в базі даних споживачів;

Відповідач у відзиві повторно наводить аргументи щодо вертикальної системи опалення та неможливості встановлення лічильника, посилаючись на постанову КМУ № 829 та роз`яснення Мінрегіону. Позивачка наголошує, що ці аргументи вже були розглянуті та відхилені судом у справі № 754/7471/24. Обставини законності встановлення лічильника вже доведені і згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню.

(4) Стислий виклад позиції Відповідача у запереченнях на відповідь на відзив

07 серпня 2025 року до Суду надійшли надіслані поштою заперечення на відповідь на відзив, у яких Відповідач додатково зазначив, що:

Відповідач здійснює постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води споживачам у місті Києві з 01.05.2018 року, не є правонаступником ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та не несе відповідальності за дії або бездіяльність вказаної особи та не має інформації щодо її господарської діяльності;

рішення у справі № 754/7471/24 не містить вимог до Відповідача щодо здійснення перерахунку за послугу з постачання теплової енергії. Суд зобов`язав саме поставити лічильник на облік, а не поновити його, та здійснювати (що Відповідач трактує як дію з 13.03.2025) нарахування оплати за постачання теплової енергії у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням показників вузла розподільного обліку теплової енергії Відповідач наполягає, що ці поняття мають різні правові наслідки: у разі постановки підстав для перерахунку за минулі періоди немає, на відміну від поновлення;

у будинку діє вертикальна система опалення, при якій, згідно з постановою КМУ № 829 та роз`ясненнями Мінрегіону, встановлення вузлів розподільного обліку (лічильників) є технічно неможливим і забороненим, оскільки це порушує гідравлічний баланс системи. Допустимим є лише використання приладів-розподілювачів, які кріпляться на радіатори, а не лічильників, встановлених на трубах. Прилад-розподілювач встановлюються на кожен прилад опалення у квартирі та визначає частку його споживання. В свою чергу вузол розподільного обліку визначає обсяг спожитих Гкал окремою квартирою. Подальше врахування КП показань вузлів розподільного обліку, за якими проводився комерційний розрахунок попереднім виконавцем послуг ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", неможливе з огляду на відсутність належного підтвердження відповідності встановлених вузлів розподільного обліку нормативним вимогам, що, як наслідок, призвело до некоректного обліку спожитої теплової енергії по відношенню до мешканців квартир без індивідуальних засобів обліку теплової енергії;

повернення на абонентський облік вузлів розподільного обліку, встановлених на зворотному трубопроводі, призведе до застосування дискримінаційних умов до тих споживачів, яким відповідно до вимог нормативно-правових актів буде відмовлено у взятті на облік вузлів розподільного обліку, встановлених за такою ж схемою, і нарахування за послуги з централізованого опалення для таких споживачів та споживачів, квартири яких не оснащено вузлами розподільного обліку теплової енергії, збільшиться майже втричі;

акт введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії, складений без участі та представників Київтеплоенерго, не відповідає вимогам п. 7.2.31 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71 (в редакції, що діяла на момент складення Акту), зокрема не містить підписів представників енергопостачальної організації та територіального органу центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

наданий Позивачкою розрахунок переплати Відповідач є незаконним, необ`єктивним та недійсним, оскільки не враховує всіх складових розрахунку заборгованості за послуги, по будинку Позивача в цілому, і вже в подальшому розраховується щодо квартири Позивача, передбачених чинним законодавством, що підтверджується Орієнтовним розрахунком коригування нарахувань за опалення, з урахуванням показників індивідуального засобу обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 о/р НОМЕР_1 за період з 01 жовтня 2019 року по 31 березня 2025 року КП "Київтеплоенерго".

ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу захисту прав споживача житлово-комунальних послуг та стосуються відмови виконавця послуг (Відповідача) здійснити перерахунок нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за минулий період (з жовтня 2019 року), протягом якого нарахування внаслідок неправомірних дій Відповідача здійснювалися без урахування щомісячних показників засобу обліку теплової енергії, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Спір між сторонами виник внаслідок розбіжності позицій сторін щодо правових наслідків рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13.03.2025 у справі № 754/7471/24, а також порядку здійснення перерахунку.

УСТАНОВЛЕНІ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

Позивачка, ОСОБА_1 , є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 . Вона проживає та зареєстрована в цій квартирі з 13.07.2001 (інформація про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 133695453 від 09.07.2025).

На підставі рішення Київської міської ради (далі - КМР) від 20 червня 2017 року № 439/2661 "Про припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", припинено дію Угоди 2001 з 27 квітня 2018 року та передбачено визначити комунальне підприємство та закріпити за ним на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, повернуте із володіння та користування ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" після припинення Угоди.

Розпорядженням КМДА від 27.12.2017 № 1693 комунальним підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, повернуте із володіння та користування ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" після припинення Угоди, визначено Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (КП "Київтеплоенерго") (далі - Підприємство).

Таким чином після припинення Угоди, майно комунальної власності, повернуте КМДА із володіння та користування ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", і надалі від КМДА передано КП "Київтеплоенерго".

Відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 Комунальному підприємству "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Позивач у справі надає, зокрема, послуги з постачання опалювальної енергії, яка належать до житлово-комунальних послуг відповідно до пункту другого частини першої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII. Така послуг надається згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових індивідуальних договорів про надання послуги за правилами статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII.

Послуга надається Споживачу згідно з умовами Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022), про що Позивач повідомив на власному веб - сайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/. Цей договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на на офіційному веб-сайті виконавця.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13.03.2025 у справі № 754/7471/24, яке набрало законної сили 15.04.2025, було визнано неправомірними дії Київтеплоенерго щодо зняття з обліку та проведення нарахування за комунальну послугу з постачання теплової енергії без урахування щомісячних показників засобу обліку теплової енергії Ultraheat Т230, заводський № 69662084, з початку опалювального сезону 2019 року по кінець опалювального сезону 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , і зобов`язано Київтеплоенерго поставити на облік та здійснювати нарахування оплати за постачання теплової енергії у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням показників вузла розподільного обліку теплової енергії Ultraheat Т230, заводський № 69662084.

Цим рішенням були встановлені преюдиційні обставини, які відповідно до вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України, не доказуються при розгляді цієї справи, що розглядається:

Квартира Позивачки розташована у будинку, де використовується система опалення, в якій поєднано властивості вертикальної та горизонтальної системи підключення;

У квартирі Позивачки встановлено лічильник теплової енергії Ultraheat T230 (зав. № 69662084), Теплолічильник ULTRAHEAT Т230, заводський номер № 69662084, виробництва Landis + Gyr GmbH, що має сертифікат перевірки типу № 24/2/В/4/003-17, виданий ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" № UA.TR.001 76-17 Rev.0, та відповідає вимогам ДСТУ 3339-96 "Теплолічильники. Загальні технічні вимоги", що підтверджується актом встановлення лічильника теплової енергії від 22.08.2018. Вказаний лічильник проходив повірку, був взятий на облік в установленому порядку відповідачем, що підтверджується актом встановлення лічильника теплової енергії від 22.08.2018, а також актом про прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення, що склав слюсар-сантехнік ОСОБА_2 , в присутності споживача. Лічильник є технічно справним та повіреним. Його придатність до експлуатації підтверджена до 21.02.2028 (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПЗЗМ0016032752024 від 21.02.2024);

Відповідачем протягом опалювального періоду 2018-2019 років враховувались надані позивачем показники лічильника;

Відповідач, знявши з встановленого абонентського обліку раніше взятий на нього вузол розподільчого обліку теплової енергії та, здійснюючи нарахування позивачу вартості послуги з централізованого опалення з 2019 року без урахування показників лічильника теплової енергії, обмежив право Позивачки на раціональне споживання теплової енергії та оплату за фактично отримані послуги з постачання теплової енергії;

заперечення Відповідача про неможливість врахування показників лічильника через вертикальну систему опалення (посилання на ДБН В.3.2-2-2009) та зміну законодавства (прийняття Порядку № 829) визнані судом необґрунтованими, оскільки квартира Позивачки розташована у будинку, де використовується система опалення, в якій поєднано властивості вертикальної та горизонтальної системи підключення; вузол обліку позивача вже знаходився на абонентському обліку відповідача і був знятий з нього лише у зв`язку зі зміною законодавцем технічних вимог щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії (квартирних лічильників); показники лічильників, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку № 829, повинні враховуватися виконавцем послуг, тобто у цьому випадку Київтеплоенерго (наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 756/2361/20-ц (провадження № 61-10724св21)). Порядок № 829 не вимагає повторного введення в експлуатацію раніше встановлених приладів і не забороняє врахування їх показників.

Відповідно до статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

ЄСПЛ також вважає, що ситуація, коли факти, які вже були встановлені остаточним рішенням в одній справі, пізніше були відкинуті судами у новій справі між тими самими сторонами, є аналогічною ситуації, коли після відновлення провадження рішення, яке набрало законної сили та підлягало виконанню, було повністю скасовано. Отже, така ситуація також може становити порушення принципу юридичної визначеності, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

У своїх запереченнях Відповідач фактично намагається ініціювати перегляд висновків суду у справі № 754/7471/24, посилаючись на ті ж самі норми (Постанова № 829, ДБН) та обставини, яким вже надано правову оцінку. Відповідач не навів жодних виключних обставин, які б дозволяли відступити від принципу res judicata.

Отже, ураховуючи рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13.03.2025 у справі № 754/7471/24, яке набрало законної сили, та встановлені ним преюдиційні обставини, суд відхиляє аргументи Відповідача, що у будинку діє вертикальна система опалення, при якій згідно з Наказом Мінрегіону та Постановою КМУ № 829 встановлення індивідуальних лічильників заборонено, оскільки це порушує гідравлічний баланс. Цей аргумент вже був розглянутий і відхилений судом у справі № 754/7471/24. Суд визнав доводи Відповідача щодо порушення ДБН та посилання на Порядок № 829 необґрунтованими, оскільки лічильник був встановлений та прийнятий на облік до набрання чинності цими змінами. Зміна законодавства не зобов`язує споживача демонтувати законно встановлений прилад.

Відповідач також безпідставно стверджує, що акт від 22.08.2018 не відповідає вимогам Правил № 71, оскільки не підписаний належними представниками. Суд у справі № 754/7471/24 вже встановив факт, що 22.08.2018 вузол обліку був прийнятий на комерційний облік в установленому порядку, і протягом сезону 2018-2019 Відповідач здійснював нарахування за його показниками. Цей факт є преюдиційним і не підлягає повторному доказуванню.

Відповідач посилається також на те, що Позивачка не передавала показання лічильника у спірний період (2019-2024), тому нарахування правомірно проводились за середнім споживанням або нормативом. Водночас у справі № 754/7471/24 судом було встановлено, що саме дії Відповідача щодо зняття лічильника з абонентського обліку були неправомірними. Зняття з обліку технічно унеможливило передачу показань через офіційні канали (особистий кабінет тощо), оскільки система Відповідача не приймала дані приладу. Відповідач не може посилатися на порушення зобов`язань Позивачкою, яке було спровоковане його ж протиправними діями.

Відповідач помилково трактує встановлене рішенням суду зобов`язання поставити на облік як дію, що починається з дати набрання рішенням законної сили (березень 2025 року), і стверджує, що це не є поновленням, яке передбачає перерахунок за минуле. Рішенням суду визнано неправомірними дії Відповідача щодо нарахування плати без лічильника саме за минулий період, а саме: з початку опалювального сезону 2019 року. Крім того, Відповідач у довідці № 4/04.11/3307 від 01.04.2025 підтвердив, що на виконання рішення суду у справі № 754/7471/24 у березні 2025 року в базі даних відновлено (а не вперше поставлено на облік) вузол розподільного обліку теплової енергії № 69662084. Така довідка підтверджує повернення до попереднього стану.

Відсутність у резолютивній частині рішення у справі № 754/7471/24 вказівки на необхідність здійснити перерахунок за спірний період не виключає такий обов`язок Відповідача, оскільки відповідно до пункту 5 частини другої статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг.

Суд встановив, що 29.04.2025 Позивачка надіслала лист (цінним листом з описом вкладення, накладна № 0210000136373), в якому вимагала здійснити перерахунок нарахувань за період з жовтня 2019 року по березень 2025 року включно на підставі відновлених показників лічильника. До листа вона додала власний розрахунок переплати у розмірі 36 650,71 грн. Також у цьому ж листі містилось додаткове прохання щодо надання розрахунків у разі розбіжностей у сумах: "У випадку якщо в результаті здійсненого Вами перерахунку суми зайво сплачених (переплачених) мною грошових коштів на Вашу користь будуть відрізнятись від вказаних мною в розрахунку переплати, прошу разом з письмовою відповіддю надати також відповідний обґрунтований розрахунок здійсненого Вами перерахунку".

28.05.2025 листом № 4/03.2/5385 "Про надання інформації" Київтеплоенерго повідомило, що на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва по справі № 754/7471/24, у березні 2025 року у програмному комплексі Підприємства для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги було відновлено ознаку наявності вузла розподільного обліку теплової енергії № 69662084 (повірений 21.02.2024). Також Київтеплоенерго звертало увагу на те, що вищезазначене рішення суду не містить вимог щодо здійснення перерахунку за послугу з постачання теплової енергії. Наголошено на тому, що відповідальність за своєчасну передачу показань законодавством покладено саме на споживача. Тому для коректного нарахування плати за послуги та уникнення непорозумінь у майбутньому необхідно щомісяця, з 5 числа і до кінця поточного місяця, передавати фактичні показання вузлів розподільного обліку, зокрема, через "Особистий кабінет" споживача.

Водночас Київтеплоенерго безпідставно не розглянуло питання щодо здійснення перерахунків розміру плати за комунальні послуги у зв`язку з визнанням неправомірними дії Київтеплоенерго щодо зняття з обліку та проведення нарахування за комунальну послугу з постачання теплової енергії без урахування щомісячних показників засобу обліку теплової енергії з початку опалювального сезону 2019 року по кінець опалювального сезону 2024 року, на чому наполягала Позивачка у своєму зверненні.

Доказів того, що Відповідач здійснив перерахунок з відображенням у рахунках Споживача, не суду надано, хоча положення абзацу четвертого частини другої статті 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлює прямий обов`язок теплопостачальних, теплотранспортних і теплогенеруючих організацій здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань вузлів обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Це означає, що як тільки судом було встановлено факт наявності робочого вузла обліку (лічильника) та незаконність його зняття, і рішення суду набрало законної сили, у Відповідача автоматично, в силу Закону, виник обов`язок провести перерахунок з урахуванням показань лічильника, навіть, якщо у рішенні суду вимога про зобов`язання здійснити перерахунок не розглядалась. З цих підстав Суд відхиляє як необґрунтоване заперечення Відповідача, що вищезазначене рішення суду не містить вимог до КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" щодо здійснення перерахунку за послугу з постачання теплової енергії, тому у нього не виник такий обов`язок.

Захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України "Про захист прав споживачів", іншими нормативно-правовими актами (частина друга статті 24 Закону України "Про теплопостачання").

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19 (пункт 6.20)). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України)

Задоволення вимоги боржника зобов`язати кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір) може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном. Якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням, то боржник надалі одержуватиме від кредитора вимоги про сплату боргу у розмірі, визначеному кредитором, із яким боржник не погоджується. Це може провокувати останнього помилково, всупереч волі сплатити суму боргу (див. пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21)).

Оскільки судовим рішенням в іншій справі, яке набрало законної сили, вже встановлено, що нарахування плати без урахування лічильника було неправомірним, це кваліфікується як надання послуги з порушенням умов (невірне нарахування), що вимагає відновлення становища, яке існувало до порушення, та є правовою підставою для здійснення перерахунку розміру плати за комунальні послуги відповідно на вимогу (претензію) споживача на підставі пункту 5 частини другої статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідач не виконав цей обов`язок добровільно та не дотримався стандартів добросовісної поведінки, визначених статтею 613 ЦК України та практикою Верховного Суду. Формальне відновлення обліку лічильника без перегляду раніше здійснених нарахувань за минулий період не відновлює повною мірою порушені права Позивачки, як споживача послуг. Тому, з метою реального захисту прав споживача та виконання вимог пункту 5 частини другої статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", абзацу четвертого частини другої статті 25 Закону України "Про теплопостачання" позовні вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок є обґрунтованими.

Суд бере до уваги, що відповідно абзацу другого пункту 28, пункту 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 № 1022) перерозподіл обсягів спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої теплової енергії окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більш як за 12 розрахункових періодів. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 1 розділу XII Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року за № 1502/232954, також передбачено, що проведення перерозподілу обсягів наданих комунальних послуг здійснюється:

при уточненні показань вузлів комерційного обліку спожитої у будівлі/будинку комунальної послуги;

при уточненні показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії на підставі контрольного зняття їх показань або подання споживачем уточненої інформації.

Обсяг перерозподілу може мати як додатне, так і від`ємне значення, що призводить як до збільшення, так і до зменшення розподілених між окремими споживачами обсягів спожитої комунальної послуги у попередні розрахункові періоди.

Перерозподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку комунальної послуги проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому отримано у встановленому порядку інформацію про невідповідність обсягів розподіленої комунальної послуги окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів.

Водночас за висновком Суду у справі, що розглядається, відсутні підстави для обмеження періоду перерахунку 12 місяцями, оскільки норма статті 25 Закону України "Про теплопостачання", яка встановлює обов`язок здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань вузлів обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду, має вищу юридичну силу порівняно з Наказом Міністерства та постановою Кабінету Міністрів України (підзаконні акти).

Крім того, такий перерахунок застосовується, якщо немає неправомірних дій виконавця. Натомість у даному випадку Відповідач протиправно не виконував цей обов`язок протягом 5 опалювальних сезонів (2019-2024), що встановлено судом. Саме Відповідач своїми незаконними діями (зняттям лічильника з обліку) створив ситуацію, коли своєчасний розподіл став неможливим, тому у судовому спорі про захист прав споживача поновлення порушеного права вимагає виконання цього обов`язку за весь період протиправної бездіяльності, а не лише за останні 12 місяців.

За таких обставин неможливість здійснення Відповідачем донарахування різниці обсягів тепла іншим співвласникам через сплив строків (обмеження у 12 місяців) є виключно господарським ризиком та збитками Відповідача як винної сторони, а не підставою для сплати Позивачкою коштів за послуги, які вона фактично не споживала згідно з показниками належно введеного в експлуатацію приладу обліку. Відповідач не може посилатися на власні внутрішні обмеження щодо розрахунків з третіми особами як на підставу для відмови у здійсненні перерахунку Позивачці, якщо її право було порушено.

За наведених обставин, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

При цьому, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, який визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України), а також те, що Позивачка визначила спосіб захисту свого порушеного права шляхом зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок нарахувань за період з жовтня 2019 по березень 2025 року і не заявляла майнову вимогу про стягнення конкретної суми переплати (36 650,71 грн) чи вимогу про здійснення перерахунку на вказану суму, Суд у межах цього спору не здійснює перевірку арифметичної правильності розрахунків сторін та не встановлює остаточне сальдо розрахунків, обмежуючись зобов`язанням Відповідача вчинити дію щодо перерахунку, яка є необхідною передумовою для визначення точного розміру зобов`язань. Розбіжності між розрахунком Позивачки та даними Відповідача (який наполягає на заборгованості в 48 565,29 грн) підлягають врегулюванню в процесі виконання зобов`язання про перерахунок або шляхом окремого позову про стягнення коштів після проведення такого перерахунку.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Звільнення позивача від сплати судового збору не означає, що відповідач не має відшкодувати витрати, пов`язані з розглядом справи. Змінюється лише спосіб компенсації цих витрат (постанова Верховного Суду від 05.08.2025 у справі № 710/228/24).

Оскільки позов задоволено повністю, з Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про захист прав споживачів - задовольнити повністю.

Зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (пл. І. Франка, буд. 5, м. Київ, 01001; Код ЄДРПОУ 40538421) здійснити перерахунок нарахувань за постачання теплової енергії квартири за адресою: АДРЕСА_1 (споживач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), починаючи з жовтня 2019 року і по березень 2025 року включно, відповідно до показників вузла розподільного обліку теплової енергії (лічильника теплової енергії) за № 69662084.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (пл. І. Франка, буд. 5, м. Київ, 01001; Код ЄДРПОУ 40538421) на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО